Аудит дебіторської заборгованості

Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - це юри­дичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підпри­ємству певні суми грошових коштів або інших активів.

Завдання аудиту дебіторської заборгованості полягає у визначенні:

– наявності і правильності первинних документів, які є підставою для об­лікових записів за дебіторською заборгованістю;

– стану дебіторської за­боргованості за встановленими критеріями;

– правильності розрахунків за дебіторською заборгованістю;

– правильності оцінки дебіторської заборго­ваності та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;

– належної кла­сифікації дебіторської заборгованості і наявності відповідних необхідних пояснень у примітках до фінансової звітності;

– оцінки стану внутрішнього контролю та аудиту дебіторської заборгованості.

Джерелом інформації аудиту дебіторської заборгованості виступа­ють: первинні документи (договори, рахунки-фактури, накладні, звіти касира, касові ордери, банківські виписки та ін.), регістри синтетичного та аналітичного обліків розрахунків з дебіторами, Головна книга, форма річної фінансової звітності (1, 2, 3, 5), звіти аудиторів, акти документаль­них перевірок, ревізій, акти звіряння взаєморозрахунків, документи щодо претензійно-позовних справ тощо.

Послідовність аудиту дебіторської заборгованості:

1. Звіряння залиш­ків заборгованості за даними Головної книги із залишками в облікових регістрах.

2. Перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліків.

3. Визначення великих дебіторів і складання їх переліку.

4. Направлення запитів на підтвердження забор­гованості.

5. Перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації у спеціаль­ному журналі.

6. Перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку.

7. Перевірка розрахунків з використанням вексе­лів.

8. Направлення запитів покупцям на предмет підтвердження ними ви­дачі векселів.

9. Перевірка розрахунків за товарообмінними операціями.

10. Зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації.

11. Пере­вірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.

12. Перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати.

13. Перевірка правильності відображення та повноти інформації щодо дебіторської заборгованості у балансі, звіті про фінансові резуль­тати, звіті про рух грошових коштів та у примітках до річної фінансової звітності.

До типових порушень при аудиті дебіторської заборгованості необхідно віднести такі: неправильна кореспонденція рахунків під час відображен­ня в обліку операцій; невідповідність даних аналітичного і синтетичного обліків; заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості; неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення заборгованості; шахрайство із сумами дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання без підстав і документального підтвердження на загальногосподарські витрати); зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованності невідповідних дебіторів; арифметичні неточності; відображення дебіторської заборгованості на фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операціями; неправильний розрахунок резерву сумнівних боргів, навмисне завищення суми резерву або сум пря­мого списання дебіторської заборгованості з метою завищення величини витрат звітного періоду і, як наслідок, зменшення суми оподатковуваного прибутку; неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою для відвантаження продукції й виникнення дебіторської забор­гованості; списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.