В) Вічна тема кохання в трансформації Олександра Олеся

- "Приємно-болісний щем, прекрасне і чисте поривання юнацької душі до життєвих радощів, до людської привабливості, до дивовижного світу в собі і навколо. Запальні й відчайдушні, сповнені музики рядки "Чарів ночі" п'янять журбою про скороминущість і невлаштованість людського життя на тлі вічної краси та гармонії Всесвіту". Василь Яременко.

Поезія "Чари ночі" (1904 р.) стала народною піснею.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, -Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла.

- Чарівна музичність ритмів Олеся., "Весною дише від сих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітать майстра віршованої форми і легких, граціозних пісень. Майже. кожний віршик так і проситься на ноти, має в собі мелодію". Іван Франко.

На сьогодні понад 80 композиторів України і Європи створили понад 200 музичних творів на слова Олеся, серед них М. Лисенко, Я. Степовий, К. Стеценко, С. Людкевич.

г - Оспівування юнацьких почуттів, молодості, свята життя ("Любов", "Коли хочеш знать, серденько...", "У тім садку, де ми ''колись сиділи", "Затремтіли струни у душі моїй...", "Казка ночі")?,

Складне, суперечливе почуття зрілої людини, котре охоплює і велику радість, і справжній драматизм ("Тобі хотілось сліз моїх", "Люблю. Без пам'яті люблю", "Геть рахівницю! К бісу все!", "Після дикої оргії-ночі", "Кожний погляд твій, зітхання",. "Ти біля моря" та ін.).;

3. Патріотична мелодія в поезії О. Олеся. ', а) Мажорні і мінорні дисонанси, різкі контрасти у змалюванні образу України:

Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона.

О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з своїх джерел.

(1906 р.)

б) Образ України і образ матері невіддільні:

Швидко, швидко ми побачимось, Рідна матінко моя... Наговоримось, наплачемось...

Виглядай мене в віконечко:

Незабаром я прийду, Принесу я серце - сонечко...

(1922 р.)