Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців

Погано озброєних і ненавчених січовиків австрійці зразу

ж кинули на фронт проти російських військ.

Осінь (24 вересня) 1914 р. У зв'язку з тяжким становищем на фронті у розпал Галицької битви стрілецькі сотні всту­пили в оборонні бої в районі Ужоцького перевалу в Кар­патах. Проти них наступала дивізія кубанських козаків. За героїчну оборону перевалу українські частини було відзначено австрійським командуванням, що рідко тра­плялося стосовно неавстрійських вояків.

Квітень — травень 1915 р. Стрілецькі сотні вийшли на схили гори Маківка. Проти січовиків було кинуто кавалерій­ську дивізію генерала О. Каледіна (майбутнього отамана Донського козацтва, керівника антирадянських виступів 1918 р.) та добірні піхотні частини. Битва на Маківці — це перша велика битва галицьких українців.

Червень 1915 р. «Усуси» першими ввійшли у м. Галич, під­нявши над містом жовто-синій український національ­ний прапор.

2 листопада 1915 р. Зусиллями січовиків було ліквідовано
прорив росіян на Бережани. Тут полк УСС втратив уби­
тими, полоненими й пораненими понадтисячу старшин
і стрільців..

Серпень—вересень 1916 р. Виснажливі бої «усусів» на горі Лисеня під Бережанами, де Січові стрільці потрапили в оточення і вирватися вдалося лише невеликій їх час­тині. Тут у боях на схилах Лисоні сотні юних патріотів

97

загинуло. Полк УСС втратив убитими, полоненими і пораненими понад тисячу старшин і стрільців. Тих, хто потрапив у полон, відправили у табори військовополо­нених у Симбірськ і Царицин. Залишки полку було ви­ведено у тил. 17 лютого 1917 р. Полк знову повернувся на фронт під Бе­режани, в якому брало участь шість відновлених сотень полку УСС, які вступили у бій на початку липня 1917 р. під час загального наступу Південно-Західного фронту російської армії, який був невдалим, бо солдати уже не хотіли воювати.

Під час боїв січові стрільці показали себе дисципліновани­ми вошами, які проявляли масовий героїзм і взаємодопомогу. Після Лютневої революції в Росії розпочалося братання січових стрільців і українців, які воювали в російській армії. Після підписання Брестського миру січові стрільці разом із військами УНР воювали проти більшовиків, білогвардій­ців, поляків.

Згодом з офіцерів-січовиків Євген Коновалець створив Українську воєнну організацію, яка стала основою Органі­зації українських націоналістів (ОУН).

Улюблені пісні Січових стрільців

«Ой, у лузі червона калина», «Бачиш, брате мій, товаришу мій», «їхав козак на війноньку», «Зажурились галичанки», «Не сміє бути у нас страху» тошо.

Ставлення до «усугів» німецького й австрійського командування

• У боях австро-німецьке командування неодноразово відзначало їхній героїзм, їх високі моральні якості.

• Під час затишшя австрійці зневажали Січових стрільців, вважали їх зрадниками, боялися їх, бо вони не жаліли свого життя в боях за відродження незалежної україн­ської держави і щасливе життя народу.

Воєнні дії на території України у 1914 р.

Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини

1914 р. З початком війни Росія почала наступ одночасно на обох фронтах:

Північно-Західному - проти Німеччини у Східній Пруссії,

Південно-Західному - проти Австро-Угорщини. Українськими землями проходили два фронти - Південно-Західний (упродовж 450 км, командувач спочатку генерал Н.І. Іванов, а з березня 1916 р. - генерал О.О. Брусилов) і Румунський (з 1916 p.). Тут перебувало 3 млн 500 тис. солдатів та офіцерів (близько 50% усього складу діючої армії).

У тилових гарнізонах в Україні перебувало 40 тис. солдатів та офіцерів. Наприклад, гарнізон Одеси налічував 50 тис. бій­ців, Харкова - 40 тис, Києва - 35 тис, Миколаєва - 35 тис. Чорноморський флот налічував 40 тис. моряків.

Галичина стала ареною найжорстокіших і найкровопро-литніших битв на Східному фронті.

18 серпня-21 вересня 1914 р. Галицька битва, в якій з обох бо­ків взяло участь 8 армій, понад 100 дивізій, понад 1,-5 млн солдатів і офіцерів. Російський Південно-Західний фронт генерала Іванова силами чотирьох армій завдав удару по Галичині. За 33 дні російські армії просунулися на 200 км (оволодівши Львовом, Чернівцями), відкинули австро-угорські війська за річки Сян і Дунаєць, вийшовши до Карпат. Битва тривала понад місяць і закінчилася повною - поразкою австро-угорських військ. Наступ було припине­но через нестачу артилерійських снарядів. Австрійці втра­тили 400 тис. солдатів, росіяни - 230 тис. Російські війська захопили Східну Галичину, Буковину, північно-східну частину Словаччини і Закарпаття. З вересня 1914 р. Російські війська захопили Львів. Австрій­ці відступили за р. Сян.

Російські війська блокували головну фортецю Австро-Угорщини Перемишль., Кінець 1914 - початок 1915 р. Позиційна війна на Східному фронті. Активні бойові дії не велися.