Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Для забезпечення життєдіяльності складу пального, з метою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, на території складу повинна бути обладнана побутова та виробнича або виробничо-дощова каналізація для приймання:
а) побутових стічних вод (господарські стоки від будов і споруд), що не містять нафтопродуктів;
б) виробничих стічних вод (підтоварних із резервуарів, стоків від миття бочок і майданчиків з технологічним обладнанням, зливно-наливних пристроїв), забруднених нафтопродуктами;
в) дощових вод (атмосферних опадів з відкритих майданчиків з технологічним обладнанням, зливних пристроїв та з обвалованої території наземного резервуарного парку тощо), забруднених нафтопродуктами.
Щоб запобігти розтіканню нафтопродуктів під час пожежі або аварії, біля груп наземних і напівзаглиблених резервуарів, а також окремо розташованих
резервуарів обладнують обвалування. Крім того, виділяється запасний резервуар, місткістю не менше ніж місткість найбільшого з існуючих на складі резервуарів.
Кожна група резервуарів повинна бути огороджена суцільним земляним валом, висота якого повинна бути на 20 см вище розрахункового рівня розливання нафтопродуктів, але не нижче 1,5 м та шириною по верху 0,5 м. Внутрішній об'єм обвалування повинен дорівнювати:
для окремо розташованого наземного резервуару - повній місткості резервуару;
для напівзаглибленого резервуару - об'єм виступаючої частини більшого резервуару над спланованою поверхнею землі.
У місцях обвалування груп резервуарів прокладаються водозливні (дренажні) труби, обладнані замками і пристроями - хлопушками.
Для запобігання нагромадженню води в межах обвалування резервуарів необхідно регулярно проводити вилучення талих і дощових вод з обвалованої території, після чого хлопушка повинна бути закрита.
З метою попередження аварій резервуарів та підтримання їх в екологічно безпечному стані на складах пального повинні проводитись такі планові роботи:
огляд резервуарів та їх обладнання;
періодичні заміри палива в резервуарах;
технічний огляд резервуарів та їх ремонт.
Огляд резервуарів та їх обладнання проводиться щоденно, а взимку (при температурі мінус 20 градусів і нижче) - двічі на добу.
Трубопроводи під час експлуатації повинні перебувати під постійним наглядом і контролем.
Забруднення навколишнього природного середовища на складах пального відбувається через течу і випаровування пального, які можуть бути викликані такими причинами:
негерметичністю швів дна і корпусу резервуарів, контейнерів, бочок, бідонів та трубопроводів;
негерметичністю резервуарного і технологічного обладнання (засувок, люків, зливно-наливних пристроїв);
нещільністю фланцевих і муфтових сполучень резервуарного обладнання та трубопроводів;
нещільністю сальників засувок і вентилів;
постановкою кришок люків, пробок без бензостійких прокладок або нещільним їх закриттям;
"малим" ("великим") диханням резервуарів, тобто викидом суміші парів пального з повітрям із резервуарів при коливаннях температури, при наповненні або звільненні резервуарів від пального.
Чим вища температура, при якій зберігається пальне, тим більші втрати від випаровування. Для зменшення випаровування вживаються заходи щодо захисту резервуарів (тари) від нагрівання та зменшення паро-
вого простору в резервуарі. Зменшення нагрівання резервуарів досягається | фарбуванням їх в світлі кольори, теплоізоляцією і заглибленням.
Огляд трубопроводів з пальним проводиться щоденно. Особливу увагу' при цьому необхідно приділяти стану фланцевих з'єднань і обладнанню. Відпотівання і витікання палива з резервуарів, трубопроводів та технологічного обладнання повинні бути усунені негайно.
Технічний огляд трубопроводів повинен проводитись з записом в журналі перед кожним перекачуванням палива, але не менше одного разу на місяць. При експлуатації підводних трубопроводів необхідно дотримуватись таких вимог:
підводний (надводний) трубопровід після припинення перекачування звільняється від палива;
підводні (надводні, заглиблені) трубопроводи вкриваються антикорозійною ізоляцією та обладнуються пристроями для відведення статичних електричних зарядів.
Під час експлуатації насосних станцій установлюється нагляд за герметичністю насосів, трубопроводів та їх обладнанням, що знаходяться у насосній станції. Насосна станція повинна оглядатись щоденно, технічний огляд необхідно проводити перед кожним перекачуванням палива (течі в сальниках насосів, засувках і з'єднаннях з трубопроводом повинні усуватися негайно).
Для зливання (наливання) палива із залізничних (автомобільних) цистерн використовуються естакади, стоянки, рожки, а також жолоби та лотки, сполучені з резервуарами системою трубопроводів.
Щоб забезпечити збирання пролитого пального зливно-наливні та роздавальні майданчики повинні бути обладнанні твердим покриттям зі спеціальними лотками і приямками (колодязями, резервуарами або напівбочками). Щоденно після закінчення робіт на зливно-наливних і роздавальних майданчиках необхідно проводити ретельне прибирання, тобто лотки, приямки, колодязі очищаються від сміття і бруду, наповнені колодязі, резервуари (напівбочки) звільнюються від нафтопродуктів. Колодязі (приямки) роздаточного майданчика для етилірованого бензину дегазуються хлорним вапном.
Огляд зливно-наливних (роздавальних) пристроїв повинен проводитися щоденно. Особлива увага при цьому звертається на відсутність течі пального (виявлена теча усувається негайно).
Технічний огляд зливно-наливних і роздавальних пристроїв необхідно проводити перед кожним зливом (наливом) палива, але не менше двох разів на місяць (із записом у журналі контролю).
Відкриті майданчики для зберігання пального в тарі (бочках) повинні огороджуватись земляним валом висотою не менше 50 см. Тара з пальним періодично оглядається, а влітку не менше одного разу на день. Усі відпотівання та підтікання усуваються негайно.
Для зменшення випаровування і витікання палива під час приймання, зберігання та видачі нафтопродуктів повинні витримуватись такі умови:
перед кожним прийманням (видачею) палива необхідно ретельно перевірити зливні (наливні) пристрої, трубопроводи, запірну арматуру, рукави, роздавальні гребінки та крани;
після закінчення перекачування (зливу) пального, перед тим як виймати рукави засобів перекачування (зливання), необхідно повністю звільнити їх від залишків палива, для чого злити їх у заздалегідь підготовлену тару (резервуари, напівбочки);
резервуари і тару заповнюють паливом тільки до встановленого рівня, переливання не допускається;
контейнери, бочки і бідони, заповнені паливом, при перевезенні та зберіганні необхідно обов'язково ставити тільки пробками догори;
автоцистерни з паливом тримати тільки у закритих боксах, під наметом або в тіні;
зменшувати до мінімуму внутрішні складські перекачування з метою виключення витрат "великого" дихання резервуарів;
зливання, наливання та відбір проб і заміри пального проводити при мінімальних добових температурах (ранком та увечері) і в найкоротші строки;
під час перекачування (зливу) пального слідкувати за наповненням резервуарів, тари та баків техніки, не допускаючи їх переповнення.
Важливим заходом щодо охорони навколишнього природного середовища на складі пального є збирання відпрацьованих нафтопродуктів, до яких відносяться:
мастила, що втратили в процесі експлуатації свої властивості, бензин, розчинники, гас, дизельне паливо, що застосовувались для миття тари та іншого обладнання;
нафтопродукти, що зібрані під час зачищення резервуарів.
Відпрацьовані нафтопродукти необхідно зливати в тару (резервуари), що встановлені на майданчиках, обладнаних твердим покриттям, спеціальними лотками, приямками (колодязями, напівбочками) для збирання випадково пролитого пального.
На зливно-наливних майданчиках повинні бути обладнані приймальні колодязі з камерами переключення для спрямування стічних вод, забруднених нафтопродуктами, у виробничу або зливову каналізацію. Стічні води після зачищення резервуарів, що вміщують нафтопродукти, забороняється скидати у загальну (побутову) каналізацію, вони повинні відводитись у шламона-коплювачі, а після відстоювання - відводитись мережею виробничої (виробничо-дощової) каналізації в очисні споруди.
Стічні води від технологічних установок і резервуарів, пов'язаних з використанням і зберіганням етилованих бензинів (спецпалива), а також лабораторні стоки, що містять тетраетилсвинець, повинні скидатись окремою системою каналізації на локальні очисні споруди, передбачені для очищення цих стоків, щоб збиратись у спеціальні контейнери і вивозитись в спеціально відведені місця (могильники), розміщення яких погоджено з органами саннагляду та природоохоронними органами Мінекобезпеки України.
Виробничі (зливові) стічні води, забруднені нафтопродуктами, перед скиданням у загальну каналізацію підлягають очищенню на локальних (місцевих) очисних спорудах складу ПММ. Для їх механічного очищення на цих
очисних спорудах повинні бути обладнані: пісковловлювачі, нафтовловлювачі, резервуари-відстійники, ставки-випарники.
Для очищення стічних вод, забруднених тетраектилсвшщем, повинні бути обладнані озонаторні установки або ставки-відстійники, розраховані на відстоювання стічних вод протягом ЗО діб.
Грунтові каналізаційні споруди (ставки-відстійники, ставки - випарники, шламонакоплювачі) повинні мати протифільтраційний захист відкосів та днищ - екрани з глини або полімерної плівки, щоб виключити можливість забруднення нафтопродуктами грунтів та підґрунтових вод.
Збирають уловлені нафтопродукти від усіх споруд технічної (технічно-дощової) каналізації в окремий резервуар або групу резервуарів об'ємом, виходячи із умов спорожнення їх протягом 10 хвилин, але в усіх випадках не менше як 5 куб.м. Своєчасно збирають нафтопродукти із нафтовловлювачів та ставків-відстійників, проводячи їх утилізацію.
Схеми нафтовловлювачів та маслозбірників показані на мал. 7.
Посадові особи складу ПММ зобов'язані організовувати та забезпечувати дотримання вимог природоохоронного законодавства і виконання таких заходів:
забезпечувати дотримання та організовувати доведення до всіх співробітників вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", наказів Міністра оборони України з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів у Збройних Силах України;
планувати і здійснювати заходи щодо скорочення забруднення навколишнього природного середовища на території складу та навколишній місцевості;
виконувати обстеження та облік джерел забруднення природного середовища, організовувати постійний нагляд і контроль за їх технічним станом (нормальною роботою);
здійснювати належне використання коштів, виділених на природоохоронні заходи, контроль за своєчасним введенням в експлуатацію природоохоронних об'єктів;
організовувати постійний контроль за раціональним використанням водних ресурсів, дотриманням встановлених норм І правил водокористування;
своєчасно оформляти в територіальних органах Мінекобезпеки України дозвіл: на спецводокористування (на артезіанські свердловини або водозабори), на гранично допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу;
забезпечувати суворе дотримання санітарне-захисних зон охорони водних джерел та контроль за правильною експлуатацією виробничо-дощової каналізації очисних споруд (нафтовловлювачів), своєчасного проведення лабораторних аналізів стоків, що скидаються з території складу ПММ;
здійснювати постійний контроль за дотриманням військовослужбовцями правил полювання, риболовства і охорони лісонасаджень, щоденно забезпечувати екологічну безпеку при експлуатації технологічного обладнання складу пально-мастильних матеріалів.
Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 464 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!