Цілі й особливості інтеграції в рамках ГУАМ

Наприкінці 90-х рр. ХХ в. на південній периферії СНД активізувалося угруповання за назвою ГУАМ - Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова, що пізніше одержала назву Організація за демократію й економічний розвиток - ГУАМ.

В інституціональному становленні ГУАМ пройшла кілька етапів.

І етап. 10 жовтня 1997 р. у рамках Саміту Ради Європи в Страсбурзі (Франція) з ініціативи України був заснований Консультативний форум ГУАМ як неформальне об'єднання держав. В 1999 р. до організації приєднався Узбекистан (угруповання одержало назву ГУУАМ), в 2005р. - Узбекистан вийшов з об'єднання (знову ГУАМ). При створенні ГУАМ оптимально враховувалися фактори географічної близькості, спільності проблем, господарських і культурних зв'язків, сучасного стану взаємної торгівлі. Об'єднання ГУАМ було створено з метою економічного співробітництва країн-членів, забезпечення транспортних коридорів і комунікаційних систем між Азією і Європою, які йдуть в обхід Росії. Крім того, передбачалася розробка погоджених позицій у міжнародних організаціях, а також консультації із Заходом з питань безпеки.

ІІ етап. 7 червня 2001 р. з підписанням Ялтинської Хартії ГУУАМ у рамках Саміту глав держав Об'єднання ГУАМ одержало офіційний статус міжнародної організації.

ІІІ етап. 23 травня 2006 р. у Києві створена Організація за демократію й економічний розвиток - ГУАМ. У ході Київського саміту ГУАМ глави держав також підписали Устав організації.

Відповідно до Уставу основними цілями ГУАМ є:

• затвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права й поваги прав людини;

• забезпечення стійкого розвитку;

• зміцнення міжнародної й регіональної безпеки й стабільності;

• поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного й гуманітарного співробітництва;

• розвиток соціально-економічного, транспортного, енергетичного, науково-технічного й гуманітарного потенціалу сторін;

• активізація політичної взаємодії й практичного співробітництва в сферах, що представляють взаємний інтерес.

Структура організації містить у собі Рада й Секретаріат. Рада є основним органом організації. Він проводить свою роботу на рівнях глав держав (саміт), міністрів закордонних справ, національних координаторів і постійних представників. Відповідно, виділяють Рада глав держав (СГГ), Рада міністрів закордонних справ (РМЗС), Рада національних координаторів (РНК) і Рада постійних представників (РПП).

Відповідно до рішень Київського саміту ГУАМ у Києві був створений постійно діючий Секретаріат організації, очолюваний Генеральним секретарем. До створення Секретаріату його функції виконував Інформаційний офіс ГУАМ у Києві.

Секретаріат здійснює технічне-організаційно-технічне забезпечення діяльності ГУАМ і функціонує під керівництвом Генерального секретаря. Секретаріат готовить і представляє Раді щорічні звіти про свою діяльність, а також про діяльності ГУАМ для затвердження РМЗС.

Координація співробітництва на галузевому рівні покладає на робочі групи. Робочі й допоміжні органи, що діють на постійній або тимчасовій основі, створюються за рішенням Ради міністрів закордонних справ.

В 2004 р. заснована Парламентська Асамблея ГУАМ, до складу якої входять три комітети: політичний; торгово-економічний; з питань науки, культури й утворення.

Офіційними й робочими мовами ГУАМ є англійський і росіянин.

Держави-члени ГУАМ взаємодіють у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. У ГУАМА існує статус спостерігача й партнера (США, Японія, Чеська Республіка, Польща, ООН, ЄС). Організація заявляє про свою відкритість до співробітництва із третіми державами й міжнародними організаціями, які розділяють її мети й принципи, а також готові брати участь у реалізації спільних ініціатив.