Методи, прийоми та процедури аудиту фінансової звітності

Методика аудиту – це застосування сукупності методів, прийомів та процедур, які дають можливість провести аудит системно, в найбільш доцільній послідовності.

Метод – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких оцінюється стан об’єктів, що підлягають аудиторському дослідженню.

В аудиті застосовують загальнонаукові методи дослідження: аналіз та синтез, індукція та дедукція, конкретизація, аналогія, системний аналіз, спостереження й експеримент, ідеалізація і формалізація, гіпотеза й аналогія, вимірювання та обчислення, опитування і порівняння тощо.

До спеціальних методів аудиту прийнято відносити: органолептичні (методи фактичного контролю), розрахунково-аналітичні, документальні.

Органолептичні методи: інвентаризація, контрольні заміри робіт, технологічний контроль, хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, вибіркові й суцільні спостереження, усне опитування.

Розрахунково-аналітичні методи: економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи.

Документальні методи аудиторського контролю: дослідження документів, перевірка відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Дослідження документів – спосіб документального контролю вірогідності, доцільності, ефективності господарських процесів, відповідності їх нормативним правовим актам.

Методи і прийоми аудиту виконуються на практиці у певному порядку, який визначається застосованим способом аудиту. Найбільш розповсюдженими способами аудиторської перевірки є суцільний, вибірковий, комбінований, систематизований, хронологічний.

Суцільний спосіб полягає в тому, що перевіряється вся фінансово-господарська діяльність об’єкта в цілому, всі наявні документи. Спосіб дає об’єктивні результати, проте є доволі трудомісткім.

Вибірковий спосіб передбачає перевірку лише частини документів. перевагою способу є значна економія часу і праці. Проте, доцільно використовувати тільки під час перевірки типових господарських операцій.

Комбінований спосіб полягає у дослідженні документів, що поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто певні документи в порядку їх виконання, а інші – за економічно-однорідними операціями.

Систематизований спосіб передбачає систематизацію документів за певними ознаками – ціни, джерела поставки, види матеріальних запасів тощо.

Хронологічний спосіб – перевірка документів здійснюється без попереднього групування чи систематизації операцій, а за датою їх складання Дікань, Л.В.

Для дослідження і перевірки фінансової звітності застосовуються різні процедури.

Аудиторська процедура – це певний порядок і послідовність дій аудитора для отримання необхідних фактів для формування висновків аудитора на конкретній ділянці аудиту. До аудиторських процедур відносять вибірку, аналітичні процедури, перевірку, спостереження, опитування та підтвердження, підрахунок.

Аудиторська вибірка (АВ) – означає застосування аудиторських методів, прийомів і процедур стосовно менш ніж 100% бухгалтерських записів або показників фінансової звітності, котрі дають змогу аудитору отримати аудиторські докази (факти) і, оцінивши окремі відібрані дані, поширити дієвість цих доказів (фактів) на всю сукупність даних.

Вибіркове дослідження передбачає застосування методів аудиту не до генеральної сукупності, а до визначеної сукупності, що відібрана за правилами.

Аудиторська вибірка може бути двох видів: на відповідність і по суті.

АВ на відповідність (атрибутивна перевірка) полягає в установленні норм внутрішнього контролю. Наприклад: перевірка наявності дозволу керівництва на оплату рахунку-фактури.