Міжнародні товарні біржі: суть та види бірж; цілі, умови, механізми здійснення біржових операцій

Біржа - основна форма регулярно функціонуючого оптового ринку, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа) або товарів, що продаються за стандартами або взірцями (товарна біржа).

Товарна біржа як форма міжнародної торгівлі являє собою постійно діючий ринок товарів, які мають якісну однорідність та взаємозамінюваність, що дозволяє вести торгівлю без пред’явлення та огляду товарів за зразками та згідно встановлених стандартів.

У світовій практиці біржовий товар (exchange good) - це товар масового виробництва, який має якісну однорідність, зіставимість якісних характеристик протягом тривалих періодів часу та взаємозамінність окремих партій, що дозволяє вести торгівлю ним за описом чи зразками. На більшості зарубіжних бірж основними біржовими товарами є: нафта та продукти її переробки, соєві боби, масло, шрот, пшениця, кукурудза, золото, срібло, жива велика рогата худоба та свині, цукор, кава, какао-боби, натуральний шовк, джут, бавовна, каучук, та 6 біржових металів - алюміній, мідь, цинк, свинець, нікель, олово.

В наш час найбільші зарубіжні біржі спеціалізуються на посередництві при укладанні договорів на певний вид продукції: кольорові метали - Лондонська та Нью-Йоркська; натуральний каучук - Лондонська, Нью-Йоркська, Амстердамська, Сингапурська, Куала-Лумпурська; бавовна - Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чикагська, Ліверпульська, Бомбейська, Александрійська; зерно - Лондонська, Антверпенська, Ротердамська, Вініпегська, ліверпульська, Міланська; цукор - Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбургська; кава - Лондонська, Нью-Йоркська, Ротердамська, ліверпульська, Амстердамська.

На чисельних вітчизняних біржах у значному ступеню здійснюється торгівля небіржовим товаром - побутовою електронікою, папером, комп’ютерами, технологічним обладнанням, продуктами харчування, що є наслідком загального товарного дефіциту та руйнування старої системи централізованого постачання.

За організаційно-правовим принципом розрізняють два види бірж:

1) публічні, які організуються на базі спеціального законодавства про біржі за участю органів державного управління; їх діяльність має відкритий, публічний характер з точки зору можливості участі будь-яких підприємців та їх звітності про свою діяльність. Члени біржі та підприємці платять біржі встановлені суми за участь в операціях та встановлений процент від вартості здійснених угод. Ці біржі носять регіональний характер та поширені в Європі;

2) приватні біржі, які організуються у формі ЗАТ з обмеженою кількістю членів, які мають біржові сертифікати; кожний член такої біржі має бути власником у крайньому разі одного такого сертифікату, який дає право на укладання біржових угод. На Заході такі біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об’єднаних частіше за все у корпорації, які мають на меті не тільки отримання прибутку, але й полегшення та здешевлення торгівлі.

Біржа від свого імені жодних угод не укладає - ці операції здійснюють її члени через своїх професійних посередників - брокерів. Нечлени біржі укладають угоди не самостійно, а через брокерів. Члени біржі: а) не отримують дивідендів; б) користуються інформаційними та іншими послугами біржі, відраховуючи на її користь процент від угод; в) отримують винагороду від своїх клієнтів за виконання доручень зі здійснення операцій з реальним товаром або операцій спекулятивного характеру; г) можуть самі здійснюватит спекулятивні операції за свій рахунок.

Організація роботи товарної біржі спрямована на забезпечення її членів комплексом необхідних послуг, серед яких: оперативний міжнародний зв’язок, цінова та інша інформація, надання приміщень, утворення спеціальних комітетів.

Спеціальні біржові комітети виконують такі функції:

- здійснюють облік та оформлення угод;

- фіксують біржові ціни;

- публікують котировки високих, низьких та середніх цін, цін попиту та пропозиції, цін відкриття та закриття біржового дня;

- розробляють типові контракти;

- аналізують стан товарних ринків;

- здійснюють процедури торгів.

Вищим органом управління є біржова рада, яка керує діяльністю спеціальних комітетів; її очолює президент, який обирається її членами.

Біржові угоди - особливий вид угод, які укладаються на біржових торгах брокерами або брокерськими конторами у порядку, встановленому національними біржовими законодавствами та біржовими статутами.

Місце здійснення угод - операційний зал із спеціально позначеною ділянкою - кільцем (ring) або ямою (pit), де у суворо позначений час біржової сесії збираються безпосередні учасники торга - брокери, які обмінюються пропозиціями та контрпропозиціями на різні позиції товара на умовах типових контрактів даної біржі. Продається та купується не певна партія товару, а біржовий контракт, який містить суворо визначену кількість товара даних сорта, типа, марки. Велична контракту (лота) часто орієнтована на місткість транспортних засобів - вантажної машини, вагону, цистерни тощо, тому одиницями вимірювання лоту частіше за усе є об’ємні міри (барель, бушель), а не вагові. Наприклад, у зерновій торгівлі на американських біржах величина лоту дорівнює 5 тис.бушелей (136,1т. пшениці та соєвих бобів, 127т. кукурудзи, 76,6т. вівса). Кількість товару у кожному контракті суворо визначена в залежності від вида товару. Наприклад, по цукру - 50 т, по каві, натуральному каучуку - 5 т, какао-бобах - 10 т, міді, свинцю, цинку - 25 т; тому, для закупки 100 т цинку брокер має укласти 4 контракти. Якість товару встановлюється на підставі базисного сорту. Відхилення від базисного сорта враховується суворо встановленою знижкою (дисконтом) за більш низьку якість та надвишкою (премією) - за більш високу якість. Строк поставки встановлюється тривалістю позиції. Наприклад, стандартний контракт Лондонської біржі по каучуку може бути укладений на кожний наступний місяць; на мідь, цинк, олово, свинець - на кожну тримісячну позицію; тому для закупки 100 т цинку зі строком поставки через 6 місяців брокер укладе 4 контракти по дві позиції кожний.

Клієнт укладає з брокером брокерське доручення, в якому зазначається кількість контрактів на купівлю або продаж товара, кількість позицій, мінімальна, визначена або максимальна ціна; клієнт при цьому вносить гарантійну заставу у розмірі 2 - 10% передбаченої суми угоди.

Біржові операції здійснюються з різними цілями:

- купівля та продаж реального товару - на біржах реального товару;

- спекулятивні (ф’ючерсьні) угоди - на ф’ючерсьних біржах;

- страхування (хеджування - hedging) угод від можливої зміни цін - на біржі реального товару для угод з відтермінуванням поставки.

На біржі реального товару угоди укладаються на умовах:

1) негайної поставки (спот) за цінами на момент їх здійснення. Це означає, що продавець, який уклав угоду спот, протягом 2-х тижнів зобов’язаний поставити товар на акредитований біржею склад. Після поставки він отримує складське свідоцтво (варрант), подає його до розрахункової палати біржі та отримує вартість проданого товару згідно сорта якості, зазначеного у складському свідоцтві. Покупець реального товару подає контракт до розрахункової палати, оплачує вартість товара згідно сорта якості, зазначеного у складському свідоцтві, отримує у палаті це свідоцтво і може забрати товар зі складу проти складського свідоцтва;

2) відтермінування поставки товару (форвард) за цінами на момент їх здійснення з урахуванням прогнозованої біржею динаміки зміни цін за період відтермінування. Якщо очікується підвищення цін, то вони збільшуються на прогнозовану премію, якщо - зниження, то - зменшуються на прогнозовану знижку. Поставка товара на склад, оплата вартості та отримання зі складу - аналогічно випадку негайної поставки, єдина відмінність полягає у тому, що якщо товар отримують зі складу з відтермінуванням, витрати на зберігання несе продавець.

На ф’ючерсній біржі укладаються строкові, або ф’ючерсні, угоди, які носять спекулятивний характер. Мета строкових угод - отримання доходу від купівлі-продажу біржових контрактів внаслідок різниці між ціною у день укладання та ціною у день виконання контракту.

В залежності від способу спекулятивної гри на ф’ючерсьних біржах розрізняють два види ф’ючерсьних угод:

8) довгі ф’ючерсьні угоди, які починаються з купівлі контракта з надією на підвищення ціни; біржові спекулянти, які грають на підвищення цін, називаються "биками". Наприклад, спекулянт, проаналізувавши ринок міді, розраховує на підвищення ціни на мідь. Він дає доручення брокеру купити 4 ф’ючерсьних контракти (100 т) за ціною 960 GBP за тонну. Ф’ючерсьні контракти реєструються у розрахунковій палаті. Спекулянт стежить за котировками біржі, і, якщо ціна зросла до 990 GBP за тонну, він доручить брокеру ліквідувати контракти шляхом зворотнього продажу цих контрактів, тобто здійснити зворотню (офсетну) операцію, але за ціною 990 GBP за тонну. Спекулянт пред’явить контракти у розрахункову палату і отримає різницю у 3000 GBP, із якої він виплатить винагороду брокеру (0,01 - 0,02%). Ризик у біржового "бика" полягає у тому, що ціни можуть не зрости, а впасти, наприклад, до 940 GBP за тонну. У цьому випадку він також змушений "ліквідувати" контракти зворотним продажем, втративши на цьому 20 GBP за тонну, тобто 2000 GBP, і, незважаючи на це, він так само заплатить винагороду брокеру. Якщо у випадку падіння цін "бик" не продасть контракти, він ризикує ще більше, тому що він повинен уплатити у розрахункову палату вартість куплених контрактів (96000 GBP) та, крім того, забрати 100 т міді зі складу, а це йому не потрібно, оскільки він просто грає на різниці при зміні цін;

9) короткі ф’ючерсьні угоди, які починаються з продажу контракта з надією на пониження ціни; біржові спекулянти, які грають на пониження цін, називаються "ведмедями". Наприклад, спекулянт розраховує на пониження ціни на мідь і дає доручення брокеру продати 4 ф’ючерсьних контракти (100 т) за ціною 960 GBP за тонну, а потім здійснити зворотню угоду - купити 4 контракти за ціною 940 GBP за тонну. Пред’явивши контракти у розрахункову палату, "ведмідь" отримує різницю у 2000 GBP. Якщо ціна на мідь зросла, то "ведмідь" так само змушений здійснити зворотню покупку контрактів та втратити прогнозовану додатню різницю цін, оскільки інакше він буде змушений уплатити 96000 GBP та забрати товар зі складу, що йому не потрібно.

Біржа, на відміну від спекулянтів, ніколи не ризикує та не програє, оскільки вона суворо контролює ситуацію: кількість ф’ючерсьних контрактів та кількість покупців, які здійснюють довгі угоди, завжди відповідає кількості контрактів та продавців, які здійснюють короткі угоди незалежно від підвищення чи зниження цін.

Для зменшення ризиків "бики" та "ведмеді"мають право здійснювати дострокові офсетні операції у випадку несприятливої, на їх думку, тенденції зміни цін.

На біржі реального товару для угод з відтермінуванням поставки застосовують операції хеджування (страхування). Хеджування у даному випадку - це компенсаційні дії, які вживає покупець або продавець реального товару для запобігання можливим втратам у майбутньому від непередбачуваної зміни цін протягом строку поставки товару. Фірма - покупець реального товару на строк на дату укладання угоди, одночасно дає доручення брокеру купити на біржі ф’ючерсьні контракти на дату поставки товару. Після приймання товару здійснюється зворотній продаж ф’ючерсьних контрактів. У такому випадку, якщо покупець від зміни цін втрачає різницю у ціні як покупець реального товару, то, хеджуючи угоду шляхом купівлі ф’ючерсьних контрактів та продажу цих контрактів на дату поставки, покупець повертає втрачену різницю у ціні. Тому покупець реального товару компенсує втрати від несприятливої зміни цін, здійснюючи хеджування продажем контрактів на біржі (selling hedge), а продавець реального товару - хеджування купівлею (buying hedge). Кожне доручення брокеру супроводжується виплатою йому винагороди, але вона значно менша, ніж можливі незастраховані втрати від зміни цін на реальний товар.

Хеджування контрактів на біржі як інтрумент страхування швидко розвивається та часто перевищує біржовий обіг реального товару; наприклад, на Лондонській біржі кольорових металів ці угоди перевищили половину усього обігу біржі.

Використання хеджування, крім страхування покупців від підвищення цін, знижує витрати обігу, дозволяючи утворювати раціональні запаси товарів, особливо це стосується сезонних товарів; продавцям та виробникам товарів хеджування дозволяє продавати товари, компенсуючи втрати від зниження цін на період відтермінованого строка поставки.

У ф’ючерсьній торгівлі завдяки фінансовій гарантії виконання контракта, яку забезпечує розрахункова палата біржі у вигляді депозита або маржі, і покупець, і продавець мають гарантію виконання контракту у грошовій формі, навіть, якщо з яких-небудь непередбачених обставин поставка товару не буде здійснена.

Отже, ф’ючерсна біржа (futures market) - найбільш сучасна форма товарної біржі, де торгівля ведеться ф’ючерсними контрактами на поставку різних товарів у майбутньому. Ф’ючерсна біржа дозволила знизити ризик впливу несприятливих коливань цін на обіг капіталу; зменшити розмір резервного капіталу, який потрібен на випадок несприятливої кон’юнктури; прискорити повернення у грошовій формі авансованого капіталу; здешевити кредитування торгівлі та знизити витрати обігу.

Торгівлю на ф’ючерсній біржі порівняно з біржею реального товару відрізняють:

а) переважнофіктивний характер угод (лише 1-2% угод завершуються поставкою товару, а решта - виплатою різниці у цінах);

б) непрямий зв’язок з ринком реального товару через хеджування (страхування), а не через поставку товару;

в) уніфікація умов контракту;

г) знеособленість угод та замінність контрагента по них. Угоди укладаються між конкретними брокером-продавцем та брокером-покупцем, але реєструються як укладені між ними та розрахунковою палатою, яка є гарантом виконання зобов’язань. Немає необхідності кожного разу визначати платоспроможність контрагентів, що прискорює обіг на біржі;

д) угоди укладаються як на товар, так і на валюту, індекси акцій, процентні ставки, тощо.

Переваги біржі порівняно з іншими формами торгівлі:

- вона забезпечує регулярний зв’язок між продавцями та покупцями;

- вона фіксує торгові звичаї;

- вона встановлює стандарти на товар;

- вона розробляє типові контракти;

- вона здійснює квотування цін;

- вона регулює суперечки тощо.

Таким чином, товарну біржу відрізняють: регулярність торгівлі; її прив’язаність до суворо визначеного місця; уніфікація основних вимог до якості товару, умов строків поставки; ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців та продавців; укладання угод з поставкою товару як зі складу, так і майбутньому. Біржа пройшла шлях від ринку реального товару, де угоди укладались з наявними партіями товару, який знаходиться на складі, до ринку, де угоди укладались на строк, тобто з поставкою товару у майбутньому та, у підсумку, до сучасної ф’ючерсьної біржі.

Біржі відіграють роль посередника у процесі організації горизонтальних господарських зв’язків та, хоча реальні поставки на біржах звичайно не перевищують 5-10% світової торгівлі відповідними товарами, вплив біржі на ціни світового ринку та конкретних угод виключно значний.