Кількісні обмеження

2 Кількісні обмеження – це адміністративна форма нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, яка визначає номенклатуру та кількість, що дозволено імпортувати чи експортувати.

Виділяють 3 основних форми кількісних обмежень:

1) квота;

2) ліцензування;

3) добровільне обмеження експорту.

2 Квота – це вартісне чи кількісне обмеження імпорту чи експорту, що вводиться на певний проміжок часу по окремим товарам, послугам, країнам та групам країн.

За обсягом квоти можуть бути або глобальні (незалежно від країни походження товару) чи індивідуальні (стосовно окремої країни).

Економічні наслідки та ефекти квотування.

В результаті впровадження квоти виникають майже ті ж самі ефекти, як і при впровадженні тарифу. Відповідно, впровадження квоти має негативні наслідки для економіки країни.

Нейтральні ефекти:

Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету.

Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Тобто різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.

Негативні ефекти:

Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.

Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.

Відмінності від економічних наслідків введення тарифу:

1) імпортний тариф веде до перерозподілу доходу від споживачів до державного бюджету, тоді як квота – від споживачів до імпортуючих компаній (ефект с);

2) за умов підвищення внутрішнього попиту наявність імпортного тарифу веде до збільшення імпорту та збереження рівня цін, тоді як квота – до зростання цін.

Таким чином, квота у порівнянні з тарифом має більш обмежуючий характер, бо веде до більших негативних наслідків, ніж тариф.

2 Ліцензування – це регулювання ЗЕД шляхом надання дозволу на експорт або імпорт певного обсягу товарів за певний період.

Існує 4 форми ліцензій:

1) разова – стосується конкретної угоди;

2) генеральна ліцензія – діє протягом року для одного товару без обмеження його кількості;

3) глобальна – дається на експорт у будь-яку країну без обмежень в кількості чи вартості за певний час;

4) автономна – дозвіл, який не може бути відхилений державними органами (видається автоматично).

У світовій практиці існує 3 механізми розподілу ліцензій:

1) аукціон;

2) система явних переваг – ліцензію отримують тільки ті виробники, що мають здатність до експорту (критерій визначається державою, наприклад, рівень виробництва, рівень продаж і т.д.);

3) розподіл на неціновій основі – сюди включається і можливість лобіювання.

2 Добровільні обмеження експорту – кількісні обмеження, які базуються на зобов’язанні партнера обмежити, або не розширювати обсяг експорту.

У випадку добровільного обмеження експорту, ефект доходу отримується експортером. Імпортуюча країна втрачає ефект доходу, а також ефект захисту та споживання. Добровільні обмеження експорту мають більш негативні наслідки для імпортуючої країни, ніж тариф та квотування, але менші негативні наслідки для експортуючої країни, ніж квотування чи тариф в імпортуючій країні.

Будь-які обмеження – тарифні чи нетарифні – мають негативні наслідки для експортуючої чи імпортуючої країни, тобто для світової економіки в цілому.