Аудит операцій з основними та іншими необоротними ак­тивами

До необоротних активів підприємства належать нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінан­сові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Одним із важливих чинників, які впливають на загальний кінцевий фінансовий результат діяльності під­приємств, є рівень забезпечення основними засобами, ефективність їх ви­користання, ступінь зносу, правильність оцінки тощо.

Основні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок роз­криття інформації про них у фінансовій звітності визначаються П(С) БО 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби (03) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг або надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він більше року.

Ураховуючи те, що у процесі господарської діяльності кожне підпри­ємство як найбільш поширену групу необоротних активів використовує саме основні засоби, в цій темі йтиметься про особливості аудиту необо­ротних активів на прикладі основних засобів.

Мета аудиту операцій з основними засобами - сформулювати думку з приводу правильності їх класифікації, реальності оцінки та достовірно­сті відображення в обліку та звітності,

Аудит основних засобів включає такі завдання: необхідно впевнитися її тому що відповідні активи підприємства включені до складу необорот­них активів і вони дійсно наявні; перевірити правильність розподілу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів за відповідними групами; перевірити правильність визначення й відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності оцінки основних засобів; слід впевнитися у правильності обліку придбання, переміщення, вибуття, ліквідації та списання основних засобів; перевірити відповідність здійснення опера­цій з основними засобами, їх відображенням у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності вимогам законодавчо-нормативних актів; перевірити правильність нарахування амортизації (зносу) основних засобів; впевни­тися в законності й правильності відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності витрат на поточний і капітальний ремонти.

Джерелами інформації в аудиті операцій з основними засобами є: наказ про встановлення облікової політики на підприємстві, розпорядчі доку­менти керівника підприємства щодо передання об'єктів основних засобів в експлуатацію (наказ, розпорядження, акт, службова записка), статут і за­сновницький договір, договори купівлі-продажу, акти прийому-передачі, акти ліквідації, акти прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів, акти вводу об'єктів в експлуатацію, акти інвен­таризації обладнання, що знаходиться на консервації, в монтажі, орендо­ваних ОЗ, акти інвентаризації розукомплектованого обладнання, тран­спортних засобів, акти огляду окремих видів ОЗ, технічні паспорти на автомобілі та обладнання, акти прийому-передачі ОЗ в оренду, розробки таблиці з нарахування амортизації, договори оренди, розрахунки оренд­ної плати, інвентарні картки, інвентарні книги та описи, копії інвентарних карток або виписки інвентарної книги, проектно-кошторисна докумен­тація, кошториси з капітального ремонту орендованих ОЗ, у тому числі накладні, облікові регістри за рахунками, Головна книга, фінансова (бух­галтерська) звітність тощо.

Послідовність аудиту основних засобів:

1. Установлення відповідності фактичної наявності з обліковими даним. На даному етапі аудиту необхід­но впевнитись у тому, що відповідні активи підприємства, внесені до скла­ду основних засобів, справді є в наявності.

2. Вивчення складу та структу­ри ОЗ, правильності віднесення окремих об'єктів до ОЗ. Аудитор повинен впевнитись у доцільності вибору методології відображення господар­ських операцій та оцінки майна клієнта з приводу поділу ОЗ на групи, за якими ведеться бухгалтерський облік.

3. Умови зберігання й експлуатації. Аудитору слід перевірити, чи є належними умови зберігання ОЗ та чи за­довольняють вони вільне користування і розпорядження ОЗ суб'єкта господарювання.

4. Правильність організації аналітичного обліку. На даному етапі аудитором здійснюється перевірка правильності обліку придбання, зносу й вибуття ОЗ.

5. Своєчасність здійснення, повнота і правильність відображення результатів інвентаризації в обліку.

6. Правильність оцінки (переоцінки) ОЗ.

7. Достовірність амортизаційних нарахувань.

8. Пра­вильність обліку витрат на ремонт і утримання.

9. Законність орендних операцій і правильність їх відображення в обліку.

10. Додержання вимог методології обліку і податкового законодавства та ін.

До типових порушень за операціями з основними засобами слід відне­сти:

– незадовільне оформлення первинних документів (відсутність під­писів, застосування нетипових форм документів);

– списання основних засобів за актами, що не оформлені відповідно до діючих нормативних документів;

– неправильне списання витрат на поліпшення основних засо­бів;

– не відображення в бухгалтерському обліку оприбуткованих матеріа­лів, вузлів, запасних частин після ліквідації основних засобів;

– неправильне віднесення нарахованих сум амортизації (зносу) на невідповідні рахун­ки бухгалтерського обліку;

– відсутність кошторисів на поточний ремонт основних засобів;

– використання основних засобів у корисливих цілях під видом тимчасового використання;

– приховування нестач основних засо­бів унаслідок заплутаності аналітичного обліку та неякісного проведен­ня інвентаризації;

– неправильний розрахунок сум матеріального збитку у випадках крадіжок, псування, знищення основних засобів;

– заміна нових основних засобів застарілими, що були списані, але не ліквідовані;

– несво­єчасне списання об'єктів основних засобів, що не приносять економічної вигоди підприємству.