Доктрини томізму

— ► головна проблема: співвідношення свобідної волі, розуму і благодаті;

—► воля — головний фактор морально-практичних дій людини, вона дає змогу робити вибір між добром і злом;

—► наявність у людини свобідної волі обумовлює її відповідальність за свої вчинки;

—► воля людини підпорядкована розуму;

—► земні справи людини мають реальну цінність;

—► моральні вчинки наближають людину до Бога, аморальні, навпаки, віддаляють від Нього;

—► спасіння грішників неможливе поза Церквою;

Розглядаючи етичні вчення Середньовіччя, більшість авторів вітчиз­няних підручників і посібників з етики оминають питання духовно-моральних орієнтацій мусульманського світу. Однак, це робить картину середньовічних уявлень про мораль і моральність неповною, оскільки саме в середньовічну добу постала й набула розквіту не тільки христи­янська, але й мусульманська культури з відповідними етичними заса­дами. Питання про мусульманські етичні принципи набуває особливого значення на початку XXI ст., яке позначено глобальним протистоянням християнської і мусульманської цивілізацій.

Формування етичних поглядів арабського світу у Середньовіччі від­бувалось у межах ісламу. Ця релігія виникла в першій половині VII ст. Родоначальником ісламу був Магомет, який став головним пророком Аллаха. У мить озаріння йому з'явився ангел Джабраїл, який оголосив волю Аллаха щодо магометового призначення і показав йому письме­на на свитку. Ці тексти згодом стали основою Корану — головної свя­щенної книги ісламу. Після цієї події Магомет зробився пророком-проповідником, який закликав до покірности волі Аллаха. Покірність — основа віри в Аллаха, визначальна риса й моральна настанова віруючих цієї релігії. Власне тому вони звуться муслімами, або мусульманами, що в перекладі означає «покірні». Магомет проповідував також про певний спосіб життя, в тому числі встановив етичні норми, дотримання яких вимагає від мусульман Аллах.