Учебно-методический комплекс по дисциплине 6 страница

Характеристика рахунків — актив або пасив — визнача­ється так:

· позабалансовий рахунок — активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. наприклад, рахунок № 9020 «Гарантії за позиками, що надані клієнтам» — активний, тому що коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк буде змушений платити за наданою гарантією і дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями»;

· позабалансовий рахунок — пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 «Зобов’язання за кредитами, які отримані від банків» — пасивний, бо якщо банк скористається, наприклад, кредит­ною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу в розділі «Кошти інших банків» першого класу.

Друга категорія позабалансових рахунків використовується з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю здійснення операцій за балансовими рахунками. Усі такі рахунки вважаються активними. Прикладом цих рахунків є «цінні папери клієнтів у довірчому управлінні», «розрахункові документи за факторинговими операціями».

Для реалізації методу подвійного запису на позабалансових рахунках використовується технічний позабалансовий рахунок, який називають контррахунком. Він є контррахунком до будь-якого позабалансового рахунка і має характер активно-пасивний.

Розглянемо пояснення до застосування методу подвійного запису для позабалансових рахунків. Якщо банк надав клієнту гарантію, то для обліку позабалансової операції використовуємо таке бухгалтерське проведення:

· Д-т «Гарантії, які надано клієнтам»;

· К-т «Контррахунок».

Якщо банк, навпаки, підписав угоду з банком-контрагентом про відкриття на його адресу кредитної лінії, то складається таке бухгалтерське проведення:

· Д-т «Контррахунок»;

· К-т «Зобов’язання з кредитування, що надано банку».

Зауважимо, що позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою і в жодному разі не можуть кореспондувати з балансовими рахунками.

Використання позабалансових рахунків дає змогу отримувати інформацію про операції банків, які пов’язані з використанням новітніх фінансових інструментів, і є додатковим джерелом прибутків банку. До таких операцій належать зобов’язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, а саме:

· кредитні лінії;

· дозволений овердрафт;

· непокриті акредитиви;

· гарантійні зобов’язання;

· спотові, форвардні й умовні контракти з купівлі/продажу іноземної валюти.

Об’єднання бухгалтерських рахунків у балансов ій частині здійснено за такими принципами:

· за видами контрагентів;

· за функціями комерційних банків (вид операції);

· за принципом ліквідності.

Згідно з першим принципом міжбанківські операції виділені окремо в першому класі, а операції з усіма іншими клієнтами-небанками у другому класі; у межах класу рахунки об’єднуються за видами контрагентів.

Відповідно до другого принципу, наприклад, операції з готівкою та банківськими металами (казначейські інструменти) відображаються за рахунками першого класу. Депозитні, кредитні операції, операції з касового обслуговування бюджетів різного рівня — у другому класі; операції з цінними паперами — у третьому класі; внутрішньобанківські операції — у третьому та четвертому класах тощо.

Згідно з третім принципом активи та зобов’язання (перший — четвертий класи) розміщені за ступенем зниження ліквідності, тобто від найбільш ліквідних (монети та банкноти у касі, кошти на рахунках у НБУ) до неліквідних (сумнівна заборгованість за кредитами, основні засоби); зобов’язання — від зобов’язань на вимогу до довгострокових зобов’язань.

Правильне розуміння ознак, які покладено в основу групування рахунківусередині розділів та класів, надалі полегшить проведення аналізу банківської діяльності.

У першому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції комерційних банків (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Структура першого класу Плану
рахунків комерційного банку

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції
	10 Готівкові кошти	100 Банкноти та монети 101 Дорожні чеки
	11 Банківські метали	110 Банківські метали
	12 Кошти у НБУ	120 Кошти до запитання в НБУ 121 Строкові депозити в НБУ
	13 Кошти НБУ	130 Коррахунок НБУ в комерційному банку 131 Короткострокові кредити, які отримано від НБУ 132 Довгострокові кредити, які отримано від НБУ
	14 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ	141 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на продаж 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на інвестиції 143 Боргові цінні папери, емітовані НБУ 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються НБУ
	15 Кошти в інших банках	150 Кошти до запитання в інших банках 151 Строкові депозити, які розміщено в інших банках 152 Кредити, які надано іншим банкам 158 Сумнівна заборгованість інших банків 159 Резерв під заборгованість інших банків
	16 Кошти інших банків	160 Кошти до запитання інших банків 161 Строкові депозити інших банків 162 Кредити, які отримано від інших банків

Закінчення табл. 1.10

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції
	17 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями	178 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями 179 Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями
	18 Дебіторська заборгованість за операціями з банками	181 Дебіторська заборгованість за операціями з банками 188 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками 189 Резерв під дебіторську заборгованість за операціями з банками
	19 Кредиторська заборгованість за операціями з банками	191 Кредиторська заборгованість за операціями з бан­ками

До казначейських інструментів відносять:

· готівкові кошти;

· банківські метали;

· цінні папери, які рефінансуються Національним банком України;

· кошти комерційного банку в Національному банку України;

· кошти Національного банку України в комерційному банку.

До міжбанківських інструментів належать операції між комер­ційними банками:

· кореспондентські рахунки;

· депозити;

· кредити;

· фінансовий лізинг.

Готівкові кошти, що стоять на першому місці, — це найбільш ліквідні активи. Готівковими коштами вважаються всі грошові кошти в національній та іноземній валюті, а також дорожні чеки незалежно від того, де вони перебувають. Грошові та дорожні чеки обліковуються на різних рахунках.

До інших найбільш ліквідних активів належать рахунки двох типів, що не дають процентного доходу: залишки на кореспондентському рахунку в НБУ і залишки на кореспондентських рахунках в інших банках. З метою проведення розрахунків банки змушені тримати кошти на кожному з цих активів.
У розділах «Кошти у Національному банку України» та «Кошти Національного банку України» відображаються активні та пасивні операції комерційного банку з НБУ. Національний банк України у стосунках з комерційними банками використовує такі фінансові інструменти, як ломбардні кредити, операції РЕПО, пряме кредитування, аукціонні кредити та ін. Вибір фінансових інструментів залежить від характеру грошово-кре­дитної політики.

До достатньо ліквідних активів належать облігації внутріш­ньої державної позики; депозити овернайт і короткострокові депозити, які розміщені в інших банках; кредити овернайт та корот­кострокові кредити, надані іншими банками.

Виконання операцій з банківськими (монетарними) металами комерційними банками можливе лише за умови існування ліцензії. Банківські метали також розглядаються як високоліквідні активи.

У розділі «Банківські метали» обліковуються тільки ті метали, які визначені законодавчими актами. У цьому розділі не повинніобліковуватись дорогоцінні метали, що зберігаються у сховищі банку за дорученням його клієнтів (їх облік ведеться поза балансом), та цінні папери, які не входять до переліку цінних паперів, що рефінансуються НБУ (їх облік ведеться у третьому та четвертому класах). Перелік цінних паперів та порядок їх рефінансування визначається Національним банком України.

До простроченої заборгованості належать депозити та кредити, термін сплати за якими прострочено, але ризик неповернення за ними не є настільки високим, щоб відносити їх до сумнівної заборгованості. Сумнівними є такі депозити та кредити, повернення яких маловірогідне. За рахунками сумнівної заборгованості обліковують лише суми основного боргу.

Зверніть увагу, що згідно з принципами бухгалтерського обліку (повноти розкриття інформації та обачності) в цьому розділі окремо передбачені рахунки для обліку резервів під сумнівні міжбанківські активи та рахунки для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, що виникла за операціями з іншими банками.

Рахунки другого класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків). Тут обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитною угодою), бюджетні кошти, депозити, кошти на транзитних рахунках, а також окремо дебіторська та кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Структура другого класу Плану рахунків комерційного банку

Клас 2. Операції з клієнтами
	20 Кредити, які надано суб’єктам господарської діяльності	201 Кошти, які надано суб’єктами господарської діяльності (СГД) за операціями РЕПО 202 Рахунки за врахованими векселями СГД 203 Рахунки за факторинговими операціями СГД 204 Кредити за внутрішніми операціями СГД 205 Кредити за експортно-імпортними операціями СГД 206 Інші кредити в поточну діяльність, які надано СГД 207 Кредити в інвестиційну діяльність, які надано СГД 209 Сумнівна заборгованість за кредитами, наданими СГД
	21 Кредити, які надано органам загального державного управління	210 Кредити, які надано центральним органам державного управління 211 Кредити, які надано місцевим органам державного управління 219 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надано органам загального державного управління
	22 Кредити, які надано фізичним особам	220 Кредити на поточні потреби, які надано фізичним особам 221 Кредити на інвестиційну діяльність, які надано фізичним особам 229 Сумнівна заборгованість за кредитами, які надано фізичним особам
	24 Сумнівна заборгованість з нарахованих доходів та резерви під заборгованість з кредитів і нарахованих доходів	240 Резерви під заборгованість з кредитів, які надано клієнтам 248 Сумнівна заборгованість з нарахованих доходів за операціями з клієнтами 249 Резерви під сумнівну заборгованість з нарахованих доходів за операціями з клієнтами
	25 Кошти бюджету та позабюджетних фондів України	250 Кошти бюджетів України до розподілу 251 Кошти держбюджету України 252 Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з Держбюджету 253 Кошти бюджетних установ та організацій, що включено до спецфонду Держбюджету України 254 Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів 255 Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів 256 Кошти позабюджетних фондів

Закінчення табл. 1.11

Клас 2. Операції з клієнтами
	26 Кошти клієнтів банку	260 Кошти до запитання СГД 261 Строкові кошти СГД 262 Кошти до запитання фізичних осіб 263 Строкові кошти фізичних осіб 265 Кошти небанківських фінансових установ
	28 Дебіторська заборгованість за операціями клієнтів	280 Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 288 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 289 Резерви на можливі витрати за сумнівною дебіторською заборгованістю за операціями з клієнтами банку
	29 Кредиторська заборгованість і транзитні рахунки за операціями з клієнтами	290 Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку 292 Транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку

Поділ клієнтів на контрагенти на рівні Плану рахунків відбувається на основі секторів економіки. Економіка України з позиції функціонування, особливостей та структури поділяється на п’ять секторів:

1) фінансові інституційні одиниці;

2) нефінансові інституційні одиниці;

3) сектор загального державного управління;

4) сектор домашніх господарств;

5) некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.

Відповідно групуються інституційні одиниці нерезидентів під час відкриття рахунків.

У третьому класі відображаються два різні типи операцій (табл. 1.12).

У третьому класі плану рахунків передбачені операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, і довгострокових вкладень) та операції за іншими розрахунками, зокрема за господарськими операціями банку, операціями з формування банківських резервів, клірингові і транзитні розрахунки, розрахунки між установами одного банку, по­зиції банку за іноземною валютою та дорогоцінними металами тощо.

Таблиця 1.12

Структура третього класу Плану рахунків комерційного банку

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання
30. Акції та інші цінні папери у торговому порт­фелі банку	група 300 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку»; група 301«Боргові цінні папери в торговому портфелі банку»;
31. Цінні папери в портфелі банку на продаж	група 310«Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж»; група 311«Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж»; група 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;
32. Цінні папери в порт­фелі банку до погашення	група 321«Боргові цінні папери в портфелі банку до погашення»; група 329«Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення»;
33. Цінні папери, власного боргу, емітовані банком	група 330«Короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком»; група 331«Довгострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком»; група 332«Короткострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»; група 333«Довгострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»;
34. Товарно-матеріаль­ні цінності	група 340«Господарські матеріали» група 341«Малоцінні та швидкозношувані предмети»
35. Інші активи банку	*
36. Інші зобов’язання банку	*
37. Клірингові розрахунки, суми до з’ясування та транзитні рахунки	*
38. Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів та балансуючі рахунки	*
39. Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку	*

* Розшифрування див. додаток 14 «План рахунків бухгалтерського обліку банків України»

До першого типу належатьоперації з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ — вони відображаються в першому класі, а також довгострокових вкладень в асоційовані й дочірні компанії — вони відображаються на рахунках четвертого класу).

Операції з цінними паперами поділяються на чотири види:

1) торговельні операції з цінними паперами;

2) операції з цінними паперами на продаж;

3) операції з цінними паперами до погашення;

4) операції з цінними паперами власної емісії.

Цінні папери враховуються в розрізі контрагентів-емітентів та об’єктів інвестування.

До другого типу належать операції за іншими розрахунками. До їх складу відносять господарські операції комерційних банків, доходи та витрати майбутніх періодів. Це операції з малоцінними і швидкозношуваними предметами та матеріалами, операції з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за господарською діяльністю банку; за розрахунками з працівниками банку, а також отримані та перераховані аванси за послуги. Окремо обліковується дебіторська та кредиторська заборгованість з операцій з цінними паперами.

До інших операцій належать: розрахунки з урегулювання валютної позиції банку, клірингові розрахунки, а також міжфілійні розрахунки між установами одного банку.

Окремою позицією в цьому розділі обліковується субординований борг — довгострокова позика, яка надається дочірніми фірмами банку і яка в разі ліквідації або банкрутства боржника підлягає погашенню після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

У четвертому класі зосереджені групи рахунків, які відображають довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні підприємства, в нематеріальні активи та в основні засоби (табл. 1.13).

Вкладення банку в асоційовані дочірні підприємства — це, по суті, інвестиції банку.

Рахунки даного класу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух належних банку основних засобів та їх зношення, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довгострокового характеру, такі як капітальні вкладення та ін.

Взаємовідносини між підприємством-інвестором та дочірніми й асоційованими підприємствами регулюються чинним законодавством.

Таблиця 1.13

Структура четвертого класу Плану рахунків
комерційного банку

Клас 4. Фінансові та матеріальні інвестиції
	41 Інвестиції в асоційовані компанії	4102 Інвестиції в асоційовані банки; 4103 Інвестиції в асоційовані небанківські фінансові установи; 4109 Інвестиції в інші асоційовані компанії
	42 Інвестиції в дочірні установи	4202 Інвестиції в дочірні банки; 4203 Інвестиції в дочірні небанківські фінансові установи; 4202 Інвестиції в інші дочірні компанії
	43 Нематеріальні активи	430 Нематеріальні активи 431 Капітальні інвестиції в нематеріальні активи
	44 Основні засоби	440 Основні засоби 443 Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом
	45 Інші необоротні мате­ріальні активи	450 Інші необоротні матеріальні активи 453 Капітальні інвестиції за основними засобами, що прийняті в оперативний лізинг (оренду)

До нематеріальних активів належать витрати банку, що дають дохід. Нематеріальні активи не мають фізичної форми, але мають власну вартість, що базується на правах або привілеях банку. Нематеріальні активи — це вартість придбаних установою прав користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об’єктами промислової та інтелектуальної власності, права оренди будівель (споруд, приміщень) або користування ними, права власності на квартиру, а також інші майнові права, що визначаються об’єктом права власності певної установи банку і приносять дохід. До інших майнових прав належать винаходи, корисні моделі, знаки для товарів та послуг, торговельні марки, об’єкти авторських прав, програм забезпечення обчислювальної техніки, «ноу-хау», придбані права на місце на товарній фондовій біржі, до вартості якого входять усі витрати, пов’язані з практичним використанням переваг цього місця для установи банку.

Нематеріальні активи обліковуються в балансі тільки за умови, що вони були придбані за певну ціну. Нематеріальні активи обліковуються в бухгалтерському обліку за первісною оцінкою, яка складається з фактичних витрат на придбання і приведення до стану, в якому вони придатні для використання відповідно до запланованої мети.

Вартість нематеріальних активів погашається за нормами амортизаційних відрахувань, регламентованих банком, виходячи з фактичного терміну корисного використання.

У п’ятому класі обліковується капітал банку (табл. 1.14). Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток і визначає залишковий інтерес власників банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Фінансовий результат від діяльності банку, як уже зазначалося, безпосередньо відображається на рахунках цього класу у складі нерозподіленого прибутку.

Таблиця 1.14

Структура П’ЯТОГО класу Плану
рахунків комерційного банку

Клас 5. Капітал банку
50 Статутний капітал та інші фонди банку	500 Статутний капітал банку 501 Емісійні різниці 502 Загальні резерви банку 503 Результати минулих років 504 Результати минулого року, що очікують на затвердження
51 Результати переоцінки	510 Результати переоцінки

П’ятий клас включає такі складові власних коштів банку:

· статутний капітал та резервний капітал банку;

· нерозподілений прибуток;

· результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів.

Резервний капітал банку повинен забезпечувати зобов’язання банку та покривати збитки.

Згідно з чинними правилами рахунки п’ятого класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів.
У всіх інших випадках рахунки п’ятого класу кореспондуються тільки між собою.

У шостому і сьомому класах відображені операції, які пов’я­зані з формуванням доходів, а також витрати, які забезпечують діяльність комерційного банку (табл. 1.15). Усі доходи і витрати обліковуються на рахунках цих розділів незалежно від порядку оподаткування.

Таблиця 1.15

Структура шостого і сьомого
класів Плану рахунків
комерційного банку

Клас 6. Доходи
	60 Процентні доходи	600 Процентні доходи за коштами, розміщеними в НБУ 601 Процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках 602 процентні доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності 603 Процентні доходи за кредитами органам загального державного управління 604 Процентні доходи за кредитами фізичним особам 605 Процентні доходи за цінними паперами 608 Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 609 Інші процентні доходи
	61 Комісійні доходи	610 Комісійні доходи за операціями з банками 611 Комісійні доходи за операціями з клієн- тами 618 Комісійні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку
	62 Результат від торговельних операцій	620 Результат від торговельних операцій
	63 Інші банківські операційні доходи	630 Дивідендний дохід 638 Інші банківські операційні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 639 Інші банківські операційні доходи
	64 Інші небанківські операційні доходи	648 Інші небанківські операційні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку 649 Інші небанківські операційні доходи
	67 Повернення списаних активів	677 Повернення списаних активів
	68 Непередбачені доходи	680 Непередбачені доходи

Закінчення табл. 1.15

Клас 7. Витрати
	70 Процентні витрати	700 Процентні витрати за коштами, отриманими від НБУ 701 Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків 702 Процентні витрати за коштами суб’єктів господарської діяльності 703 Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України 704 Процентні витрати за коштами фізичних осіб 705 Процентні витрати за цінними паперами власного боргу 708 Процентні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 709 Інші процентні витрати
	71 Комісійні витрати	710 Комісійні витрати 718 Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку
	73 Інші банківські операційні витрати	738 Інші банківські операційні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 739 Інші банківські операційні витрати
	74 Інші небанківські операційні витрати	740 Витрати на утримання персоналу 741 Сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток 742 Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів 743 Інші експлуатаційні та господарські витрати 744 Витрати на телекомунікації 745 Супутні небанківські операційні витрати 748 Інші небанківські операційні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку 749 Інші небанківські операційні витрати
	77 Відрахування в резерви	770 Відрахування в резерви 771 Списання безнадійних активів
	78 Непередбачувані витрати	780 Непередбачені витрати
	79 Податок на прибуток	790 Податок на прибуток

Усі доходи і витрати можна об’єднати в такі групи:

· доходи і витрати від статутної діяльності;

· доходи і витрати, що забезпечують статутну діяльність;

· створення резервів;

· непередбачені доходи і витрати.

До першої групи належать доходи і витрати, безпосередньо пов’язані з видами діяльності, передбаченими Законом «Про банки і банківську діяльність» (статутною діяльністю): процентні, комісійні, торговельні та деякі інші.

Друга група включає доходи і витрати, які забезпечують функціонування банку: адміністративні витрати; експлуатаційні витрати, витрати на оплату праці тощо.

Третя група включає витрати на створення резервів. Особливість цих витрат полягає в тому, що це — негрошові витрати. Створення резервів свідчить, що банк визнає погіршення якості активів або підвищення ризику операцій, їх негативний вплив на фінансовий результат.

Резерви формуються на покриття втрат за кредитами, втрат від знецінення цінних паперів і під сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у певний звітний період.

Доходи і витрати вважаються непередбаченими, якщо вони мають такі ознаки:

· виникають у разі надзвичайних ситуацій і мають поодинокий характер — прибуток (збиток) визначатиметься тільки за фактом подій;

· не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів та пасивів);

· не підлягають контролю і не можуть бути взяті до уваги під час оцінювання фінансового стану банку.

У визначенні доходів і витрат основним вважається принцип нарахування і відповідності.

Рахунки восьмого класу призначені для відображення операцій управлінського обліку. Треба зазначити, що в Україні до останнього часу управлінський облік не набув такої ваги, як у міжнародній практиці, де він використовується як найважливіший інструмент управління витратами банків. Вітчизняним комерційним банкам у світлі нової концепції бухгалтерського обліку належить розробити методологію й методикуведення управлінського обліку.

Дев’ятий клас призначений для відображення позабалансових операцій (табл. 1.16). Усі рахунки цього класу можна поділити на три групи:

1) вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;

2) документи і цінності;

3) рахунки за операціями з приватизації.

Таблиця 1.16

Структура ДЕВ’ЯТОГО класу Плану рахунків
комерційного банку

Клас 9. Позабалансові рахунки
	90 Зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій	900 Гарантії та поручительства, що надані банкам 901 Гарантії, отримані від банків 902 Гарантії, надані клієнтам 903 Гарантії, що отримані від клієнтів 909 Сумнівні гарантії та поручительства
	91 Зобов’язання і вимоги за кредитами і депозитами	910 Зобов’язання з кредитування, які надані банкам 911 Зобов’язання з кредитування, отримані від банків 912 Зобов’язання з кредитування, надані клієнтам
	92 Зобов’язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими металами	920 Валюта і банківські метали, які куплені, але не отримані 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відправлені 928 Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів 929 Сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами
	93 Вимоги та зобов’язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну	930 Цінні папери до отримання за операціями андерайтингу 931 Цінні папери до відправлення за операціями андерайтингу 935 Активи до отримання 936 Активи до відправлення 939 Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну
	95 Інші зобов’язання і вимоги	950 Отримана застава 951 Надана застава
	96 Списана заборгованість та кошти до повернення	960 Несплачені в строк доходи 961 Борги, списані в збиток 962 Кошти до повернення
	97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів	970 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів у довірчому управлінні 971 Документи з приватизації — житлові чеки 972 Документи з приватизації — майнові сертифікати 973 Документи з приватизації — земельні бони 974 Інші розрахунки 975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі

Закінчення табл. 1.16