Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень

Головна особливість оцінки ефективності інвестиційних рі­шень в умовах ринку полягає в тому, що вигоди від експлуатації інвестиційного проекту оцінюються за допомогою показника чи­стий потік платежів. Він розраховується як різниця між поточ­ними надходженнями від реалізації продукції та поточними ви­тратами, пов'язаними з інвестиційним проектом. Динаміка чис­того потоку платежів протягом інвестиційного циклу наведена нарис. 23.

Під час першої стадії циклу (періоду інвестування) чистий по­тік платежів має від'ємне значення. На другій стадії починає нара­ховуватися амортизація на введені в дію основні фонди. На третій, четвертій та п'ятій стадіях до амортизаційних нарахувань, які отримує підприємство у складі надходжень від реалізації продук­ції, додасться чистий прибуток (валовий прибуток мінус податки).

Чистий потік платежів як результат інвестиційного проекту включає прибуток від виробничої діяльності та амортизаційні нарахування, а як витрат — інвестиції в капітальне будівництво, поновлення основних фондів, які потребують цього внаслідок їх спрацювання в процесі виробництва, а також для створення та накопичення обігових коштів.

Методика розрахунку економічної ефективності інвестицій­них проектів в умовах ринкової економіки базується на дискон­туванні надходжень і витрат грошових коштів (потоку платежів) на певний момент часу. Визначення різних показників, до яких належать чистий приведений дохід, внутрішня норма прибутку, термін окупності капіталовкладень та рентабельність інвестицій­ного проекту, є результатом порівняння розподілених у часі до­ходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції, в тому числі й витратами, пов'язаними з прийняттям інвестиційних рішень. Як правило, всі вони в умовах ринкових відносин розра­ховуються з використанням показника чистого приведеного до­ходу (NPV). Приведення витрат і доходів здійснюється на момент початку інвестування.

Вплив інвестиційних витрат і доходів на величину NPV можна розрахувати за формулою:

де Р _t — находження чистого потоку платежів у г-му році;

(РV)t — інвестиційні витрати у г-му році;

d — ставка дисконтування;

Т —рік закінчення інвестиційного циклу;

t_п — рік початку експлуатації;

t_с — рік закінчення періоду інвестування;

t — поточний номер року.

Замість річного інтервалу у формулі NPV можуть використо­вуватися й менші часові інтервали (місяць, квартал, півріччя). Рік початку виробництва продукції t_п може збігатися з роком завер­шення будівництва t_с. У разі незбігу t_п і t_с можуть розглядатися два випадки: коли t_п > t_с — означає тимчасову затримку виробництва продукції після завершення будівництва; коли t_п < t_с — виробниц­тво починається до закінчення періоду інвестування.

Часто-густо формулу NPV записують через показник чистого потоку платежів:

Основна вада NРV в тому, що її розрахунок вимагає детально­го прогнозу чистого потоку платежів на весь період інвестицій­ного циклу і ставки дисконтування. Незрідка робиться припу­щення про постійність ставки дисконту.

Внутрішня норма прибутку (часом її називають внутріш­ньою нормою рентабельності, або внутрішньою нормою до­хідності) характеризує рівень прибутковості конкретного інве­стиційного проекту й вимірюється величиною дисконтної став­ки, за якої приведена вартість грошових надходжень від реалі­зації інвестиційного проекту дорівнює приведеній вартості ін­вестицій, тобто внутрішня норма прибутку є ставкою дискон­ту, за якої чистий приведений дохід від інвестиційного проекту дорівнює нулю.

Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.

Методика розрахунку економічної ефективності інвестицій­них проектів в умовах ринкової економіки базується на дискон­туванні надходжень і витрат грошових коштів (потоку платежів) на певний момент часу. Визначення різних показників, до яких належать чистий приведений дохід, внутрішня норма прибутку, термін окупності капіталовкладень та рентабельність інвестицій­ного проекту, є результатом порівняння розподілених у часі до­ходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції, в тому числі й витратами, пов'язаними з прийняттям інвестиційних рішень. Як правило, всі вони в умовах ринкових відносин розра­ховуються з використанням показника чистого приведеного до­ходу (NPV). Приведення витрат і доходів здійснюється на момент початку інвестування.

Вплив інвестиційних витрат і доходів на величину NPV можна розрахувати за формулою:

де Pt — находження чистого потоку платежів у t-му році; (PV)t— інвестиційні витрати у t-му році; d — ставка дисконтування; Т—рік закінчення інвестиційного циклу; t_n — рік початку експлуатації; t_c— рік закінчення періоду інвестування; t — поточний номер року.

Часто-густо формулу NPV записують через показник чистого потоку платежів:

Внутрішня норма прибутку (часом її називають внутріш­ньою нормою рентабельності, або внутрішньою нормою до­хідності) характеризує рівень прибутковості конкретного інве­стиційного проекту й вимірюється величиною дисконтної став­ки, за якої приведена вартість грошових надходжень від реалі­зації інвестиційного проекту дорівнює приведеній вартості ін­вестицій, тобто внутрішня норма прибутку є ставкою дискон­ту, за якої чистий приведений дохід від інвестиційного проекту дорівнює нулю.

Економічний зміст IRR полягає в тому, що вона показує таку норму прибутку інвестицій, за якої інвестору однаково ефектив­но вкласти капітал під IRR відсотків у які-небудь фінансові інст­рументи чи в реальні об'єкти.

Внутрішню норму прибутку можна визначити з рівняння:

або

На практиці для визначення IRR користуються формулою лінійної інтерполяції.

де А — величина ставки дисконту, за якої NPV позитивна; С — величина ставки дисконту, за якої NPV негативна;

a — величина позитивної NPV за величини ставки дисконтуй;

|с| — величина негативної NPV (за абсолютною величиною) за величини ставки дисконту С.

Обчислення величини NPV дозволяє розрахувати абсолют­ну величину економічного ефекту від реалізації інвестиційно­го рішення за певної ставки дисконту d. Величина IRR пока­зує відносну економічну ефективність і потім порівнюється з нормою прибутку (відсотковою ставкою), яка існує в ін­ших сферах інвестування.

Коефіцієнт вигоди/витрати розраховується як відношення дис­контованих вигід до дисконтованих витрат. Формула розрахунку має такий вигляд:

де Р, — находження чистого потоку платежів у t-му році (періоді);

(PV)t— інвестиційні витрати в t-му році (періоді);

d — ставка дисконтування;

Т— рік (період) закінчення інвестиційного циклу;

tn— рік (період) початку експлуатації;

tc— рік (період) закінчення періоду інвестування;

t— поточний номер року.

Економічний зміст даного коефіцієнта в тому, що він показує величину потоку платежів у реальній вартості відносно одиниці інвестиційних витрат, тобто рентабельність інвестиційного проек­ту. Якщо за певної ставки дисконтування d рентабельність дорів­нює одиниці, то приведений потік платежів дорівнює приведеним інвестиційним витратам, і чистий приведений дохід дорівнює ну­леві. Тож d у цьому разі дорівнює внутрішній нормі прибутку інвестиційного проекту. Якщо норма дисконтування є меншою від IRR, то рентабельність — більшою 1, тобто інвестиційний проект є ефективнішим відносно середньої норми прибутку, об­раної як ставка дисконтування.

Випадок, коли рентабельність є меншою від одиниці, означає, що інвестиційний проект неефективний відносно середньої нор­ми прибутку, обраної як ставка дисконтування.

Період окупності визначає інтервал часу, впродовж якого ін­вестиційні витрати будуть повернуті за рахунок доходів, отрима­них унаслідок реалізації інвестиційного проекту. Точніше, період окупності дорівнює інтервалу часу, протягом якого сума чистого прибутку та амортизації, дисконтована на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій. Іноді період окупності ще називають строком окупності.

Рівняння, з якого можна знайти величину періоду окупності (h) можна записати у вигляді:

де h — термін окупності;

Pt — надходження чистого потоку платежів у /-му році (періоді);

d — ставка дисконтування;

PV—сумарні інвестиційні витрати;

t— поточний номер року (періоду).

Показник періоду окупності звичайно не враховує всього ін­вестиційного циклу, й отже на нього не впливає потік платежів, які будуть отримані поза межами періоду окупності. Тому його використання є кориснішим на передпроектній стадії, коли при­ймається рішення про доцільність реалізації інвестиційного про­екту. Цей показник служить надійним індикатором ефективності в разі порівняння його з середніми періодами окупності на інших сегментах інвестиційного ринку. Він використовується, як пра­вило, разом з іншими показниками економічної ефективності ін­вестицій, такими, як NPV, BCR,IRR

Усі розглянуті вище показники економічної ефективності ін­вестицій є взаємозв'язаними, оскільки в їх основу покладено па­раметри вигод, витрат, ставки дисконтування періоду інвесту­вання та періоду експлуатації.

50. Взаємозв'язок показників економічної ефективності інвести­цій зображено на рис. 49.

Рис. 49. Взаємозв'язок показників економічної ефективності інвестицій

Тому в процесі оцінки ефективності інвестицій усі розглянуті показники доцільно розглядати у комплексі. Інколи навіть такої розгалуженої системи показників буває недостатньо, щоб при­йняти рішення про доцільність інвестицій або оцінити наслідки рішення. У цьому разі як додаткові використовуються критерії структури доходів і витрат та структури ризиків.