Л) "З журбою радість обнялась" - місткий поетичний образ, що відбив суспільні контрасти доби і суперечливі людські почування

- "Журба і радість - ці два стани людських почуттів, пережи­вань і настроїв - переплелися на лише в першій збірці, а й стали ідейно-емоційною домінантою всієї Олесевої творчості". Ростислав Радишевський.

З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба. ^ Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто - не знаю я...

б) "Весь божий світ сміявсь, радів..." (краса природи в ліриці О. Олеся), неповторність поеми "Щороку".

- Поетичний світ Олеся грунтується на відвертому почутті, щирому переживанні, чисто суб'єктивному сприйнятті й особистій реакції, настрої. Ця лірична стихія проймає всі жанри в його творчості, і всі теми, які розробляв поет.

Передача настроєво-елегійного тону через осінній пейзаж ("Айстри", "Осінню віє...").

Оптимістична надія пов'язана з картинами весни ("Коли весна рожева прилетить", "О ніч, чудовна і чудова", "Жита з волошками, і луки, і гаї...").

Повнота і щастя життя - в літніх малюнках ("Літньої ночі", "Літній вечір..,").

Зимовий пейзаж асоціюється з холодом тиранії, гніту ("Ой не сійтесь, сніги..." "Зимою").

- "Весільне свято квітів" у поезії Олеся/(оспівані троянди, айстри, проліски, нарциси, маки, лілея, акації, _"залиті білим цвітом", кущ бузовий, мімоза, фіалка, ромашка та ін.). Ось строфа з поезії "Безсмертники":

Ці квіти - спогади про світлі дні... І хай відносин наших світ погасне, А спогади все ж будуть жить в мені, Нагадувать про дні, про ночі теплі, ясні...