Використання водних ресурсів у військах

Водні джерела, водойми і водотоки (водні об'єкти і ресурси) вважаються забрудненими, якщо показники складу і властивостей води в них змінились під прямим або опосередкованим впливом виробничої діяльності і побутово­го використання населення та стали частково або повністю непридатними для одного з видів водокористування.

Критерієм забруднення води є погіршення її якості внаслідок зміни орга­нолептичних властивостей і утворення або надходження шкідливих речовин для людини, тваринного та рослинного світу залежно від виду водокористу­вання, а також підвищення температури води, зміни умов для нормальної життєдіяльності водних організмів.

Потенційними джерелами забруднення водних і земельних ресурсів у військах є комунальні об'єкти (каналізаційні очисні споруди і насосні станції (КОС, КНС), внутрішні і зовнішні каналізаційні мережі, комбінати побуто­вого обслуговування тощо), бази і склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ), пункти заправки ПММ, автопарки (парки техніки), комплекси військових радгоспів, ремонтно-поновлювальні (відбудовні) бази, заводи, підприємства та виробничо-технологічні майстерні (ділянки, цехи) тощо. -

Кількість стічних вод, що утворюється, практично приймається такою, що дорівнює кількості води, яка споживається (наприклад, з розрахунку на одну людину на рік утворюється до 1,5-3 куб. м рідких фізіологічних і побу­тових відходів - фекалій, помиїв). З підвищенням рівня життя зростає спожи­вання людиною води і відповідно кількість господарсько-побутових стічних вод, що утворюються та відводяться у вигляді побутових стоків, забруднених фекаліями, залишками їжі та іншими побутовими відходами.

Внаслідок випадання атмосферних опадів утворюються зливові (талі) стічні води, що стікають з територій військових містечок, забруднені сміттям, різноманітними відходами, у тому числі нафтопродуктами і іншими хімічними (токсичними) речовинами. Найбільш забруднені зливові стічні во­ди потрапляють з територій автопарків, заправочних пунктів, складів і баз ПММ (зі зливно-наливного фронту), котельних, майданчиків ремонту та об­слуговування техніки, з об'єктів, на яких може мати місце забруднення грун-

ту нафтопродуктами та іншими відходами шкідливих речовин. Тому ці об'єкти повинні в першу чергу бути обладнані зливовою каналізацією.

Відповідно до якісних характеристик забруднень і залежно від походжен­ня стічні води поділяються на такі основні категорії:

господарсько-побутові води (стоки від туалетів, душових, лазень, пра­лень, їдалень, лікарень та миття приміщень). За ступенем забруднення вони можуть бути фекальними (забруднені фізіологічними відходами) і госпо­дарськими (забруднені різного роду господарськими відходами);

виробничі води (стоки, що утворюються після використання в техно­логічних процесах на підприємствах, на пунктах миття автотранспорту і техніки, на тваринницьких комплексах, підсобних господарствах тощо). Ви­робничі стічні води, що використовуються для охолодження агрегатів, відно­сяться до умовно чистих і не потребують очищення (але потребують охоло­дження);

атмосферні (зливові) води - це стоки, що утворюються внаслідок ви­падання опадів, поділяються на дощові та талі, забруднені вуличним сміттям, різними відходами, нафтопродуктами, насичені атмосферними газами і аеро­золями;

спеціальні води - це стоки, що мають у своєму складі специфічні (ток­сичні) речовини забруднення. Перед скиданням у водоймище або на рельєф місцевеєгі стоки обов'язково повинні очшцатись на очисних спорудах від за­бруднюючих речовин і знешкоджуватись.

Стічні води від військових містечок (гарнізонів) відводяться в міські (се­лищні) каналізаційні споруди або у "власні" (локальні) каналізаційні очисні споруди (способом зплавним або вивозним). При відсутності систем ка­налізації (комплексу інженерних споруд для збирання, відведення, очищення, знешкодження і випускання стоків) збір нечистот і стічних вод здійснюється в спеціально обладнаних ізольованих вигрібних ямах або відстійниках-нако-Ііичувачах, з яких асенізаційними машинами вивозиться на очисні споруди.

Каналізація стоків військових містечок (гарнізонів) може бути: окремою, не повністю окремою, загальносплавною або комбінованою. Прийнятий ме­тод очищення і місцерозташування очисних споруд у військових частинах (військових'містечках, гарнізонах) повинен бути погоджений з місцевими ор­ганами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і органами санітарного нагляду України.

Відрізняють механічну і біологічну очистку побутових стічних вод. Прин­ципова схема механічного очищення стічних вод показана на мал. 4.

Механічне очищення стічних вод засноване на механічному принципі відділювання забруднюючих речовин за допомогою решіток, пісковловлю-вачів, відстійників (різноманітних конструкцій: первинний відстійник, двоя­русний відстійник або септик), хлораторних змішувачів контактних резерву­арів (вторинний відстійник) і мулових майданчиків. Осади, що випадають у відстійниках, в основному, складаються з органічних речовин (легко гниють, виділяють неприємний запах і вміщують патогенні мікроби). Знешкодження

осаду проводиться шляхом його зброджування у спеціальних резервуарах -метантенках (при великому надходженні стічних вод) та в двоярусних відстійниках (емшерах) або септиках (при невеликому надходженні стічних вод). Стічна вода після механічного очищення перед скиданням знешкод­жується шляхом хлорування.

Забруднена стічна вода

Мал. 4. Принципова схема механічного очищення стічних вод:

_______ -зешмером; ___________ -з септиком

Мал. 5. Принципова схема біологічного очищення стічної води

Стічна вода після механічного очищення (мал.4)

Застосовуються відстійники трьох типів:

при великому надходженні стічних вод на очищення у відстійнику відбу­вається тільки осадження завислих (забруднюючих стічну воду домішок), для чого стоки повинні знаходитися у відстійнику до 1,5 годин, при швидкості ру­ху до 7 мм на секунду, осад не рідше одного разу на добу вивантажується із відстійника в метантенк, де він знешкодується в процесі гниття;

при середніх (малих) надходженнях стічних вод на очищення застосову­ються відповідно відстійники двоярусні (емшери або септики), де відділення та зброджування осадів відбувається в одному і тому самому резервуарі. Дво­ярусний відстійник поділений на дві частини: у верхній частині вода ру­хається з малою швидкістю по горизонтальних жолобах, осад провалюється через вузьку щілину в нижню частину відстійника - мулову камеру. Тут під дією мікроорганізмів відбувається його зброджування (від двох до шести місяців), а після знешкодження осад вивантажується на муловий майданчик. В септику відділення і збродження проходить в одній місткості (стоки по­винні знаходитись в септику від 6 до 24 годин), осад вивантажується два рази на рік - весною та восени.

Основна перевага септика - простота конструкції та експлуатації. Стічна вода після відстійника (емшера, септика) вміщує значну кількість патоген­них мікробів і тому перед випусканням необхідно її знезаражувати шляхом хлорування. Для дезинфекції використовується хлорне вапно (гіпохлорид кальцію) в хлораторній через дозувальний пристрій. Час перебування води (що скидається) в контактному резервуарі не менше ЗО хв., а кількість за­лишкового "активного" хлору в очищеній воді не повинна перевищувати 1,5 мг на 1 л.

При механічному очищенні стічних вод виділяється тільки до 70% за­бруднюючих речовин, основні умови успішного знезараження стічних вод обумовлюються такими факторами:

ретельним виділенням із стоків завислих речовин;

достатньою кількістю хлору (ЗО мг/л) та контактів з ним не менше ЗО хв.;

повному перемішуванні стоків з хлором.

Біологічний метод очищення стічних вод грунтується на життєдіяльності мікроорганізмів (на споживанні ними забруднюючих речовин в якості "їжі"), що сприяють окисленню та мінералізації завислих (колоїдних) і розчинених органічних речовин, що знаходяться в стічних водах.

Принципова схема біологічного очищення стічної води (після механічно­го очищення) показана на мал. 5.

Частина речовин, що окислюється мікроорганізмами, витрачається на утворення біомаси - активного мулу (відбувається процес біосинтезу), а дру­га частина перетворюється в нейтральні продукти окислення - воду і вугле­кислий газ.

Для життєдіяльності аеробних мікроорганізмів необхідна наявність у стічній воді вільного кисню (насичення відбувається шляхом барботажу повітря), біогенних елементів у вигляді зв'язаного азоту та фосфору (фе­кальні стоки), а також оптимальний температурний режим (від 6 до ЗО °С)

та хімічний склад (виробничі стічні води перед подачею на біологічну очист­ку обов'язково повинні попередньо очищатись, після чого змішуватись з по­бутовими стоками). При біологічному очищенні деякі синтетичні речовини (ДЦТ, хлороформ, синтетичні миючі засоби тощо) не виводяться із стічних вод.

Принципова схема установки аеробного біологічного очищення стоків показана на мал. 5. Після механічного очищення стоки потрапляють на ае-ротенк (біофільтр), в який одночасно безперервно подається стиснуте повітря і активний мул, внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів в аеро-тенку стоки очищаються (стічна вода в аеротенку знаходиться 2-3 години). Суміш очищеної стічної води разом з активним мулом спрямовується у відстійник, очищена вода знезаражується (хлорується) і зброджується. Час­тина активного мулу повертається в аеротенк, друга (надлишкова) - виван­тажується на муловий майданчик.

Біологічне очищення стоків аналогічне природному самоочищенню во­доймищ і відрізняється тільки тим, що процес інтенсифікується насиченням стічних вод киснем - барботаж. Слід пам'ятати, що для забезпечення життєдіяльності мікроорганізмів необхідно суворо дотримуватись техно­логічного режиму очищення, тобто процес відбувається тільки при життєдіяльності мікроорганізмів в аеротенку (біофільтрі).