Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Реактиви та матеріали: | амiнооцтова кислота, метилоранж, метиловий чер-воний, розчин лакмусу |
Обладнання: | пробiрки, пiпетки |
У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнооцтової кислоти i додають краплю метилоранжу. Такий же дослiд проводять з метиловим червоним i лакмусом. Забарвлення iндикаторiв не змiнюється.
Амiнокислоти виявляють як кислотнi, так i основнi властивостi - кислотна група -СООН i основна -NН2 взаємно нейтралiзуються, тому амiнокислоти мають структуру амфотерних або бiполярних iонiв (внутрiшнi солi):
H3N+ - CH2COO–
У зв'язку з вищезгаданим воднi розчини одноосновних амiнокислот нейтральнi щодо iндикаторiв.
Дослід 16.10. Утворення мідної солі амінооцтової кислоти
Реактиви і матеріали | амінооцтова кислота, 0,2Н розчин; оксид міді (ІІ) CuO, порошок; їдкий натр, 2Н розчин. |
У пробірку вміщують небагато порошку оксиду міді CuO, 4 краплі розчину амінооцтової кислоти та нагрівають на полум¢ї пальника, збовтуючи вміст пробірки. Пробірку ставлять на деякий час у штатив, щоб опустився надлишок чорного порошку оксиду міді. До відстояного синього розчину приливають 1 краплю розчину їдкого натру. Розчин залишається прозорим.
Для амінокислот характерне утворення мідних солей, пофарбованих у синій колір. a - амінокислоти дають із міддю пофарбовані внутрішні комплексні солі, які дуже стійкі:
Зв¢язок між атомами міді й азоту координаційний за рахунок вільної пари електронів азоту аміногрупи.
Дослiд 16.11. Дiя азотистої кислоти на амiнокислоти
Реактиви та матеріали: | нiтрит натрiю, 0,2Н розчин амiнооцтової кислоти, 2Н розчин соляної кислоти |
Обладнання: | пробiрки, пiпетки |
У пробiрку вносять 2 краплi розчину амiнокислоти, 2 краплi розчину нiтриту натрiю i 2 краплi соляної кислоти. При струшуваннi сумiшi у пробiрцi видiляються бульбашки газу.
Хiмiзм процесу:
NaNO2 + HCl ® HNO2 +NaCl
оксіоцтова кислота
Ця реакцiя покладена в основу кiлькiсного визначення амiногруп в амiно-кислотах, а також у бiлках i продуктах їхнього розпаду.
Дослід 16.12. Конденсація сечовини з формальдегідом. Отримання полімеру
Реактиви і матеріали | сечовина, 40%-ний розчин формальдегіду |
Обладнання | Пробірка, пальник. |
У суху пробірку помістіть 2-3 лопаточки сечовини так, щоб висота шару була 2-3 мм. Додайте 3-4 краплі формаліну, щоб утворився прозорий розчин сечовини. Обережно нагрійте над полум¢ям пальника. Реакція конденсації далі проходитиме екзотермічно. Через декілька секунд вміст пробірки мутнішає внаслідок утворення сечовино-формальдегідної смоли.
Щоб зберегти пробірку, не треба доводити процес конденсації до повного отвердіння смоли, а відразу вимити пробірку під краном з допомогою йоржа.
Схематично реакція конденсації сечовини з формальдегідом можна подати таким чином, щоб молекула формальдегіду приєднувала аміногрупи сусідніх молекул сечовини, утворюючи між ними своєрідні двохатомні метиленові містки:
За таким же принципом процес конденсації може йти і далі до утворення високополімерних сечовино-формальдегідних смол:
На поданій схемі показано, що в результаті поліконденсації (в залежності від умов реакції) можуть утворюватися не тільки лінійні структури. При надлишку формальдегіду його молекули можуть реагувати з аміногрупами лінійних макромолекул. Після відщеплення води останні виявляться ¢¢зшитими¢¢ між собою метиленовими містками. При цьому можуть утворитися просторові структури високої міцності.
Сечевино-формальдегідні та споріднені смоли служать для промислового виготовлення так названих амінопластів.
Дата публикования: 2014-11-19; Прочитано: 3489 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!