Цілі й особливості інтеграції в рамках ОЧЕС

Організація Чорноморського економічного співробітництва - ОЧЕС зі штаб-квартирою в Стамбулі (Туреччина) була створена 11 державами-засновниками в Стамбулі 25 червня 1992 р. Засновниками цього регіонального об'єднання виступили: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина, Україна. 15 квітня 2004 р. до ОЧЕС приєдналася Сербія й Чорногорія (21 травня 2006 р. Чорногорія стала суверенною державою, але в ОЧЕС не ввійшла).

У Декларації про Чорноморське економічне співробітництво зафіксовані наступні цілі організації:

• перетворення Чорного моря в море миру й добробуту шляхом розвитку дружніх і добросусідських відносин;

• поглиблення двостороннього й багатобічного співробітництва між країнами-членами, і з іншими країнами;

• сприяння економічному, технологічному й соціальному прогресу, а також вільному підприємництву;

• охорона специфічних економічних інтересів учасник^-учасників-держав-учасників, особливо країн, які перебувають на етапі переходу до ринкової економіки;

• використання всіх можливостей для розвитку й диверсифікованості їхнього співробітництва в економіці, промисловості, науці, екології й охороні навколишнього середовища. У Декларації відзначається необхідність підтримки приватного бізнесу, безперешкодного руху товарів, послуг і капіталів, створення вільних економічних зон, обміну інформацій комерційного характеру, новими технологіями, реального узгодження програм захисту Чорного моря від забруднення.

Найважливішим стратегічним завданням, зафіксованої в установчих документах, є сприяння процесу інтеграції країн регіону в європейське економічне співтовариство, тобто придбання статусу повноправних членів ЄС. Особливості інтеграційних процесів у рамках ОЧЕС представлені в Декларації. Серед них:

• поетапність, з урахуванням специфіки економічних умов і інтересів країн-учасниць;

• селективність, як щодо участі окремих гранів у реалізації загальних проектів, так і щодо конкретних сфер співробітництва (пріоритетними визнані екологія, транспортна й інформаційно-комунікаційна інфраструктура, наука й технологія, раціональне використання природних ресурсів, туризм, охорона здоров'я;

• дотримання країнами-учасницями їхніх обов'язків щодо країн «третього світу» і міжнародних організацій.

Під час Ялтинського саміту глав держав/урядів учасниця^-учасниць-країн-учасниць ОЧЕС 5 червня 1998 р. був підписаний Устав Організації Чорноморського економічного співробітництва, що набутив чинності 1 травня 1999 р. Відповідно до Уставу ОЧЕС, в організації існує статус спостерігача. У роботі ОЧЕС беруть участь представники міжнародних організацій, таких як Європейська Економічна Комісія ООН (ЕЭК ООН), Економічна й Соціальна Комісія для Азії й Тихого океану (ЭСКАТО ООН), Європейська Конференція Міністрів транспорту (ЕКМТ), Європейська Комісія (ЕК), Парламентська Асамблея Чорноморського Економічного Співробітництва (ПАЧЭС), що представляє національні Парламенти держав-членів ОЧЭС і забезпечує постійну підтримку співробітництва на консультативній основі; Ділова Рада Чорноморського Економічного Співробітництва (ДСЧЭС); Чорноморський Банк Торгівлі й Розвитку (ЧБТР), а також представники неурядових організацій - Чорноморської Регіональної Асоціації Суднобудівників і судоремонтников (БРАС), Міжнародної Асоціацій Судновласників Чорноморського Басейну (БИНСА), Асоціації портів Чорного й Азовського морів (БАСПА).

Відповідно до Уставу країни-учасниці ОЧЕС здійснюють співробітництво між собою в наступних областях:

• торгівля й економічний розвиток;

• банківська справа й фінанси;

• зв'язок; енергетика;

• транспорт, сільське господарство й агропромисловість;

• охорона здоров'я й фармацевтика;

• охорона навколишнього середовища;

• туризм; наука й техніка;

• обмін статистичними даними й економічною інформацією;

• співробітництво між митними й іншими прикордонними органами;

• контакти між людьми;

• боротьба з організованою злочинністю, незаконним оборотом наркотиків, зброї й радіоактивних матеріалів, всіма актами тероризму й незаконною міграцією.

Декларація Ялтинського саміту також визначила такі напрямки подальшої діяльності ОЧЕС:

• лібералізація й гармонізація режимів зовнішньої торгівлі (відповідно до практики СОТ) з подальшим приєднанням всіх членів ОЧЕС до СОТ;

• створення зони вільної торгівлі в рамках ОЧЕС;

• активізація співробітництва між діловими колами країн-членів ОЧЕС, залучення приватного сектора до конкретних проектів у границях ОЧЕС;

• початок фінансової діяльності Чорноморського банку торгівлі й розвитку (ЧБТР);

• розвиток співробітництва з ЄС, СОТ, ОБСЄ, ЦЄІ, ООН, ЕЭК, ЮНИДО, Радою держав Балтійського моря й т.п.;

• створення Євро-Чорноморського економічного простору.

Економічне співробітництво в ОЧЕС орієнтовано, Насамперед, на розвиток підприємництва й ділових зв'язків на державному рівні, забезпечення умов для вільного пересування товарів і послуг, здійснення інвестицій.

Співробітництво в ОЧЕС здійснюються на міжурядовому, міжпарламентському й підприємницькому рівнях. Цьому сприяє структура Організації, у яку входять Рада міністрів закордонних справ держав-членів, Постійний міжнародний секретаріат, постійні й тимчасові робітники групи, Парламентська асамблея; Ділова рада, Чорноморський банк торгівлі й розвитку. Основним органом, що діє на регулярній основі й приймає рішення, є Рада Міністрів закордонних справ -країн-учасниць.

Важливе місце в діяльності ОЧЕС займає співробітництво наукових центрів, вузів, наукових організацій у галузі науки й технологій.

Важливим завданням, що коштує перед науковими установами країн ОЧЕС, що беруть участь у реалізації спільних проектів, є організація обміну інформацією, що включає:

• розробку оптимальних рішень для розвитку телекомунікацій між країнами ОЧЕС;

• інформаційну підтримку спільних наукових досліджень;

• організацію обміну поточними даними в області сейсмології й екології.