Зміст механізму регулювання МЕВ

2 Механізм регулювання МЕВ – це певна система принципів, інструментів, методів та норм управління господарськими зв’язками, в які вступають суб’єкти міжнародних відносин.

Особливості визначення:

1. Об’єктом регулювання є господарські зв’язки між суб’єктами з різних країн.

2. Суб’єктами є різні учасники МЕВ, а саме: фірми, держава, міжнародні організації, суспільні організації (напр. профспілки, благодійні фонди), а також фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

3. Принципи регулювання. Виділяють 2 підгрупи принципів регулювання:

1) загальні принципи:

- принцип економічної ефективності: якщо суб’єкт вступає в МЕВ, то він повинен отримати з цього певну вигоду;

- принцип взаємної вигоди: якщо один суб’єкт отримує вигоду за рахунок іншого, то такі відносини довго триматися не будуть;

- принцип державного суверенітету: в МЕВ основним регулятором є держава, оскільки сучасною системою суспільного життя є національно-державні утворення [1];

- невтручання у внутрішні справи: інші держави, ТНК, міжнародні економічні організації не мають права втручатися в внутрішні справи держави. Однак сьогодні цей принцип стає все більше формальним, оскільки практично всі держави координують свої рішення з іншими державами, чи з міжнародними організаціями.

2) специфічні принципи, що відносяться саме до регулювання МЕВ;

- принцип протекціонізму – захист національних ринків;

- принцип вільної торгівлі – зняття всіх перешкод на шляху руху товарів, капіталів та інших факторів виробництва;

- принцип перехідного протекціонізму (не всі визнають цей термін, відносячи його до принципу протекціонізму).

4. Інструменти – конкретні засоби впливу на МЕВ. За деякими класифікаціями виділяють до 1000 інструментів регулювання МЕВ. Всіх їх можна згрупувати в 2 групи – тарифні та нетарифні.

5. Метод регулювання – це спосіб впливу держави та інших регуляторів на МЕВ. Існує 2 основні методи регулювання:

1) економічний метод – держава притримується переважно ринкової орієнтації і довіряє ринку регулювати МЕВ (як у всіх проявах, так і в певних окремих галузях);

2) адміністративний метод – держава використовує неринкові методи (ліцензування, квотування тощо) для регулювання МЕВ.

В 90-ті роки перевага змістилася в сторону використання економічних методів і зняття адміністративних бар’єрів.

6. Норма регулювання – це є правило та певні обмеження, за якими відбувається процес регулювання. Прикладом може бути перелік товарів, експорт яких з України не дозволений, перелік галузей,

7. Механізм регулювання – це певна система: всі засоби, інструменти, методи та принципи використовуються у взаємозв’язку і взаємозалежності.

Виділяють 4 рівні регулювання МЕВ:

1) суб’єктний рівень, коли МЕВ регулюється на рівні окремого суб’єкта МЕВ (ТНК, фірми, банку тощо);

2) національний рівень – національні стандарти, норми, які розповсюджується на всіх суб’єктів в межах національних кордонів країни (система ліцензування експорту/імпорту, митні тарифи тощо);

3) міждержавний (міжнародний) рівень – концентрується на укладанні угод між різними державами щодо врегулювання відносин та координації політики.

4) наднаціональний рівень регулювання лише починає формуватися. Дехто вважає, що його все ще не існує, оскільки держава ще не втрачає суверенітету. Однак в деяких регіональних формуваннях (напр. ЄС) такі посилання вже є, оскільки держава не завжди може бути згодною, однак зобов’язана виконувати певні рішення, прийняті більшістю. Крім того, глобальні економічні організації (СОТ/ГАТТ, МВФ) формують певні вимоги до вступу чи співробітництва і змушують країни приймати певні рішення, які приймаються вже не всередині держави, а лише пропонуються їй.

Сфери регулювання МЕВ. Існує 2 основні сфери регулювання МЕВ:

1) макроекономічна – регулювання на рівні держави: основними засобами регулювання є відсоткова ставка, валютний курс тощо;

2) мікроекономічна – регулювання на рівні суб’єктів, окремих груп товарів чи галузей: основними засобами є податки на імпорт певних товарів, регулювання цін, і т.д.

В залежності від факторів впливу виділяють 2 види механізму регулювання МЕВ:

1) ендогенний механізм (механізм саморегулювання або ринковий механізм) – основними регуляторами є попит та пропозиція;

2) екзогенний механізм (зовнішній механізм) – основними регуляторами МЕВ виступає держава, монополії, міжнародні економічні організації.

В реальності, не зважаючи на те, що сучасна система є ринковою в своїй основі, вона не є досконалим ринком, тому ці два механізми поєднуються.