Головна книга. Рахунок №__ 7 страница

- На кількість календарних днів за розрахунковий період (без обліку святкових і неробочих днів по загальнодержавному соціальному страхуванню на випадок безробіття).

Документальне оформлення господарських операцій по обліку заробітної плати

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі первинних документів. Вони здаються в розрахунковий відділ бухгалтерії для перевірки і наступних розрахунків. За роботу в першій половині місяця працівникам звичайно видається аванс, а кінцевий розрахунок виробляється при виплаті заробітної плати за другу половину місяця.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні зведення про посадові оклади (штатний розклад), привласнених розрядах (наказ), годинних тарифних ставках (тарифні сітки), а так само дані табельного обліку за відповідний період.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам, що працюють відрядно, необхідно мати обсяг вироблення за відповідними розцінками. Виконані роботи оформляються наступними документами:

- накладними на здачу продукції,

- квитанціями на оплату вартості послуг,

- актами приймання виконаних робіт.

При висновку договорів з тимчасовими колективами і договорів підряду оплачується тільки кінцевий результат, передбачений у договорі. Усі види додаткових заробітних плат також нараховуються на підставі первинних документів і розрахунків середнього заробітку працівника.

Облік розрахунків по оплаті праці виробляється на підставі типових форм, затверджених наказом Міністерства Статистики України «Про твердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками та службовцями по заробітній платі» від 22.05.1996 №144:

- П-49 розрахунково-платіжна відомість,

- П-50,51 розрахункова відомість,

- П-52 розрахунок заробітної плати,

- П-53 платіжна відомість,

- П-54 особовий рахунок,

- П-54а особовий рахунок,

- П-55 накопичувальна картка вироблення і заробітної плати,

- П-56 накопичувальна картка обліку заробітної плати,

- П-1 Наказ про прийняття на роботу,

- П-2 особлива картка,

- П-6 Наказ (розпорядження) про надання відпустки,

- П-12 табель обліку використання робочого часу і заробітної плати,

- П-15 список осіб, що працюють не повний робочий час,

- П-16 листок обліку простоїв.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особлива картка, у якій маються необхідні анкетні дані і всі зміни і переміщення по роботі. На всіх працівників, що працюють на підприємстві за трудовим договором ведеться трудова книжка, що зберігається на підприємстві. На кожнім підприємстві повинний бути організований табельний облік робочого часу.

Табель – первинний документ по обліку відпрацьованого часу. Складається в одному екземплярі майстром чи іншими особами, яким це доручено і дається в бухгалтерію у встановлені на підприємстві терміни.

Наряд – комбінований документ, у якому указуються виконані роботи і підтверджується фактичний обсяг робіт.

Розрахунково-платіжна відомість – зведений документ, що відбиває розрахунки з працівниками і службовцями по оплаті праці.

Характеристика рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці».

На рахунку 66 ведеться узагальнююча інформація з розрахунків з персоналом по оплаті праці, по усіх видах заробітних плат, премій, допомоги і т.д.

Рахунок 66” Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунку:

661 – Розрахунки по заробітній платі;

662 – Розрахунки по депонентах, тобто по заробітній платі, що не отримана.

По Кт рахунку 66”Розрахунки з оплати праці” відбивається нарахована основна, додаткова заробітна плата, премії, допомога по лікарняних аркушах і інші нарахування, а по Дт –відбивається виплата заробітної плати, премій, допомоги, а також утримані податки, платежі по виконавчих листах, натуроплата продукцією й інші утримання.

Нарахована, але не отримана в термін заробітна плата відбивається по Дт 661”Розрахунки за заробітною плату” і Кт 662”Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі на підприємстві ведеться по кожнім працівнику, сума всіх утримань по аналітичних рахунках відповідає дебетовому обороту синтетичного рахунка 66.

Господарські операції	Дт	Кт
1. Нарахована заробітну плату
2. Нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
3. Нарахування збору на обов'язкове соціальне страхування
4. Нарахування збору на обов'язкове страхування на випадок безробіття
5. Утримано на пенсійне страхування
6. Утримано на страхування по безробіттю
7. Утримано прибутковий податок
8. Видано заробітну плату

Нарахування (утримання) по всіх соціальних внесках відображаються по кредиту субрахунків: 651”...за пенсійним забезпеченням”,652 „... за соціальним страхуванням”, 653 „...за страхуванням на випадок безробіття”,641 „Розрахунки за податками”, а сплата по дебету цих субрахунків у кореспонденції з грошовими рахунками обліку – 30”Каса”,31”Розрахунки у банках”.

Передбачено 3 варіанти розрахунку працівнику заробітної плати:

1. По розрахунково-платіжній відомості, що одночасно використовується для розрахунків і виплат заробітної плати. Застосовується на невеликих підприємствах.

2. По розрахунковій відомості і платіжній відомості. Виплата виробляється по платіжній відомості. Застосовується на великих підприємствах, установах, організаціях.

3. По спеціальних аркушах розрахунку заробітної плати, типова форма П-52, що виписується на кожного працюючого в 2-ух екземплярах, а сума до видачі на руки переноситься в платіжну відомість П-53.

Видача авансу за роботу при кожнім із застосовуваних варіантів проводиться по платіжній відомості.

Компенсація втрати частини заробітку, у зв'язку з несвоєчасною його виплатою, є однієї з державних гарантій передбачених Законом «Про оплату праці». Конкретний механізм компенсації за несвоєчасну виплату нарахованої заробітної плати був розроблений у Положенні «Про порядок компенсації працівником утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати» постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1427.

Розрахунки з підзвітними особами.

Облік розрахунків з підзвітними особами відповідно до Інструкції «Про застосування плану рахунків» №291 від 30.11.1999 ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Рахунок 372 є виключенням із загального правила, його сальдо може бути і дебетове і кредитове. Дані на рахунку 372 відбиваються розгорнуто: дебетове в рядку 210 балансу «інша поточна дебіторська заборгованість» і кредиторська в рядку 610 «інші поточні зобов'язання». Видача наявних у підзвіт здійснюється тільки по цільовому призначенню, а саме на адміністративно-господарські нестатки, на закупівлю сільськогосподарської продукції і на витрати по службових відрядженнях. Облік виданих у підзвіт сум ведеться по Дт372 у кореспонденції з рахунками обліку коштів: 301,302. Якщо, через підзвітну особу була зроблена оплата робіт, у бухгалтерському обліку витрати, зв'язані з цією оплатою, відносяться до витрат періоду, у якому вони були здійснені. В обліку підприємств, що використовують 8 клас рахунків, витрачені підзвітні суми відбиваються в такий спосіб:

- Якщо підзвітна особа придбала товарно-матеріальні цінності Дт20,22 Кт372;

- Якщо кошти в підзвіт видані на командировочні витрати, на оплату послуг, виконаних на підприємстві Дт84 Кт372;

Для підприємств, що не використовують 8-ий клас рахунків будуть наступні кореспонденції:

Дт 91 Кт 372 – загальновиробничі витрати;

Дт 93 Кт 372 – витрати на збут;

Дт 92 Кт 372 – адміністративно-господарські витрати.

Принципи формування витрат у бухгалтерському обліку підприємства визначені в П(с)БУ 16 «Витрати».

Витрати визнаються витратами операційного періоду одночасно з визнанням доходів. Якщо видача в підзвіт здійснюється на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, то такі витрати включаються в первісну вартість цих товарно-матеріальних цінностей і витратами не визнаються доти, поки підприємство одержить доход від використання цих товарно-матеріальних цінностей.

Звичайно на практиці застосовують наступний порядок розрахунків з підзвітними особами:

a. Працівнику видаються кошти в підзвіт, а потім він використовує ці гроші на адміністративно-господарські витрати, відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції;

b. Підзвітна особа придбала товарно-матеріальні цінності за свій чи рахунок їде у відрядження, а потім підприємство відшкодовує його витрати в тому випадку, якщо в працівника маються всі документи, що підтверджують витрати, причому документи повинні бути виписані на підприємство.

Видача готівки у підзвіт проводиться відповідно до Порядку ведення касових операцій у національній валюті України і, відповідно до цього документа, до операцій по розрахунках з підзвітними особами пред'являються наступні вимоги:

- Видача готівки з кас проводиться за умови повного звіту підзвітної особи по раніше виданій сумі;

- Невитрачені суми готівки повинні бути повернуті в касу підприємства не пізніше наступного робочого дня, після їхньої видачі на господарські потреби;

- Звіт про витрачені суми авансу, виданого на командировочні витрати, повинний бути представлений протягом 3-ех днів після закінчення відрядження й у цей же термін невитрачена готівка повинні бути повернуті в касу.

З каси підприємства працівнику можуть одночасно видаватися готівку на відрядження і кошти в підзвіт для рішення під час відрядження виробничих задач. У цьому випадку відряджена особа повинна протягом 3-ех днів після повернення надати в бухгалтерію авансовий звіт про суму, що була йому видана.

Витрати на відрядження.

Відповідно до П(с)БО16 оплата службових відряджень визнається витратами періоду і включається до складу валових витрат, тільки при наявності документів, що підтверджують ці витрати: квитки на усі види транспорту загального користування, із усіма витратами по придбанню (страховка, постільні приналежності), рахунки на проживання в готелі, проїзні документи на проїзд у міському транспорті, відповідно до маршруту, погодженому з керівником підприємства.

Підлягають відшкодуванню і включенню у витрати, непідтверджені документально, але понесені добові витрати в межах норм, затверджених Кабінетом Міністрів України. Так само на витрати відноситься плата за бензин, стоянку і паркування, якщо працівник відправлений у відрядження на службовому легковому автомобілі.

Первинна документація для службових відряджень.

Направляючи працівника у відрядження, підприємство оформляє наступні первинні документи:

- завдання на відрядження;

- наказ (розпорядження) керівника підприємства про напрямок працівника у відрядження;

- попередні кошториси витрат на відрядження;

- посвідка про відрядження і запис у журналі реєстрацій про реєстрацію посвідчення;

- документи про наявність зв'язку відрядження з діяльністю підприємства.

Підставою для наказу є напрямок працівника у відрядження (клопотання, завдання, підписане керівником того підрозділу, що направляє співробітника).

Наявність розпорядження чи наказу керівника про відрядження працівника є обов'язковою умовою. Наказ складається в письмовій формі. У ньому повинно бути зазначене:

- ПІБ,

- Посада,

- Найменування чи підприємства структурного підрозділу,

- Дата початку і закінчення відрядження,

- Населений чи пункт пункт призначення,

- Назва підприємства, куди направляється відряджений,

- Ціль відрядження,

- Вид транспорту і т.д.

Керівник підприємства має право встановлювати додаткові обмеження, щодо цілей і коштів, а так само установлювати відшкодування витрат понад установлений законодавством норм, об цьому відряджена особа інформується й у наказі вказуються конкретні умови.

Розмір витрат на відрядження звичайно розраховується виходячи з вартості проїзду, наймання житла і діючих норм добових.

Оформлення майбутніх командировочних витрат, як правило оформляється у вигляді розрахунку кошторису. Цей розрахунок-довідка має назву Бланк-3. Посвідка про відрядження – основний документ, відповідно до якого здійснюється відрядження працівника. Форма посвідки про відрядження затверджена Наказом Державною Податковою Інспекцією України від 28.07.1997 №260.

Журнал реєстрації посвідок про відрядження

Кожне відрядження на підприємстві повинні бути зареєстровані в спеціальному журналі реєстрації посвідок про відрядження. На кожній посвідці про відрядження ставиться порядковий номер і дата, указується номер і дата наказу керівника про напрямок у відрядження. На підприємстві наказом повинне бути призначене посадова особа, на яке покладається ведення документів по відрядженнях. Підпис на посвідці про відрядження особи відповідального за реєстрацію прибулих і вибулих осіб повинна завірятися печаткою підприємства. Перед виїздом у відрядження працівнику видається аванс.

Звіт працівника про виконання службового відрядження.

По поверненню з відрядження працівник повинний зробити оцінку в посвідці про відрядження протягом робочого чи дня наступного дня після повернення. Дана дата є вдень прибуття. Для віднесення витрат по відрядженню на витрати підприємства підзвітна особа повинна представити документи, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства.

Такими документами можуть бути: запрошення, протокол про наміри, укладений договір, угоди про співробітництво, протокол розбіжностей і т.д.

Відсутність оригіналів таких документів волоче не визнання понесених витрат.

Звіт завіряється підписом начальника того відділу, що відправляв працівника у відрядження. Керівник цього підрозділу підписує звіт, потім його передають у бухгалтерію.

Вимоги, що пред'являються до документів, прикладеним до авансового звіту:

- підтверджуючі документи підписуються в оригіналах;

- за формою повинні відповідати прийнятим на Україні вимогам по оформленню і заповненню первинних документів;

- по характері операцій повинна бути встановлений зв'язок подаваних документів з цільовим призначенням виданого грошового авансу.

У бухгалтерії звіт перевіряється бухгалтером за формою (наявність усіх реквізитів, правильність оформлення, наявність підпису), по змісту (вірогідність документів і арифметична перевірка).

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. У чому сутність аналітичного обліку розрахунків з працівниками?

2. Як нараховується заробітна плата?

3. Який порядок нарахувань на фонд оплати праці?

4. Який порядок нарахування утримань з заробітної плати?

5. Бак розрахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності?

6. Які особливості синтетичного обліку розрахунків по оплаті праці?

7. У чому сутність аналітичного обліку розрахунків з працівниками?

8. Який порядок відображення в обліку розрахунків по відрядженням?

9. Як відображаються в обліку розрахунки з підзвітними особами?

10. Які первинні документи використовуються при обліку розрахунків по оплаті праці?

ТЕМА 13. Облік витрат діяльності підприємства

Терміни і визначення

Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат.

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо на конкретний об'єкт економічно доцільним шляхом.

Об'єкт витрат – продукція, роботи, чи послуги вид діяльності підприємства, що вимагає визначення зв'язаних з їх виробництвом чи виконанням.

Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий у умовах звичайної діяльності підприємства на протязі кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Витрати на виробництво (витрати операційної та іншої діяльності)

Норми П(с)БО №16 застосовуються підприємствами, організаціями, закладами й іншими юридичними особами усіх форм власності, крім банків і бюджетних організацій. Вони застосовуються до обліку витрат по будівельних контрактах з урахуванням особливостей їх визнання, встановлених у П(с)БО №18 «Будівельні контракти».

Витратами звітного періоду визнаються при зменшенні активів чи збільшенні зобов'язань, що приводять до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути вірогідно визначені.

Витрати періоду визнаються одночасно з визнанням доходу, для одержання яких вони здійснюються.

Не визнаються витратами платежі по договорах комісії, агентським угодам і іншим аналогічним договорам на користь комітента, а також аванси на виконання робіт, послуг і оплату запасів. Не визнаються витратами погашення державних позик і інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, що не відповідають критеріям визнання.

Класифікація витрат

Підгалузі житлово-комунального господарства (житлове господарство; водопровідно-каналізаційне господарство; теплове господарство; міський електротранспорт) мають особливості, які ураховані у Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства затверджені наказом держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 06.03.02 м N 47.

Витрати на провадження робіт (послуг) групуються за такими ознаками:

По місцю виникнення витрати на провадження робіт (послуг) групуються по окремих структурних підрозділах житлово-комунальних підприємств і організацій.

У залежності від характеру і призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжне й обслуговуюче (невиробниче) господарство і регламентується в наказі про облікову політику підприємства.

До основного виробництва відносяться відособлені структурні підрозділи підприємств, що безпосередньо беруть участь у виконанні житлово-комунальних робіт і виробництві, що належать до основного виду операційної діяльності.

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування підрозділів основного виробництва: виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними й іншими послугами. До нього відносяться ремонтні цехи, будівельні ділянки, механічні майстерні, енергетичні, експериментальні й інші підрозділи.

До невиробничого господарства відносяться: культурно-побутові установи, житлово-комунальне господарство, підсобні сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні, оздоровчі, спортивні й інші структурні підрозділи, що не беруть участь у здійсненні і забезпеченні надання комунальних послуг.

По видах витрати класифікуються по економічних елементах і по статтях витрат.

По способах віднесення на виробничу собівартість - прямі і непрямі витрати. Прямі - це витрати, що можуть бути безпосередньо включені у виробничу собівартість окремих видів робіт (послуг). До непрямих витрат відносяться витрати, безпосередньо не зв'язані з виконанням житлово-комунальних робіт (послуг). До таких витрат відносяться загальновиробничі витрати, що включають витрати по управлінню й обслуговуванню виробничого процесу.

По ступені впливу обсягів виконаних робіт і реалізованих послуг на рівень витрат витрати поділяються на перемінні і постійні.

Перемінні витрати - це витрати, абсолютна величина яких міняється (збільшується або зменшується) разом зі зміною обсягів робіт (послуг). Зокрема, витрати на сировину, матеріали, пально-мастильні матеріали, електроенергію, запасні частини і комплектуючі і т.п.

Постійні витрати - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням або зменшенням обсягів робіт (послуг) істотно не змінюється. До них відносяться витрати, зв'язані з обслуговуванням і керуванням виробничих підрозділів, і витрати на забезпечення загальногосподарських потреб.

По складу витрати поділяються на одноелементні, тобто економічно однорідні, і комплексні, що складаються з декількох елементів.

По звітних періодах витрати поділяються на поточні, витрати минулих і майбутніх періодів.

По доцільності витрати поділяються на продуктивні, непродуктивні надзвичайні.

Непродуктивними витратами вважаються витрати, що виникли в результаті недостатньої організації виробництва і керування, відхилень від технологічних норм, псування матеріальних цінностей.

До витрат від надзвичайних подій (утрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф і аварій, інші) відносяться як утрати по наслідках цих подій, так і витрати на здійснення заходів, зв'язаних із запобіганням і ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відбудовних роботах, вартість використаних сировини і матеріалів і т.п.).

Групування витрат по економічним елементам

Групування витрат по економічних елементах здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і коштів. Витрати операційної діяльності групуються по економічних елементах витрат.

До складу елемента " Матеріальні витрати " включаються витрати згідно П(с)БО 16 "Витрати".

Транспортно-заготівельні витрати, зв'язані з доставкою і транспортуванням запасів, у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи, включаються у відповідні елементи витрат.

В елемент "Матеріальні витрати" можуть включатися наступні витрати:

a) Витрати на придбання в сторонніх підприємств або організацій сировини і матеріалів, палива, олій, енергії, шин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, що не відносяться до основних засобів, молока і продуктів лікувально-профілактичного харчування і засобів індивідуального захисту у випадках, передбачених законодавством, інших виробничих запасів або виготовлених власними силами запасних частин і комплектуючих виробів, використаних на:

- виробництво житлово-комунальних послуг (виконання робіт);

- забезпечення технологічного процесу надання послуг (робіт), їхньої якості і надійності;

- проведення усіх видів ремонту, технічного огляду й обслуговування, реконструкції, модернізації основних засобів (технологічного устаткування, його агрегатів і вузлів, будинків, споруджень і т.п.), у тому числі отриманих по договорах лізингу (оренди);

- забезпечення робіт, зв'язаних з дотриманням правил безпеки праці, протипожежної і сторожової охорони, санітарно-гігієнічних, природоохоронних і інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за процесом виробництва;

- забезпечення роботи апарата управління підприємства і його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, зв'язане з управлінням виробництвом, а також технічних засобів управління: обчислювальної техніки, засобів зв'язку, сигналізації і т.п., що знаходяться на балансі підприємства;

- утримання і експлуатацію приміщень і території підприємства;

- утримання при наявності законсервованих основних засобів;

- винахідництво і раціоналізацію, проведення дослідно-експериментальних і конструкторських робіт, виготовлення і дослідження;

- забезпечення робіт, зв'язаних із професійною підготовкою, перепідготовкою і підтримкою професійної майстерності працівників підприємства по профілі його діяльності безпосередньо на підприємстві.

b) Витрати, зв'язані з підготовкою й освоєнням нових видів робіт (послуг):

- підвищені витрати на виробництво нових видів робіт (послуг) у період їхнього освоєння;

- витрати на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати), раціоналізацію.

c) Витрати, зв'язані з використанням природної сировини, плата за воду, обирану з водогосподарчих систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів і інших видів шкідливого впливу в межах лімітів.

d) Витрати на обслуговування виробничого процесу:

- на матеріали, паливо, енергію і на її трансформацію і подачу до місця використання; на роботи і послуги виробничого характеру, виконувані сторонніми організаціями або структурними підрозділами підприємства, що не відносяться до основного виду його діяльності (виконання лабораторних аналізів, ремонт і перевірка приладів обліку, що знаходяться на балансі підприємства, дослідження внутрішнього стану трубопроводів і т.п.), на придбання інструментів, пристроїв і інших засобів і предметів праці;

- проведення поточного ремонту, проведення технічного огляду і технічного обслуговування основних виробничих фондів, у тому числі узятих у тимчасове користування по угодах оперативної оренди (лізингу), за винятком їхньої реконструкції і модернізації;

- контроль за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);

- забезпечення правил техніки безпеки праці, пожежної і сторожової охорони (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну і сторожову охорону), санітарно-гігієнічних і інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємств у встановленому законодавством порядку;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями і спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються в собівартість виконаних робіт (наданих послуг), віднімається вартість поворотних відходів.

Поворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, теплоносіїв і інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі провадження робіт (послуг) і втратили цілком або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічними і фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або використовуються не по прямому призначенню, а також реалізуються на сторону.

Оцінка поворотних відходів здійснюється відповідно до методу, передбаченим в обліковій політиці підприємства.

e) Поточні витрати, зв'язані зі утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруджень, улавливателей, фільтрів і т.п.), витрати на поховання екологічно небезпечних відходів, оплата послуг сторонніх організацій за прийом, збереження і знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, інші види поточних витрат.

f) Витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконаленням технологій і організацією виробництва, поліпшенням якості робіт (послуг), що виробляється в ході виробничого процесу.

q)Витрати на проведення інших робіт власними силами, власне виробництво електричного й іншого видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються у відповідні елементи витрат.

h) Утрати від нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного збитку.

До складу елемента " Витрати на оплату праці " відносяться витрати, згідно прийнятим підприємством системам оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат, витрати на оплату праці фізичних осіб, що складаються з підприємством у трудових і договірних відносинах, і інших заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок у виді премій, заохочень, погашення вартості товарів (робіт, послуг) відповідно до договорів цивільно-правового характеру, інші виплати в грошовій і натуральній формі, установлені Положенням про оплату праці, колективним договором або за домовленістю сторін.

До елемента витрат " Відрахування на соціальні заходи " відносяться, зокрема:

- внесок на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

- відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування, а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;

- інші обов'язкові внески і відрахування на соціальні заходи, визначені законодавством.

До складу елемента " Амортизація основних засобів і нематеріальних активів" відносяться суми амортизаційних відрахувань, нарахованих відповідно до порядку, нормам і умовам, установленим відповідно до діючого законодавства й обліковою політикою підприємства.

До складу елемента " Інші операційні витрати " відносяться витрати, що включаються в собівартість наданих послуг (виконаних робіт) і не враховані в попередніх елементах витрат, а саме:

- сума сплаченої орендної (лізингової) плати за користування наданими в оперативну і фінансову оренду (лізинг) основними фондами;

- витрати, зв'язані з оплатою послуг комерційних банків і інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, одержання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги і інших витрат, зв'язаних із грошовим обігом;