Суттєвість в аудиті

Поняття «суттєвість» полягає у такому: якщо на підприємстві, де проводиться аудит, відсутня інформація, яка може впливати на економічні рішення користувачів, що приймаються на підставі даних фінансової звіт­ності і залежать від розміру статті або помилки у зв'язку з перекрученням змісту інформації, оцінку того, що є суттєвим, а що ні, дає аудитор.

Порядок визначення рівня суттєвості регулюється МСА 320 «Суттє­вість в аудиті».

Суттєвість є найважливішим фактором, який впливає на формування думки аудитора при певних обставинах. Наприклад, якщо викривлення суттєве відносно поточної фінансової звітності підприємства і не очікується, що воно може суттєво вплинути в майбутньому, то доцільно сформувати позитивну думку про достовірність фінансової звітності.

Рівень суттєвості – це найбільше значення помилки бухгалтерської звітності, починаючи з якої її кваліфікований користувач з великим ступенем ймовірності робить неправильні висновки та приймає неправильні рішення.

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або виявлення впливає на прийняття рішень користувачем цієї інформації. Розрізняють три рівні суттєвості:

1. Інформація є несуттєвою.

2. Інформація є суттєвою, але не впливає на загальну думку щодо до­стовірності фінансової звітності в цілому.

3. Інформація є такою суттєвою, що фінансова звітність не може бути достовірною.

Під час перевірки аудитор повинен оцінювати суттєвість у взаємозв’язку з аудиторським ризиком.

Аудиторська перевірка фінансових звітів має на меті встановити, чи складені вони в усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Оцінка суттєвості є предметом професійного судження.

Розробляючи план перевірки, аудитор приблизно оцінює суттєвість операцій для кількісного визначення ймовірних суттєвих викривлень помилок. Однак слід аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, внаслідок чого користувач фінансової звітності буде введений в оману, або порушення вимог законодавства, внаслідок чого штрафні санкції податкової адміністрації послаблять господарську а фінансову стабільність клієнта.

Аудитор визначає суттєвість як щодо всієї фінансової звітності, так щодо залишків на рахунках, окремо взятих видів операцій і угод. Ці про­цеси можуть мати різні рівні суттєвості, залежно від того, які види звіт­ності розглядає аудитор.

Аудитор повинен оцінювати суттєвість, визначаючи вид, розрахунок часу та обсягу аудиторських процедур; аналізуючи наслідки викривлень.

Плануючи аудиторську перевірку, аудитор аналізує, які дії та опера­ції призводять до суттєвих помилок і перекручень фінансової звітності підприємства. Аудиторська оцінка суттєвості залишків за бухгалтерськи­ми рахунками й укладеними угодами допомагає аудитору вирішити, які питання і які статті фінансової звітності необхідно проаналізувати, який розмір вибірки використати і які види аналітичних процедур потрібно провести. Необхідно зазначити, що існує взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки: чим ретельніше здійснюється перевір­ка, тим нижчий розмір ризику аудиту, і навпаки. Оцінюючи ймовірність неправильного подання фінансової звітності, аудитор повинен з'ясувати, чи можуть бути визначені як суттєві помилки в ній, проаналізувати ці по­милки - чи насправді вони є суттєвими, чи ні.

Суттєвість є фактором, який оцінюється на всіх стадіях (етапах) про­ведення аудиту: при плануванні, в ході перевірки, при підготовці аудитор­ського висновку. Поетапна оцінка суттєвості в аудиторському процесі базується на певних діях аудитора, що представлені в табл. 1.

Таблиця 1 - Оцінка суттєвості в розрізі етапів аудиторського процесу

Етапи проведення аудиту	Етапи оцінки суттєвості	Дії аудитора
Планування	Попереднє судження про суттєвість	Визначення чинників, які можуть вплинути на істотні перекручення фінансової звітності
Визначення розміру вибірки	Застосування попередньої оцінки до окремих статей	Обсяги вибірки в залежності від встановленої аудитором припустимої норми відхилень
Оцінка виявлених відхилень	Визначення рівня суттєвості помилок	Визначення істотних помилок у фінансовій звітності
Підготовка висновку	Визначення та порівняння сумарної оцінки помилок з попереднім судженням	Аналіз впливу виявлених відхилень на тип аудиторського висновку

Слід зазначити, що зараз відсутні певні нормативні рекомендації стосовно порядку оцінки суттєвості, тому аудиторські фірми встановлюють конкретний порядок оцінки суттєвості самостійно в межах внутрішнього управління.