Заходи щодо запобігання забрудненню водних джерел

При експлуатації каналізаційних очисних споруд різних типів у військах необхідно дотримуватись таких загальних умов і вимог з утримання еле­ментів очисних споруд:

щоденно очищати граблями або вилами від затриманих покидьок, не до­пускаючи підпору води більше 15-20 см;

по мірі накопичення покидьків у дерев'яних (металевих) ящиках з дирча-стим дном необхідно їх утилізувати (знешкодити) шляхом спалювання або закопування (з обробкою хлорним вапном) в місці, встановленому органами саннагляду;

слідкувати за рівномірним розподіленням стічної рідини по відстійних жолобах пісковловлювачів;

по мірі накопичення осаду періодично очищати пісковловлювачі, не до­пускаючи винесення осаду;

не рідше одного разу на місяць визначати аналізом середньої проби склад осаду (фракційний, вологість, зольність);

з метою дезинфекції посипати осади хлорним вапном;

своєчасно проводити очищення та поточний ремонт пісковловлювачів;

стічні води повинні рівномірно розподілятися між відстійниками і в самих відстійниках;

винесення осаду після відстійника не повинно перевищувати встановлені норми (залежно від наступної обробки стоків);

осади з відстійника повинні виводитися щоденно з вологістю 94% (з ме­тою попередження його загнивання);

під час випуску осаду засувка на муловій трубі повинна відкриватися по­ступово (при швидкому відкритті осад не встигає зповсти до приямка і мож­ливий прорив стічної води);

усі лотки, що підводять стічні води до відстійників, а також водозливи, збірні лотки та центральні труби (з відбивним щитком) повинні щоденно очищатись від застрялих на них покидьків і домішок, що спливають;

в двоярусних відстійниках необхідно регулярно виконувати очищення жо­лобів (особливо поздовжніх щілин) від великих покидьків;

необхідно періодично видаляти речовину, що спливає між осадковими жолобами і стінками відстійника (емшера);

в двоярусних відстійниках один раз на тиждень слід розбивати або розми­вати (потужним струменем води) плівку та занурювати її у воду;

необхідно охороняти вміст двоярусного відстійника від охолодження (на зиму їх утеплюють, вкриваючи дерев'яними щитками);

для прискорення "достигання" біофільтру зарядження його проводять активним мулом, одержаним з вторинного відстійника;

повинна бути забезпечена добра вентиляція тіла біофільтру (не допуска' ти замулення фільтруючого матеріалу, перевантаження біофільтру та появи запаху);

слід забезпечити правильне розподілення стічної води по всій поверхні біофільтру, тобто систематично прочищати мітлами і щітками розподільчі пристрої;

під час випуску стічних вод у водойми виконувати дезинфекцію знезара­ження їх від патогенних (хвороботворних) бактерій хлоруванням;

контакт хлору із стічними водами в хлораторній повинен бути не менш ЗО хв.;

хлорування стічних вод рідким хлором виконувати тільки за допомогою спеціальних приладів - хлораторів;

періодичність напускання осаду на мулові майданчики (залежно від фільтруючої здатності майданчика і пори року) повинна бути в межах 20-30 днів;

одночасне напускання осаду на мулові майданчики повинно бути:

для літнього періоду шаром 20-30 см, для зимового періоду - на 10 см нижче огороджуючих валків;

необхідно своєчасно переключати напускання осаду на поля фільтрації (карти), розвантажувати мулові майданчики від накопиченого мулу;

необхідно своєчасно очищати від сміття і бруду мулотворюючі лотки, їх ремонт і поновлення зруйнованих ділянок огороджуючих валків карт;

на заключному етапі при всіх методах очищення необхідно проводити знезараження очищених стоків від хвороботворних бактерій (шляхом хлору­вання) перед випуском;

8 - 462 113

контроль за якістю очищення стоків, що скидаються, повинен проводи­тись лабораторією очисних споруд (підприємства) щоденно, а контрольний аналіз органами саннагляду (СЕО) - щомісячно (або за графіком).

За результатами повного фізико-хімічного і бактеріологічного аналізів стічних вод, що скидаються, необхідно визначати ефективність очищення стоків та вживати всіх заходів, щоб не допустити скидів недоочищених стічних вод, навіть проведення повторних пусконалагоджувальних робіт (реконст­рукції очисних споруд). Оцінку ефективності роботи очисних споруд викону­ють відповідно до "Порядку розрахунку гранично допустимих норм скидів шкідливих речовин на комплексах очисних споруд" (додаток 4.)

З метою запобігання забрудненню водних ресурсів стоками комунальних об'єктів необхідно проводити періодичний капітальний ремонт основних тех­нологічних елементів у встановлені строки:

пісковловлювачі і відстійники (цегляні) - через 4 роки;

пісковловлювачі, відстійники, метантенки, аеротенки, аерофільтри (залізобетонні) - через 6 років;

мулові і піскові майданчики - через 4 роки;

поля фільтрації та зрошення (карти) - через 6 років.

Крім того, своєчасно необхідно проводити поточний та профілактичний ремонт обладнання і пристроїв комунальних об'єктів (насосів, засувок то­що), також систематично очищати колодязі, промивати нагнітаючі (са-мотічні) колектори та регулярно очищати решітки приймального колодязя каналізаційної насосної станції (КНС).

Для запобігання аварійним ситуаціям (попередження поривів колектора) необхідно прокладати резервний нагнітаючий колектор від КНС до очисних споруд або до приймального колодязя міськюгканалізаційних мереж.

У неканалізованих військових містечках (гарнізонах) стічні води потрібно збирати у місткості-приймальники (вигрібні ями), заглиблені в зем­лю. Вигреби (септики) повинні бути збудовані з матеріалу, що затримує во­ду, дно і стіни яких обмощуються цеглою, бетоном або залізобетоном з гідроізоляцією (що перешкоджає фільтрації та проникненню забрудненних стоків у грунтові води). Вживаються заходи для запобігання потрапленню (дощових, талих) вод у вигрібні ями, тобто не допускається їх переповнення та пролив нечистот на грунт. Здійснюється своєчасне очищення вигрібних ям і вивезення нечистот на очисні споруди асенізаційним транспортом. Заборо­няється вивіз і скид нечистот на рельєф місцевості (водоймище). Вигрібні ями (септики) своєчасно дезинфікуються. Люки для очистки вигріба обладнуються подвійними щільними кришками. Необхідно проводи­ти своєчасну очистку вигребу (при заповненні вигребу до 40 см від поверхні). Зовнішні туалети (вигреби) необхідно будувати не ближче 75 м від жит­лових приміщень та їдалень.

При спорудженні вигребів (септиків) необхідно керуватися загальними нормами із розрахунку:

рідких відходів на одну людину на рік - 3,25 куб.м (3,25 т) і твердих відходів - 0,75 куб.м (або 200 кг на рік).

Для всіх каналізаційних очисних споруд і насосних станцій зазнача­ються санітарно-захисні зони та будуються огорожі. Від комунального об'єкту до його огорожі необхідно дотримуватись таких відстаней:

септик (відстійник) потужністю до 15 куб.м на добу -5м;

поля фільтрації і орошення потужністю до 200 куб. м на добу - 150 м (більше 200 куб. м на добу - 200 м);

КОС механічної очистки -150 м;

КОС біологічної очистки -150 м;

КНС -15-20 м.

Забороняється побудова випусків і відведення стічних вод у водні об'єкти без реєстрації та одержання дозволу в територіальних органах Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.