Екстремальний туризм. Водні, наземні, гірські, повітряні та екзотичні види екстремального туризму та їх основні центри

В спеціалізованій літературі не так часто зустрічається визначення саме поняття екстремального туризму оскільки цей вид подорожей по-перше, не є масовим і широкорозвиненим як в національній так і в міжнародній практиці; по- друге передбачає різночитання щодо віднесення в інші категорії туризму організованих турів, відповідно до використовуваного середовища, наприклад, водний туризм, спелеологічний, гірський й інші; по-третє, визначення екстремальності є суто індивідуальним для кожного споживача в залежності від накопиченого досвіду, темпераменту та загальних психофізіологічних рис особистості, які впливають на мотивацію вибору подібного типу відпочинку. Розглянемо мотиваційні аспекти більш детально.

Мотивація при виборі екстремального виду туризму, зв'язана з декількома мотиваційними аспектами. По перше, вона пов’язана зі зміною способу життя людини яка проживає в сучасному постіндустріальному суспільстві, де ритм життя підлеглий чіткому часу й розкладу, автоматизований до найвищих меж. Людина почуває повну залежність від контролюючих його машин і механізмів (годинники, мобільні телефони, комп'ютери, факси й ін.). По-друге, в сучасному ритмі життя відчувається недолік міжособистісного людського спілкування; По-третє даний вид туризм надає можливість випробувати власні сили. Все це привело до розвитку нового виду туризму, що припускає випробовувати стійкість людини в розрахунку тільки на власні здібності, навички, тренованість тіла й духу, дружні й командні відносини в єднанні із природними факторами. Цей вид туризму виник як відповідь на вже обридлий банальний і пасивний тип відпочинку готель - пляж - готель.

Відповідно, екстремальний туризм – це подорожі пов’язані з ризиком і значимим фізичними навантаженнями, які потребують сміливості і вмінь. Як приклад дослідники наводить наступні тури – сплав по р. Колорадо, подорожі на собачих упряжах на Кольському півострові та Алясці, сходження на Кіліманджаро або Ельбрус, відпочинок на гірськолижних курортах.

Екстремальний туризм досить близько смикається зі спортивним, проте маршрути для даного туризму більш ретельно підготовлені і облаштовані всім необхідним в розрахунку на недостатньо підготовлених осіб, не спортсменів, умови перебування більш комфортні, ризик безумовно присутній проте по максимуму виключається, що забезпечується досвідченими спеціалістами туристського супроводу, забезпеченням промежуточними лагерями, висококласним туристським спорядженням.

Загалом екстремальний туризм як комплекс спеціалізованих видів активного туризму, який передбачає значні (відповідаючи високим категоріям складності) фізичні і психо-емоційні навантаження на подорожуючих і проводяться з використанням різних факторів природного середовища (рис. 8.1).

Рис. 8.1 Види екстремального туризму