Міжнародні торги: суть, форми проведення торгів, методика проведення торгів

Стисло можна дати таку характеристику цих напрямків у міжнародній ЗТ діяльності:

· торги (tenders) - один покупець (замовник) - декілька продавців;

· біржа (exchange, market) - багато продавців - багато покупців;

· аукціон (auction) - один або декілька продавців - багато покупців.

За кордоном усі ці напрямки у торгівлі відомі дуже давно, мають усталені традиції, звичаї, законодавство. В Україні із втратою органами централізованого планування своїх ключових позицій у процесі розподілу продукціїї, біржі, торги, аукціони швидко та енергійно взяли на себе роль посередника у процесі організації горизонтальних господарських та зовнішньоторгових операцій та зв’язків. З’явились торги на види продукції, які раніше монопольно реалізовувались державними зовнішньоекономічними об’єднаннями.

Міжнародні торги - це організаційна форма торгівлі, яка реалізує конкурсний метод укладання контрактів купівлі-продажу та/або підряду на товар та/або послуги з попередньо визначеними характеристиками та вимогами.

Торги передбачають укладання юридичної угоди з будь-якою особою - оферентом (експортером, виконавцем, постачальником, підрядником), яка запропонувала найбільш вигідні замовникам (імпортерам) умови. До торгів при укладанні договорів звертаються в основному державні та громадські установи. За суттю торги реалізують принципи конкурентних засад при виробництві та передачі будь-якого виду продукції.

Торги дозволяють:

1) регулювати ціну продукції та послуг, використовуючи механізм конкуренції;

2) висувати більш жорсткі вимоги з гарантування якості та належного виконання договірних зобов’язань;

3) запропонувати різні методи фінансового регулювання: а) торги з пропозицією ціни; б) торги зі знижкою ціни, при яких ціна фіксується в оголошенні про торги, а оференти пропонують свою знижку;

4) запропонувати умови кредитування робіт, різні форми оплати продукції: готівкою, безготівковою оплатою, на основі товарообмінних операцій, а також інші умови.

У наш час існують такі форми проведення торгів, які відрізняються способами залучення учасників та гласністю результатів:

- прилюдні, або відкриті, торги (open tenders), оголошення про умови проведення яких публікуються у засобах масової інформації (газетах, економічних журналах, спеціальних бюлетенях з торгів), та до участі в яких запрошуються усі бажаючі фірми. При проведенні таких торгів тендерний комітет роздруковує та оголошує пропозиції у присутності представників фірм, що беруть участь у торгах. Підсумки прилюдних торгів публікуються у засобах масової інформації (ЗМІ). Об’єктом відкритих торгів, як правило, є розміщення замовлень на стандартне та нескладне устаткування, прилади та апарати, невеликий обсяг підрядних робіт. В оголошеннях, які розміщуються в офіційній пресі, містяться основні відомості про торги: найменування організації, що проводить торги., номер торгів, найменування та кількість товару або обсяг робіт, на які оголошені торги, порядок та строк подання пропозицій тощо. В оголошенні також зазначається, де можуть бути отримані підрядні умови, специфікації, креслення та інші документи, в яких є усі необхідні відомості про торги. Такі оголошення публікуються за 1 - 1,5 місяці до дня проведення торгів, великі торги оголошуються за 2 - 3 місяці. Іноземні джерела передруковують оголошення про торги із національних бюлетнів, газет, журналів, та публікують інформацію, яку вони отримують від ТПП країн, в яких проводяться торги, від своїх торгових місій, представнцтв, а також від філій, агентських фірм, що знаходяться у країнах, оголосивших торги;

- закриті торги (closed tenders), до участі у яких запрошується обмежена кількість (5-7) найбільших і надійніших фірм-виробників даних товарів та послуг, які здатні забезпечити високу якість товару та послуг, мають великий досвід, висококваліфіковані кадри, стійке фінансове становище та добросовісно виконують свої зобов’язання. Оголошення про проведення таких торгів не публікуються, запрошення направляються в індивідуальному порядку. Організаторами виступають великі фірми - покупці, державні організації, які представляють федеральні, регіональні, муніципальні органи виконавчої влади, представники національних та міжнародних банківських структур. Об’єктом цих торгів є технологічні виробничі лінії, унікальне та дороговартісне обладнання, проведення інжинірингових робіт, спорудження комплектних підприємств та інших об’єктів, зокрема, на умовах "під ключ". До цих торгів звертаються у випадках розміщення термінових замовлень;

- одиничні, або неприлюдні торги (nonpublic tenders), які проводяться у відсутність учасників і без публікації результатів торгів. Їх організатори звертаються тільки до однієї фірми без залучення конкурентів, але з дотриманням зовнішньої форми торгів та процедури торгів за правилами даної країни. Ці торги проводяться у виключних випадках, коли обладнання або інший товар може бути придбаний лише у єдиної фірми-монополіста, а укладання звичайного контракту для державних організацій забороняється законами даної країни.

З точки зору теорії організації та техніки посередництва у торгівлі продукцією та послугами торги представляють собою один із різновидів угод з використанням механізму оферти та акцепту.

Основні фактори, які впливають на прийняття рішення потенційними претендентами про доцільність участі у торгах: обсяг замовлення; співвідношення обсягу замовлення продукції та послуг; строки виконання замовлень; вартість підготовки тендерних пропозицій; ступінь можливої конкуренції; прогнозований прибуток; перспектива передачі продукції іншим замовникам; перспектива розвитку продукції, створення модифікацій; вартість замовлення; наукове значення, можливість утворення наукового доробку; можливість придбання нового обладнання чи технології; перспектива отримання наступних замовлень на аналогічну продукцію.

Методика проведення торгів виділяє 4 етапи:

1. Підготовчий етап, який включає підготовку тендерної документації та ознайомлення з нею учасників. Замовник об’єкта або імпортер товару утворює тедерний комітет, до складу якого входять представники покупця, технічні та комерційні експерти, зазвичай це - представники інжинірингових або консалтингових фірм. Тендерний комітет з урахуванням законодавства формує технічні, комерційні та фінансові умови торгів у вигляді комплекта тендерної документації, публікує оголошення про торги та продає тендерну документацію. Тендерна документація визначає вимоги замовника відносно змісту очікуваних пропозицій на торгах та містить: тендерні умови, проформу тендера, умови проведення торгів, інструкцію учасникам про обсяг та строки подання пропозицій, проформу контракту, техніко-економічну документацію, перелік видів та обсягів робіт. Тендерні умови містять конкретні вимоги замовника до учасника торгів: найменування та кількість товару, його техніко-економічні харакетеристики, основні комерційні та технічні умови платежу, ціни, умови арбітражу, штрафів, види та розмір гарантій, забезпечення техобслуговування, поставки запчастин, навчання персоналу тощо. Проформа тендера - це формуляр, який має бути заповнений і підписаний постачальником, якщо він згоден взяти на себе усі зобов’язання з виконання робіт у відповідності із загальними та спеціальними умовами тендерної документації.

Повідомлення у ЗМІ та розсилання запрошень до участі у торгах містять: точний строк та адресу подання пропозицій - оферт, або тендерів (у даному контексті тендер - це документ, пропозиція продавця-оферента, який бере участь у торгах, яка відповідає конкретним вимогам замовника-покупця, викладеним у його тендерних умовах, та яка підтверджує згоду продавця взяти на себе виконання позначених в них робіт та містить пропоновану ціну або вартість робіт), строки ознайомлення та умови викупу тендерної документації, розмір гарантії участі у торгах, а також зазначення про те, що оферти, які надійшли пізніше, не будуть розглядатись, так само як і оферти, які не оформлені у суворій відповідності з вимогами тендерної документації та інструкцією учасникам.

2. Етап подання пропозицій передбачає підготовку та заповнення проформи викупленого у тендерного комітета комплекта тендерної документації, проформи контракта на поставку товару та подання учасниками підготовлених документів організаторам торгів не пізніше встановленого строку. Продавці, підрядники, виконавці, які прийняли рішення про участь в оголошених торгах, викуповують тендерну документацію, сплачуючи безповоротний вступний внесок у порівняно невеликому розмірі. Викуп тендерної документації не накладає жодних зобов’язань ні на учасників, ні на організаторів торгів. У міжнародній практиці використовуються різні способи подання пропозицій для участі у торгах: 1) оферент заповнює та підписує усі сторінки проформи тендеру, зазначаючи у ній свою ціну (цифрами та прописом) та ін. конкурсні умови. Заповнена та підписана оферентом проформа тендера має силу тендеру та подається організаторам торгів; 2) подання оферентом тендера, складеного ним самим, та який повністю відповідає тендерним умовам або документації. У тендері оферент вказує назву своєї фірми, її адресу і, якщо фірма має представника у країні, яка проводить торги, адресу цього представника. Якщо оферент вважає необхідним внести свої зміни або уточнення до техніко-економічної частини тендерних умов, він може викласти їх окремо як додаток до свого тендера. Внесення змін та виправлень до вже поданого тендеру не дозволяється.Факт подання пропозицій у тендерний комітет означає повну згоду оферента з усіма умовами торга. Для підвищення конкурентоспроможності своєї пропозиції оференти можуть подати додаткову інформацію у вигляді адміністративного та технічного дос’є своєї фірми: статут, прецеденти раніше виконаних контрактів та замовлень,виробничі та фінансові можливості, наявність висококваліфікованих спеціалістів, сприятливі відгуки покупців та замовників, використання сучасних технологій у виробництві та будівництві, залучення кваліфікованих субпідрядників, а також інформацію про спосіб, яким доручено брати участь у торгах (якщо вони відкриті), вести переговори стосовно умов контракту та підписувати контракт у випадку виграшу у конкурсному відборі. Організатори торгів можуть відвідати об’єкти, які були раніше побудовані оферентом, ознайомитись з роботою обладнання та якістю будівництва, обсягом сервісних послуг тощо. Це полегшує організаторам проведення передкваліфикації учасників торгів, тобто визначення кола компетентних претендентів.

Пропозиції (заповнена форма тендеру за підписом та печаткою оферента) подаються у письмовому вигляді (поштою на замовлення або безпосередньо у тендерний комітет) у подвійних запечатаних конвертах не пізніше оголошеного терміну. На зовнішньому конверті зазначається адреса для прийняття пропозицій, на внутрішньому - номер торгу, конкретне найменування товарів та робіт, дата, яка встановлена для прийняття пропозицій. Текст надписів та їх місце на конвертах зазначаються в умовах торгів.

3. Етап конкурсного вибору переможця торгів - постачальника товарів або підрядника робіт включає процедуру закриття торгів (припинення прийняття пропозицій), ознайомлення тендерного комітету з поданими пропозиціями з точки зору суворої відповідності умовам тендерної документації, порівняння пропозицій за техніко-економічними параметрами та комерційними умовами, аналіз додаткової інформації та ділової кваліфікації учасників. Процедура закриття торгів залежить від форми їх проведення і передбачає наступні кроки тендерного комітету: а) у випадку відкритих торгів тендерний комітет у призначені день та час оголошує про закриття приймання пропозицій, розпечатує конверти у присутність учасників та оголошує конкретний склад торга та запропоновані ним ціни; б) у випадку закритих торгів тендерний комітет припиняє прийняття пропозицій в оголошені заздалегідь день та час закриття торгів, але не розпечатує прилюдно конверти, не оголошує склад учасників та умов їх пропозицій.

Тендерні комітети можуть запросити у учасників: а) додаткову інформацію та уточнення, зобов’язуючись при цьому не розголошувати конфіденційну інформацію; б) письмове підтвердження про згоду з умовами майбутнього контракту, в якому передбачені більш високі, ніж звичайно, вимоги до якості та строків виконання зобов’язань, відповідальності по претензіях, включаючи підсудність місцевому судочинству; в) банківську гарантію "серйозності пропозиції" (big bond) у розмірі 1 - 3% загальної суми пропозиції.

У день закриття торгів усі тендери лише заносяться до офіційного протоколу, причому представники фірм-оферентів мають право ознайомитись з копією цього протоколу у спеціально призначеному приміщення та у визначений час та дізнатися про ціни та інші умови своїх конкурентів. Конкурсний відбір оферента, який виграв торги, завжди здійснюється у закритому порядку (незалежно від виду торгів). Рішення про переможця торгів тендерний комітет приймає протягом 1 - 3 місяців, які необхідні для порівняння пропозицій у комплексі з технічними характеристиками, цінами, умовами платежу, поставки, приймання, серісного обслуговування тощо. У конкурсному відборі вирішальну роль відіграє не тільки ціна та інші комерційні умови, але й висока якість виробів оферентів, найбільш прийнятні для замовника строки виконання контракту, порядок виконання робіт, можливості залучення у випадку необхідності кваліфікованих субпостачальників чи субпідрядчиків, окремі законодавчі положення або просто адміністративні укази або розпорядження. У загальних умовах торгів ряду СРК (наприклад, Індії, Ірану, Пакістану, Шрі-Ланки) прямо записано, що організатори торгів не зобов’язані зв’язувати себе зобов’язаннями приймати пропозиції на поставку товарів з найнижчими цінами. Це пояснюється наявністю у багатьох СРК давно встановлених зв’язків з великими іноземними фірмами, яким на торгах надається пріоритет. Для багатьох СРК іноді вирішальною умовою при виборі постачальника є розмір, тривалість та строки погашення, вартість кредитів, що пропонуються учасниками торгів. У деяких випадках замовлення видаються фірмам, що запропонували вищі ціни, але які мають позитивний досвід роботи з організаторами торгів. Нерідкі випадки, коли вибір постачальника визначається не комерційними, а політичними міркуваннями. Тендерні комітети ПРК також не завжди орієнтуються на найменшу ціну. Наприклад, у США правилами, які регламентують порядок проведення торгів, встановлений "бар’єр преференційних цін", згідно з яким організатори торга повинні надати перевагу американським фірмам, навіть, якщо ціни їх пропозицій вищі (але не більше 6%) за ціни їх іноземних конкурентів - учасників торгів. Крім того, тендерні комітети надають перевагу учасникам, які запропонували національних субпідрядників та субпостачальників.

Рішення про конкурсний вибір виконавця тендерний комітет приймає до закінчення терміну, який встановлений умовами торга. Учасники торгів у цей період не можуть відкликати свої пропозиції. Переможець торга отримує офіційне письмове повідомленя тендерного комітету, проте це не веде до негайного, без проведення переговорів підписання угоди між замовником та переможцем.

У випадку, якщо тендерний комітет після порівняння отриманих пропозицій прийде до висновку, що пропозиції не відповідають оголошеним умовам торга, він може анулювати торги без оголошення причин.

4. Етап проведення переговорів та підписання контракта на поставку товара та/або виконання підрядних робіт між представником переможця та представником організатора торгів передбачає, що учасник - переможець зобов’язаний підписати контракт, внести гарантійний пай, заставу у розмірі до 10% суми контракту та/або вартості замовлення у вигляді банківської гарантії "належного виконання зобов’язань" (performance bond). Ця застава повертається після поставки товара та належного виконання робіт; у випадку недобросовісного виконання зобов’язань застава використовується на задоволення претензій по строках та якості товарів та робіт.

Характерна риса сучасних тендерних методів - це висока питома вага та значення інженерно-консультаційних підприємств та фірм як посередників у формуванні рішення замовника, а також органів, які регулюють нормативно-правову базу діяльності торгів та бірж науково-технічної та іншої продукції.