Філософська поезія "Саду божественних пісень" - це

роздуми над змістом і суттю життя, взаєминами між людьми, між природою і людиною.

а) Воля - найвища цінність суспільства. Своїм життям Сково­рода підтвердив цю думку: він жив, як навчав. Поезія "De Libertade" - невеликий гімн волі.

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно липі болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!

Поет порівнює волю із золотом і твердить, що воно супроти! волі - болото, позбутися свободи - значить пошитися в дурні, ідеалі волі для нього - батько вольності, великий гетьман України Богдан! Хмельницький. Треба також врахувати, що поет згадує це слави ім'я у такому контексті у ті часи, коли Катерина II не лищ зруйнувала Запорозьку Січ, але й наказала саме "наименование Сеч и запорожских казаков отдать на вечное забвение". Ця подія свідчиї про високу національну свідомість Григорія Сковороди і йог громадянську сміливість.

6) Сатирична пісня 10-та "Всякому місту - звичай и права" -І викривальна галерея типів тогочасного суспільства.

Мерзенне, дрібне, з точки зору Г. Сковороди, життя людей, він спостерігає.

Панські Петро для чинів тре кутки, Федір купець обдурити прудкий. Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір,

- Антитеза, протиставлення цьому - високі моральні ідеал автора: світлий розум і чиста совість.

В мене ж турботи тільки одні, Щоб з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть, як коса замашна, Навіть царя не обійде вона,

Байдуже смерті мужик то чи цар, Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь.

Цей твір набув великої популярності серед людей, став наї ною піснею. Дещо в переробленому вигляді її використав у "Ната. Полтавці" Іван Котляревський.

- Близькою до 10-ї пісні і поезії "De Libertade" є пісня 9-1 "Свій смисл усяка голова трима", де Сковорода утверджує як свц морально-етичний ідеал перш за все волю.

Мені ж свобода лиш одна вабна І безпечальна, і препроста путь,

Бо мірка у житті це основна, З'єднає коло циркуль мій отут.