Критерії оцінювання фінансової звітності

Критерії в аудиторській діяльності використовуються для оцінки фінансової звітності під час перевірки, особливо на кінцевому її етапі – коли формулюється думка про неї. Критерій – це засіб судження, вимірювач для визначення, оцінки, предмету, явища, признаку, закладених в основу класифікації.

Перелік критеріїв, за якими аудитор оцінює достовірність фінансової звітності (рис.5).

Рисунок 5. Перелік критеріїв оцінки фінансової звітності

Загальна прийнятність звітності – критерій, за яким визначається відповідає чи звітність в цілому всім вимогам і чи не містить вона суперечливої інформації.

Обґрунтованість - критерій, за яким визначається чи є підстави для включення у звітність наведені там суми.

Закінченість – чи всі включені у звітність суми є обґрунтованими.

Оцінка – чи всі статті правильно оцінені та безпомилково оцінені. Найбільш значущий критерій. Оцінювання - є важливою аудиторською процедурою. Нормативним забезпеченням процесу оцінювання є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». П(С)БО 1, П(Б)О2, П(Б)О3, П(Б)О4 тощо. На підставі нормативних актів аудитор досліджує достовірність оцінки статей балансу і фінансової звітності.

Класифікація – чи маються підстави відносити суму саме на той рахунок на який вона записана.

Розподіл – чи віднесено операції, що відбулися незадовго до дати складання балансу чи відразу після неї, до того періоду у якому вони відбулися.

Акуратність – чи відповідають суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, чи правильно розраховано підсумки, чи відповідають підсумки даним Головної Книги.

Розкриття – чи всі статті відображено у фінансовій звітності, чи правильно вони відображені у звітах і додатках до них.