Різні типи, стилі та моделі управління

Типи управління (за В. А. Безпальком)

У науці управління системами виокремлюється три типи

управління: 1. Розімкнуше — управління здійснюється, як правило, шляхом кон­тролю, аналізу та корекції за кінцевими результатами. Іноді припускається втручання в процес виконання об'єктом за­вдань, коли заздалегідь передбачаються складні ситуації.

Як правило, робота виконується за алгоритмом (інструкцією, картою діяльності), який заздалегідь розроблений і доведений до відома вико­навця. У ньому також визначено термін часу, зафіксовано показники кінцевого результату та критерії його відстеження.

Це — управління невтручання. Передбачає роботу підлеглих на довірі.

Є характерним для ліберального стилю управління. Ліберальний стиль — стиль невтручання. Для нього характерна відсутність активної позиції керівника та переживання за стан справ, низька вимогливість, велика залежність від вищих органів управління та ситуації. Характерні рольові позиції керівника:

—«локомотив» — керівник мовчки тягне на собі всі справи, прагне тримати рівновагу між низами і верхами управлінської піраміди;

—«жебрак» — постійно просить допомоги, щось обіцяє підлеглим та докладає мінімум зусиль, щоб офіційно розподілити обов'язки та делегувати повноваження.

2. Замкнуте — цей тип управління передбачає постійне відстеження
за перебігом подій, корекцію у випадках навіть незначного відхи­
лення від запланованого; навчання у процесі роботи.
Замкнуте управління використовується у складних, надзвичайно

важливих ситуаціях.

За умов частого використання це управління знижує ініціативу, творчість, веде за собою безвідповідальне ставлення до роботи з боку підлеглих та роботоголізм з боку керівників.

Характерне для авторитарного стилю керівництва. Цей стиль пере­дбачає високу централізацію керівництва, домінування єдинопочатку, одноосібність у прийнятті рішень, надмірний контроль, перевага наказів та розпоряджень над соціально-психологічними методами. Основні рольові позиції керівника:

—«командир» — концентрація влади поєднується із реальною турботою про людей;

—«пастух» — зневажливе ставлення до підлеглих, повна недовіра та водночас завищена самооцінка.

3. Змішане — цей тип управління передбачає оптимальне поєднання
розімкнутого та замкнутого управління в залежності від ситуації,
що склалася.

Характерне для демократичного стилю управління. Стиль характе­ризується чітким розподілом повноважень і обов'язків, колегіальність у прийнятті важливих рішень, вимогливість, дисципліна, орієнтація на успіх. Рольові позиції:

— «рівний серед рівних» — увага керівника концентрується на ко­
ординаційній функції, повазі та довірі до підлеглих, відчутті себе
у більшій мірі колегою, ніж адміністратором;

— «лідер» — той, хто веде до успіху інших; високий ступінь ком­петентності; довіра з боку колективу; ролі підлеглих у більшості ситуацій замінюються ролями послідовників. Уміння керівника управляти гнучко — це ознака ефективно­го менеджменту за умов мінливості внутрішнього та зовнішнього середовища.