Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах

Основними причинами виникнення викривлень у фінансових звітах є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до шах­райства, тобто обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками.

Помилка - ненавмисне викривлення фінансової інформації внаслідок арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, неповноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, складу майна, вимог і зобов'язань, а також невідповідне відо­браження операцій в обліку.

Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського та найвищого управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати незаконні переваги.

Шахрайство - навмисно неправильне відображення і подання даних об­ліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства.

Шахрайство полягає в:

– маніпуляціях обліковими записами;

– фальсифікації первинних документів, реєстрів обліку і звітності;

– навмисних змінах записів в обліку, які викривляють суть фінансо­вих та господарських операцій;

– неправильній оцінці активів і методів їх списання;

– пропусканні або приховуванні записів чи документів;

– невідображені операцій;

– незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріаль­них цінностей;

– невідповідних записах в обліку.

Існують наступні типи навмисних викривлень у фінансових звітах: ма­ніпуляція обліковими записами; фальсифікація бухгалтерських докумен­тів і записів; невідповідні записи в реєстрах обліку; незвичайні операції.

Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправиль­них (некоректних) бухгалтерських проведень або сторнуючих записів для викривлення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення оче­видно неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

Невідповідні записи в реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне відо­браження фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, оцінці, яка відрізняється від ухвалених норм.

Незвичайні операції - угоди і господарські операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керівни­цтво підприємства, котре постійно підтримує відповідність та ефектив­ність систем обліку і внутрішнього контролю.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства та помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звіт­ності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантії відсутно­сті істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок мо­жуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за пра­вильність використаних під час аудиту процедур перевірки.

Під час проведення аудиторської перевірки існує ризик не виявлення всіх суттєвих помилок, а це означає, що викривлень фінансової звітності підприємства аудитор може не виявити, навіть якщо аудит проводити­меться з дотриманням необхідних вимог.

Ризик невиявлення суттєвих викривлень унаслідок шахрайства зна­чно більший, ніж ризик невиявлення ненавмисних помилок, тому що шах­райство, як правило, здійснюється з метою приховування, підроблення, фальсифікації, навмисного спотворення операцій, неправильного подан­ня інформації аудитору. Якщо аудитор отримав докази навмисних зловжи­вань клієнта, це дає йому право висловити припущення, що бухгалтерські реєстри і документи ке відображають дійсного стану справ. Утім аудитор повинен спланувати та провести аудит, керуючись принципом професій­ної неупередженості. Аудитор не може припускати ні того, що керівни­цтво підприємства є нечесним, ні того, що воно є безумовно чесне.

У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства чи не має впевненості, що результат окремих операцій мож­на розцінити як помилку-або шахрайство, оскільки існують зовнішні обмеження (не з боку підприємства), йому слід розкрити такий вплив в аудиторському звіті. Наприклад, ситуації, коли є протилежні тлума­чення окремих вимог українського законодавства з питань оподатку­вання підприємства. У цьому випадку офіційне рішення про наявність або відсутність помилок може прийняти тільки відповідний Господар­ський суд.

Аудитор може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, якщо той не враховує зауважень стосовно існування помилок і шахрай­ства. Аудитор повинен отримати юридичну консультацію з цього питання для підтвердження його правильності.