Короткий зміст

Клас Офіоглосопсиди, або Вужачкові - Ophioglossopsida

· Сучасні папороті. Схожі з аневрофітопсидами.

· Це невеликі, або середніх розмірів багаторічні рослини.

· Наземні, рідко епіфіти.

· Характерна диморфність листків.

· Рослини рівноспорові.

Клас Маратиопсиди – Marattiopsida

· Сучасні папороті. Відомі з карбону. Мають подібність до зигоптерідопсид.

· Це багаторічні рослини. Дрібні і дуже великі.

· Рівноспорові рослини.

Клас Поліподіопсиди – Polypodiopsida

Сучасні папороті

Відомо близько 10000 видiв. Близько 2/З сучасних папоротей живуть у тропiках, iншi зустрiчаються у помiрних областях i навiть у пустелях. Багаторічні або дуже рідко однорічні.

Поділяють на три підкласи:

· Підклас Поліподіїди – Polypodiidae

· Підклас Марсилеїди – Marsileidae

· Підклас Сальвініїди – Salviniidae

Підклас Поліподіїди – Polypodiidae

· Рівноспорові наземні папороті

· Спорангій виникає з однієї епідермальної клітини

· Спорангії зібрані у соруси або поодинокі

Підклас Марсилеїди – Marsileidae

· Різноспорові рослини з мікро- та макроспорангіями в одному спорокарпії.

· Майже всі марсилієві є рослинами вогких або заболочених ґрунтів, мілководь і рідше сухих ґрунтів.

Підклас Сальвініїди – Salviniidae

· Різноспорові водні, прибережні або болотяні рослини.

· Соруси мікро- і макроспорангіїв містяться в різних спорокарпіях.

· Заростки дуже редуковані.

Лекція 13. Відділ Голонасінні. Характеристика класів Насінні папороті – Lyginopteridopsida, Саговникові – Cycadopsida, Бенетитові – Bennettitopsida, Гнетові – Gnetopsida. План.

1. Загальна характеристика відділу і його сучасна класифікація

2. Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida

3. Клас Саговникові - Cycadopsida

4. Клас Бенетитові - Bennettitopsida

5. Клас Гнетові - Gnetopsida

Голонасінні на відміну від інших груп архегоніат характеризуються наявністю насінних зачатків, з яких утворюється насіння з зародком. Насінні зачатки – це видозмінені в процесі еволюції мегаспорангії, що розвиваються на мегаспорофілах відкрито. Звідси і назва цієї групи рослин – голонасінні. У голонасінних також відбувається зміна поколінь і ядерних фаз, але у них порівняно із папоротевидними статеве покоління дуже редуковане.

Голонасінні –досить давня група рослин, відома ще з палеозою. До них належать як сучасні, так і викопні, виключно деревні форми (дерева, кущі, ліани) з характерним моноподіальним типом галуження, вторинною деревиною з трахеїд, рід-ше з судин. Сучасні голонасінні поширені по всій земній кулі, але найбільша різноманітність їх спостерігається по пери-метру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах.

Відділ Голонасінні поділяють на шість класів.

Відділ Голонасінні - Pinophyta

Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida

Клас Саговникові - Cycadopsida

Клас Бенетитові - Bennettitopsida

Клас Гнетові - Gnetopsida

Клас Гінкгові - Ginkgopsida

Клас Хвойні - Pinopsida

Підклас Кордаїти - Cordaitidae

Підклас Хвойні - Pinidae

Клас Насінні папороті – Lyginopteridopsida

Викопні рослини що жили в палеозої, починаючи з верхнього девону до інця тріасу. Максиму свого розвитку вони досягли в карбоні. Зовнішнім виглядом великих перистих листків і жилкуванням вони нагадували справжні папороті.

Клас Саговникові – Cycadopsida

Саговники відомі як у сучасні флорі так і у викопній. Особливого поширення саговники набули у мезозої, найбіль-ший їх розквіт порипадає на юрський період. У наші дні саговники збереглися у тропіках і субтропіках Південно-Східної Азії, Африки, Америки і Австралії. Всього відомо близько 100 видів.

Клас Бенетитові - Bennettitopsida

Це вимерла група мезозойських рослин, що жили з тріасу до крейди. Це була велика група рослин, поширених по всій земній кулі. Своїм зовнішнім виглядом вони схожі на саговників і насінні папороті. Вони мали тонкі та довгі стебла або товсті і короткі. В центрі стебла була добре розвинеа серцевина, часто із смоляними ходами. Деревина і луб були роз-винені слабо, але здатні до вторинного потовщення. Листки були пірчасті, схожі з листками саговників.

Клас Гнетові - Gnetopsida

Включає близько 70 видів. Види цього класу мають своєрідну будову, а також цікаві з точки зору їх поширення. Від всіх голонасінних вони відрізняються наявністю у вторинній деревині стебла справжніх судин, відсутністю смоляних хо-дів, утворенням покривом (інтегументом) насінного зачатка довгої мікропілярної трубки, що зовні ніби схожа зі стовпчи-ком маточки покритонасінних, наявністю схожого з оцвітиною покриву із лусок на жіночих та чоловічих шишках, відсут-ністю архегоніїв (крім ефедри), двосім’ядольним зародком. Усі ці риси будови зближують гнетові з покритонасінними. Тому їх часто називають сполучною ланкою між цими двома відділами. Але щодо морфогенезу окремих із цих рис, то тут багато спірного, ще не з’ясованого.

Поширення їх у природі характеризуються значним розривом ареалів його порядків.

Лекція 14. Відділ Голонасінні. Характеристика класу Хвойні – Pinopsida. План.

1. Клас Хвойні - Pinopsida

2. Походження Голонасінних та напрямки їх еволюції.