Внутрішнє керівництво реалізацією стратегій підприємства

Ключову роль в реалізації стратегічного набору грає спеціаліст, компетентний у питаннях стратегічного управління, керівник-стратег, здатний навіть слабку стратегію реалізувати з високою довгостроковою ефективністю.

При формуванні стратегії керівник є синтезатором різних течій і підходів, узятих у різний час і в різних підрозділах підприємства. При цьому вони можуть здійснювати керівництво реалізацією стратегії різними способами. Вони можуть грати активну роль або неключову роль за сценою. Можуть приймати рішення авторитарно або на основі консенсусу, діяти швидко чи обережно.

Однією з творчих умов чи умов, які порушують успішне виконання стратегії, є рівень керівництва цим процесом, який залежить від ряду факторів (рис. 8.1).

Рис. 8.1 – Фактори, що визначають рівень керівництва реалізацією стратегії

Використання у практиці діяльності підприємства моделі забезпечення ефективного управління реалізацією стратегій значною мірою вплине на якість і ефективність їх реалізації (рис. 8.2).

Менеджер зі стратегії повинен вміти грати безліч різних ролей: підприємець і стратег, адміністратор і виконавець стратегії, помічник, наставник, оратор, розподільник ресурсів, радник, політик, ментор і улюблений керівник. Іноді йому потрібно бути авторитарним і твердолобим, іноді вміти прислухатися до думки інших і піти на компроміс, а в ряді випадків найкраще спрацьовує дорадчий, колегіальний підхід. У багатьох випадках необхідна його постійна присутність, в той час як в інших – тільки коротка церемоніальна поява, а деталі можуть бути доручені підлеглим.

Рис. 8.2 – Модель забезпечення ефективного управління реалізацією стратегій підприємства

А.А. Томпсон і А.Дж. Стрикленд визначають шість ролей, які повинен виконувати керівник-стратег:

1. Бути в курсі усього, що відбувається.

2. Підтримувати корпоративну культуру, що дозволяє підприємству функціонувати на високому рівні і відповідає стратегії.

3. Підтримувати підприємство в стані, яке відповідає умовам, що змінюються і відкрите для нових можливостей.

4. Забезпечувати консенсус і уникати протиборства інтересів при формулюванні політики, розробці і реалізації стратегії.

5. Підтримувати на високому рівні етичні норми.

6. Проводити коригувальні дії, що удосконалюють як виконання стратегії, так і загальні стратегічні показники.