Згідно Оттавської конвенції 1988 р. до міжнароднго фінансового лізингу відносяться ті операції, в яких орендодавач та орендар є резидентами різних країн

Сучасні види міжнародного лізингу класифікуються за різними ознаками наступним чином:

1. В залежності від каналу отримання об’єкта лізинга:

· прямий закордонний лізинг, тобто лізингові угоди між юридичними особами різних країн;

· непрямий закордонний лізинг, в якому орендар та орендодавач є юридичними особами однієї країни, але капітал орендодавача частково належить іноземним фірмам - банкам та лізинговим компаніям.

2. В залежності від ролі орендодавача (лізингової компанії) в угоді:

· експортний лізинг - це лізингові угоди, при яких лізингова компанія купує обладнання у національної фірми і потім надає його закордонному орендарю; у цьому випадку постачальник-виробник та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а орендар - іншої;

· імпортний лізинг - це лізингові угоди, при яких іноземна лізингова компанія купує обладнання за кордоном і потім надає його вітчизняному орендарю; у цьому випадку орендар та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а постачальник-виробник - іншої;

· транзитний лізинг - це лізингова угода, при якій лізингова компанія, яка є резидентом однієї країни, купує обладнання у постачальника - резидента другої країни та надає його в оренду орендарю - резиденту третьої країни.

3. В залежності від стану об’єкта лізинга:

· лізинг нового обладнання;

· лізинг старого обладнання (second-hand) широко використовується у відносинах із фірмами СРК. Лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості майна та розподіляються на строк від одного до чотирьох років. Ця форма має переваги порівняно із купівлею-продажем обладнання second-hand, тому що гарантією адекватної та безперебійної роботи орендованої техніки є те, що вона є власністю фірми-орендодавача. Це є важливим особливо стосовно машин та обладнання, які були у використанні, оскільки на цю категорію товарів фірми, зазавичай, не дають післяпродажних гарантій.

- 4. В залежності від метода здійснення лізингу, або в залежності від економічного значення:

- фiнансовий лiзинг (financial leasing), який передбачає виплату орендарем протягом перiоду дiї угоди суми, яка покриває повну вартість амортизацiї майна або більшу її частину,а також прибуток орендодавача. Пiсля закiнчення строку дiї договору орендар може:

- повернути об'єкт оренди орендодавачу;

- продовжити або укласти нову лізингову угоду; причому у цьому випадку лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості;

- викупити об'єкт лізингу за залишковою вартiстю; у цьому випадку фінансовий лізинг відрізняється від довгострокового кредитування моментом перехода права власності на об’єкт оренди орендарю.

Довгострокову оренду (лізинг) називають фінансовою орендою, оскільки у такій угоді беруть участь три сторони, одна із яких - лізингова компанія - спочатку фінансує купівлю майна у виробника чи торговця-посередника, а потім передає його у тимчасове користування лізингоотримувачу.

Різновидом фінансового лізингу є зворотний лізинг (лиз-бек, lease - back), який передбачає продаж власником, наприклад, промисловим підприємством, частини власного майна лізинговій компанії з одночасним укладанням фінансової лізингової угоди; жодного фізичного переміщення майна у такому випадку не відбувається. В результаті угода є взаємовигідною, оскільки лізингова компанія отримує лізингові платежі, лізингоотримувач може відносити ці платежі на собівартість, а виручкою від продажу обладнання поповнити основний та оборотний капітал. Рентабельність угод зворотного лізингу зв’язана із розміром перевищення доходів від нових капітальних вкладень над вартістю та лізингових платежів. Угода укладається у такій послідовності: 1) укладається лізингова угода між орендодавачем та орендарем; 2) лізингова компанія купує обладнання у орендаря - власника обладнання; 3) орендар регулярно виплачує орендні платежі згідно умов ліцензійної угоди. Важливі переваги лиз-бек: використання обладнання, яке вже експлуатується, в якості джерела фінансування будівництва нових об’єктів з випливаючою із цього можливістю використовувати інвестиційні податкові пільги та знижки, які є в багатьох закордонних країнах; він є найбільш ефективним та відносно дешевим способом покращення фінансового стану підприємства, зокрема, стосовно отримання додаткових коштів у ВКВ.

Правовими основами міжнародного фінансового лізингу є Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу (Відень, 1980 р.) та Конвенція ЮНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988 р.), яка дозволяє учасникам договорів відступати від будь-яких її положень, за винятком трьох зазначених у ній пунктів;

· виробничий (операційний) лiзинг (operation leasing), який укладається на строк, менший за амортизацiйний перiод майна. Пiсля закiнчення строку оренди орендар може:

- повернути майно власнику:

- укласти нову лізингову угоду.

Рентинг та хайринг називають операційною орендою, оскільки фактичний строк оренди у цьому випадку нижче нормативного строка служби і об’єкт оренди операційно здається декілько разів, для того щоб орендними платежами від декількох орендарів погасити повністю початкову вартість майна. У цій оренді беруть участь дві сторони - орендар та орендодавач; рентингові та хайрингові контракти передбачають зобов’язання орендодавачів страхувати та здійснювати технічне обслуговування об’єктів оренди; рентингові та хайрингові ставки порівняно високі, оскільки орендодавач несе ризики, які зв’язані із моральним старінням об’єкта оренди та необхідністю здійснювати реновацію після кожного чергової здачі майна в оренду; ці ставки визначаються на базі попиту та пропозиції; орендар може скористатись своїм правом в однобічному порядку із попереднім повідомленням розірвати договіроренди, вибрати нові, удосконалені вид, тип або модель. Оперативна оренда є зручною для орендаря у таких випадках: у зв’язку із виконанням термінового замовлення, при виконанні сезонних робіт, для попередньої експлуатаційної перевірки техніко-економічних показників обладнання з метою його наступного придбання.

Правовими основами міжнародного оперативного лізингу є положення законодавств країн-учасниць та умови підписаних сторонами договорів. Якщо в угоді не обумовлено, право якої країни має застосовуватись при розв’язку суперечок, це питання вирішується арбітражем, який розглядає суперечку.

Порівняно з оперативним лізингом фінансовий лізинг має такі відмінності:

· строк фінансового лізингу близький до строку нормативної амортизації;

· відсутнє право лізингоотримувача на дострокове розірвання угоди в однобічному порядку;

· технічне обслуговування та ремонт здійснює лізингоотримувач;

· лізингоотримувач має переважне право придбати майно у власність по закінченню строка угоди.

4. В залежності від обсягу наданих орендодавачем послуг:

· чистий лізинг, при якому орендодавач не надає послуг протягом усього строку оренди, усі витрати з обслуговування та ремонту бере на себе орендар;

· "мокрий" лізинг, або лізинг зі спеціальними послугами полягає у тому, що орендодавач бере на себе додаткові зобов’язання з ремонту, обслуговування машин та обладнання, сплаті податків, страхування, вартість яких лізингова компанія включає у вартість орендних платежів. Найчастіше ця форма лізингу використовується при оренді транспортних засобів, причому транспортний засіб не тільки фінансується, але й складаються плани проведення його техобслуговування, укладається страховка, компенсуються витрати, зокрема на паливо. За умовами угоди "мокрого" лізингу орендар має можливість перевіряти затрати, оскільки він отримує від орендодавача регулярні комп’терні роздруківки виробничих затрат з кожного транспортного засобу. При здачі в оренду складного обладнання лізингова компанія надає орендарю кваліфіковані консультації у сфері управлінського та технологічного ноу-хау. Угоди "мокрого" лізингу пропонуються фірмами, які є виробниками складного устаткування, ЕОМ, авіатехніки, комплексного обладнання для заводів, оскільки ці фірми-постачальники самі зацікавлені в адекватному функціонуванні проданого обладнання;

· сервісний лізинг, суть якого полягає у тому, що компанія-орендар, яка бере участь у спорудженні об’єкта"під ключ", укладає з декількома орендодавачами безліч договорів лізинга з наданням спеціальних послуг, згідно яких орендує будівельну техніку, експлуатаційний персонал та отримує від лізингодавачів ряд супутніх послуг. Це - різновид лізингових операцій, які використовуються при спорудженні об’єктів "під ключ";

· повний лізинг передбачає більшу, ніж при "мокрому" лізингу, залученість орендодавача у поточну оперативно-комерційну діяльність фірми-орендаря; він передбачає надання орендодавачем таких додаткових послуг: здійснення маркетингових досліджень, організацію поставок сировини, необхідної для оптимальної роботи обладнання, набір кваліфікованої робочої сили для адеквтної експлуатації та техобслуговування поставленої техніки.

5. В залежності від способа фінансування:

· лізинг із залученням позикових коштів;

· лізинг без залучення позикових коштів.

6. В залежності від способу виплати орендних платежів:

· лізинг із повною виплатою, який укладається на строк, який дорівнює строку фізичного зносу об’єкта; за рахунок отримання орендних платежів орендодавач за строк угоди отримує повну вартість об’єкта лізинга;

· лізинг із частковою виплатою, який укладається на строк, менший за строк фізичного зносу майна, і тому протягом орендного строку об’єкт повністю не амортизується; лізингова компанія отримує за рахунок лізингових платежів неповну оплату купівельної вартості об’єкта і може здавати його в оренду повторно, до повного зносу;

· компенсаційний лізинг,при якому платежі за орендоване майно здійснюються: 1) продукцією, яка виробляється на цьому обладнанні; 2) зустрічними поставками сировини та напівфабрикатів, які не зв’язані із роботою орендованого обладнання. Це подібно бартерній операції або угоді зустрічної закупки (в залежності від того, проходять чи ні платежі через банк), тобто зхводиться до обміну "лізингові полуги - товар". До лізингової угоди у такому випадку часто підключають третю сторону в особі торгового дома.

7. В залежності від строку здійснення лізингу:

· строковий лізинг, коли майно надається на тривалий строк оренди (зазвичай, на строк фізичного зносу);

· відновлюваний лізинг, при якому після закінчення першого строка оренди договір пролонгується; об’єкти лізинга замінюються в залежності від зноса та за бажанням орендаря, який бере на себе витрати по заміні майна.

8. В залежності від кількості сторін, що беруть участь в угоді:

· лізинг за участю двох сторін характеризується тим, що виробник (постачальник) та орендодавач сполучені в особі однієї фірми; виробник - це фірма, яка продукує обладнання, яке потім буде об’єктом оренди; постачальник - це торгові фірми, які володіють обладнанням, якщо вони виступають у ролі орендодавачів. Якщо укладаються контракти у формі фінансового лізингу, то орендадавачем переважно є промислові концерни (для них це одна із форм збуту) та торгові компанії; якщо - у формі оперативного лізингу, то орендодавачем є незалежні спеціалізовані лізингові компанії;

· лізинг за участю трьох сторін передбачає наявність постачальника (виробника або торговця), орендодавача (лізингового посередника) - універсальної або спеціалізованої лізингової компанії, яка контролюється фінансуючими її банками та орендаря (промислового або торгового підприємства).;

· лізинг за участю безлічі сторін, або груповий, або акціонерний лізинг, за участю декількох компаній у ролі орендодавача та залученням великих позикових коштів. Цей лізинг поширений як форма фінансування складних, великомасштабних об’єктів, наприклад, комплексне обладнання підприємств, авіатехніка, судна, залізничне обладнання та рухомий склад, бурові платформи та вишки. Орендодавачі забезпечують лише частину (20 - 40%) суми, яка потрібна для купівлі об’єкта оренди. Ці кошти залучаються шляхом вмпуска акцій та розповсюджуються серед лізингодавачів, які беруть участь у фінансуванні угоди. Частина купівельної вртості об’єкта оренди, що залишилася, фінансується кредиторами, тобто інституціними організаціями, серед яких банки, страхові компанії, пенсійні та інші фонди. Кредитори, як правило, не мають права вимагати заборгованість по кредитах безпосередньо у лізингодавачів. Фінансова безпека наданих позик забезпечується шляхом надання кредиторам переважного права вимагати обладнання у орендаря у випадку його неплатоспроможності або банкрутства, а також офіційної переуступки лізингодавачами на користь кредиторів права первісного отримання лізингових платежів з метою покриття заборгованості по сумах обслуговування кредитів. Вартість кредиту, яка залежить від платіжної позиції, співвідношення статутного та позикового фонду та репутації орендаря, є вирішальним фактором, який впливає на розмір лізингових платежів.

Крім зазначених вище видів міжнародного лізингу зустрічаються ще два особливих види:

- ліверидж лізинг - це довгострокова оренда наукоємного обладнання (ЕОМ, медичного обладнання) з використанням державного стимулювання шляхом надання сприятливих кредитів, зниження податків, збільшення норми амортизації.

- пекидж лізинг - це вид оренди, який, крім власне оренди, включає у себе і продаж орендарю обладнання у кредит або фінансування будівництва та інших робіт.

Як орендодавачі можуть виступати: 1) виробники техніки, обладнання або власники іншого майна; 2) універсальні лізингові компанії, які надають в оренду різноманітні види технічно складного обладнання; 3) спеціалізовані лізингові компанії, які працюють з одним видом товару або товарами однієї групи, запас яких зберігається на їхніх складах.

У фінансовій лізинговій операції, зазвичай, крім основних суб’єктів (лізингової компанії, орендарів, постачальників-виробників або продавців об’єктів оренди), задіяні і інші учасники:

· інвестори (пайовики, акціонери), які вклали капітал у створення та діяльність лізингової компанії;

· склад лізингової компанії, звідки об’єкти оренди поставляються орендарям і туди ж вони повертаються після закінчення строка оренди;

· посередники, які щукають орендарів; в залежності від умов укладених з ними угод вони можуть підписувати лізингові угоди від свого імені та за рахунок лізингової компанії;

· страхова компанія, в якій лізингова компанія може застрахувати на свою користь майно, яке здано в оренду, транспортні ризики при поставках майна орендарям, себе від фінансових ризиків при виконанні лізингових операцій;

· банк, який здійснює додаткове фінансування лізингових операцій;

· фірма, яка ремонтує та здійснює реновацію бувших в оренді та повернених об’єктів;

· збутовий посередник, який реалізує на ринку повернені об’єкти оренди з попереднім ремонтом та реновацією або без них,

з якими укладаються відповідні угоди:

· тристороння угода про фінансовий лізинг між лізинговою компанією, лізингоотримувачем та постачальником об’єкта лізинга;

· контракт купівлі-продажу на придбання лізинговою компанією у постачальника (виробника) об’єкта лізинга, який є частиною вище згаданої тристоронньої угоди;

· кредитний договір лізингової компанії з банком на фінансування придбання лізинговою компанією об’єкта лізинга;

· договори страхування лізинговою компанією ризиків, які пов’язані із лізинговою операцією;

· договір між лізинговою компанією та фірмою, яка здійснює технічний сервіс об’єкта лізинга.