Організаційні форми і методи виконання ремонту устаткування

Відомо три методи організації ремонтних робіт:

1. Післяоглядовий метод ремонту устаткування. Періодичність оглядів встановлюється виходячи з орієнтовних термінів служби деталей і вузлів устаткування. Такий ремонт характерний для нестандартного, спеціалізованого устаткування.

2. Стандартні ремонти визначаються графіком і здійснюються в строго встановлені терміни. Застосовується для унікального устаткування і складних машин, регламент роботи яких жорстко фіксований, і повинен бути особливо стійким.

3. Метод періодичних ремонтів. Основні види ремонтів здійснюються в строгій послідовності. По термінах служби деталі і вузли будь-якого верстата класифікуються, групуються. Залежно від середнього періоду часу їх служби встановлюється термін і об'єм ремонтних робіт.

Організація ремонтних робіт здійснюється за такими формами: централізована, децентралізована і змішана.

При централізованій системі ремонт всіх видів і деякі види міжремонтного обслуговування проводяться централізовано - силами ремонтно-механічного цеху (РМЦ), який має у розпорядженні власні спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне устаткування, запасні частини, матеріали та ін. Застосовується дана система на невеликих підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва із загальною кількістю устаткування 2500-3000 РЕ і в кожному цеху не більш 500РЕ.

При децентралізованій системі всі ремонтні роботи (включаючи міжремонтне обслуговування) і виготовлення частини змінних деталей здійснюються силами цехових ремонтних баз (ЦРБ) під керівництвом механіків цехів. У ремонтно-механічному цеху при цій системі виготовляються запасні частини широкого застосування, відновлюються деталі, для яких потрібне застосування спеціального технологічного устаткування і оснащення, а також проводиться капітальний ремонт і модернізацію складного устаткування за спеціальною вказівкою головного механіка заводу. Децентралізовану систему доцільно застосовувати на підприємствах крупносерійного і масового виробництва з великим числом устаткування в кожному цеху (перевищує 800 РЕ).

Змішана система характеризується тим, що капітальний ремонт і виготовлення запасних частин проводяться централізовано в РМЦ, а решта всіх робіт – децентралізовано - силами ЦРБ. Дана система застосовується, як правило, на невеликих і середніх заводах з числом устаткування 500-800РЕ.

Цехова ремонтна бригада складається з комплексних бригад слюсарів-ремонтників, комори запасних деталей і штату чергового ремонтного персоналу.

Комплексні бригади слюсарів-ремонтників прикріпляються до певної ділянки, прольоту або цеху для виконання всіх видів ремонтних робіт. Капітальний ремонт може виконуватися окремими бригадами. Чисельний склад бригади визначається трудомісткістю ремонтних робіт по устаткуванню, закріпленому за бригадою.

Кожна бригада повинна бути оснащена пересувними верстаками, підйомно-транспортними пристроями (якщо це потрібно), стелажами по зберіганню деталей, інструментальними шафками, апаратами для промивки деталей і ін.

До кожного слюсаря прикріплюють групу агрегатів для постійного спостереження за ними. Частина слюсарів виділяється для чергового обслуговування по змінах. Чергові слюсарі періодично міняються, що дає можливість кожному членові бригади ознайомитися із закріпленим за ним устаткуванням і сприяє підвищенню кваліфікації слюсарів. Для скорочення простоїв устаткування в ремонті обідні перерви і вихідні дні слюсарів-ремонтників не повинні співпадати з обідніми перервами і вихідними днями основних робочих. Кожній бригаді слід завчасно видавати місячний план, відповідно до якого повинна будуватися її робота.

Для прискорення ремонту і зменшення простоїв устаткування застосовуються найбільш прогресивні види ремонту: агрегатний або послідовно-агрегатний методи ремонту.

При агрегатному методі складальні одиниці, що підлягають ремонту, знімають і замінюють запасними (новими або відремонтованими). Деталі, що не входять до складальних одиниць, повинні бути також у запасі та змінювати їх слід одночасно зі складальними одиницями.

Такий метод ремонту доцільно застосовувати при капітальному і середньому ремонті устаткування однакових моделей, що є на заводі у великій кількості, або устаткування, лімітуючого виробництво.

Ремонт устаткування на потокових і автоматичних лініях повинен відбуватися з мінімальним простоєм устаткування, що ремонтується. Абсолютно недопустимі простої на лінії унаслідок аварії або пошкодження яких-небудь механізмів. Для цього повинне бути добре організоване щоденне профілактичне обслуговування всього устаткування на лініях у неробочий час. Необхідно також завжди мати в наявності змінні швидкозношувані деталі.

Для ремонту устаткування в робочий час необхідно завчасно до початку ремонту створити запаси деталей після тієї одиниці устаткування, яка ставиться на ремонт. Заділи створюються шляхом збільшення часу роботи (використання неробочих змін, святкових і вихідних днів) робочих місць по операціях, включаючи ту, за якою устаткування виводиться на ремонт. Величина необхідного заділу дорівнює добутку часу простою устаткування в ремонті на середній випуск деталей або виробів у одиницю часу (година або день). Для скорочення заділів необхідно максимально скорочувати час простою устаткування в ремонті, що досягається вказаними вище методами.

Контроль за станом устаткування в процесі його експлуатації здійснюється слюсарями-ремонтниками, механіком цеху та інспекторською групою ВГМ.

Для зниження витрат на ремонт, підвищення його якості та зниження простоїв устаткування в ремонті необхідно організувати централізоване виконання капітального ремонту на спеціалізованих заводах, а також централізоване виробництво запасних частин як заводами, що випускають устаткування, так і спеціалізованими заводами з виробництва запасних частин.

Необхідно також організувати ремонт і відновлення деталей, що зносилися. При відновленні та ремонті деталей витрати, як правило, менше, ніж при виготовленні нових деталей, крім того, досягається значна економія матеріалів.

При капітальному, а іноді і середньому ремонті, як правило, здійснюється модернізація устаткування. Вона полягає у приведенні конструкції машини відповідно з сучасними вимогами за допомогою внесення до неї часткових змін і удосконалень. При модернізації проводиться заміна деяких деталей і складальних одиниць досконалішими або оснащення агрегату новими механізмами (приладами, пристроями, пристосуваннями і тому подібне).

Модернізація може проводитися в цілях: 1) підвищення рівня механізації і автоматизації виконуваних на агрегаті робіт; 2) розширення технологічних можливостей агрегату, підвищення потужності, точності, швидкості та режимів обробки; 3) поліпшення умов праці та дотримання вимог техніки безпеки; 4) поглиблення спеціалізації агрегату; 5)зниження витрат на експлуатацію; 6)підвищення терміну служби агрегату.

Модернізація устаткування є одним з найважливіших елементів технічного прогресу. Вона дозволяє ефективно використовувати малопродуктивне, фізично або морально застаріле устаткування. Витрати на модернізацію устаткування, як правило, окупаються в порівняно короткі терміни (2-3 роки).