Этиологии (причины). 7 страница

Проте можуть вживатися і речення, котрі не входять безпосередньо до складу висловлювання, а слугують лише для його виділення, позначення, їх можна випустити. Це не впливає на смислову послідовність, але, природно, їхня присутність полегшує сприйняття тексту. Порівняйте: Токсикоманія - так правильно називається "нюхання" - впало як сніг на голову. Про наркоманію читали, про наркоманію знаємо, втішаючи себе тим, що наркотики дорогі й важкодоступні. А тут з’ясувалося, що небезпеку становить звичайна, копійчана, "побутова хімія".
Що таке токсикоманія? Разом із Євгеном Йосиповичем Цимбалом, науковим працівником відділу з вивчення молекулярних механізмів наркоманії, намагаємося окреслити межі проблеми. Отже, походження. "Традиція" йде з виховно-трудових колоній, де праця пов’язана з деревообробкою. Механізм дії на нервову систему мало вивчений. Відомо, що тривале "нюхання" може викликати кольорові галюцинації. В разі передозування виникають страхітливі видіння, рятуючись від яких, нюхальник може, наприклад, вистрибнути у вікно. Наслідки. На відміну від традиційних наркотиків та алкоголю "хімія" не дає похмілля та страшних героїнових "ломок", які й алкоголіком і наркоманом., незалежно від їхньої пристрасті, сприймаються як грізні сигнали про спостиглу їх хворобу. Тут - інше - "емоційне звикання", спогад про те, що "нюхати приємно". Бувають, щоправда, не з’ясовані поки що випадки раптового й незворотного слабоумства, повного краху особистості... Бувають отруєння зі смертельним кінцем...

Звернімо увагу на речення: Що таке токсикоманія?; Отже, походження; Наслідки. Ці речення вказують на зміст розглядуваних аспектів, а значить, виділяють певні предмети мовлення. Якщо вилучити з тексту ці речення, то зберігається притаманний йому смисловий розвиток, - тобто розглядувані речення виконують допоміжну роль - композиційного виділення. Й це важлива роль. Присутність виділювальних компонентів допомагає краще розібратися в змісті, що розкриває складну соціальну проблему, її аспекти, які в цілому складають сукупність предметів мовлення, об’єднаних у більші предмети мовлення (так, речення Що таке токсикоманія засобом виділення висловлювання, реалізованого в складі двох взаємозв’язаних висловлювань, означених реченнями Отже, походження; Наслідки).

5. Відомим засобом композиційного виділення предметів мовлення передусім є абзацний відступ, бо висловлювання про предмет мовлення може становити абзац, а може складатися і з кількох абзаців. Розгляньмо текст: Історія сучасних видів боротьби без зброї, про які запитує наш читач, походять від стародавньої, боротьби кемпо. В давнину кемпо культивувалася переважно в буддистських монастирях, де вона входила до комплексу духовної та фізичної підготовки буддійських монахів. Із поширенням буддизму в Китаї, Кореї та Японії в кемпо з’явилися деякі різновиди. З часом із кемпо виокремилися китайська боротьба кон-фу, корейський різновид, що вирізняється розробкою надзвичайно складної системи стрибків та "ударів у польоті", а також японська джіу-джіцу.
Сучасна система карате склалася на початку XX століття на основі добору й модернізації прийомів джіу-джіцу. Засновником карате вважається японець Т.Фунакосі. Поступово карате поширилося по всьому світу. В 1968 році була створена Міжнародна федерація карате, куди входять 40 національних федерацій. У 1970 році відбувся перший чемпіонат світу з цієї боротьби.
Після другої світової війни в результаті поєднання прийомів карате і корейського різновиду кемпо - гпаекон була створена система боротьби таеквондо, яка набула поширення в Європі й США. В 1973році створена Всесвітня федерація таеквондо, котра об’єднує федерації 47 країн. Із 1973 року проведено вже кілька чемпіонатів світу.

Текст складається з трьох абзаців, це замітка - відповідь на запитання читача про різні види спортивної боротьби. Кожний абзац містить композиційне виділене висловлювання про предмет мовлення: а) про історію, систему видів спортивної боротьби, пов’язаних зі стародавньою боротьбою кемпо (та співвіднесеність із цією системою боротьби кон-фу); б) про боротьбу карате; в) про боротьбу таеквондо. Будова тексту-відповіді в основному відповідає запитові інформації, висловленому в листі читача: В газеті часто пишуть про спорт. Чому б вам не розповісти про китайську боротьбу кон-фу, японську карате й корейську - таеквондо? Ми мало що про них знаємо.

Як бачимо, кожний абзац містить інформацію про види боротьби, які цікавлять читачів, тобто з допомогою абзаца виділяються окремі висловлювання про предмети мовлення (хоча те, що стосується боротьби кон-фу, сказане в першому абзаці побіжно, в розширювальній частині, а не в основній).

Та, як уже зазначалося, висловлювання про предмет мовлення може не збігатися з абзацом, а вбирати до свого складу кілька абзаців. Розглянемо як приклад фрагмент із огляду підсумків сесії Генеральної Асамблеї ООН. Аби не завантажувати виклад, візьмемо лише початки абзаців, за якими можна судити про їхній зміст.

1. Серйозну увагу Генеральна Асамблея приділила регіональним конфліктам. Деякі з них загрожують міжнародному мирові й безпеці. Такий конфлікт загострюється, на півдні Африки...
2. Вкрай небезпечніш за своїми можливими наслідками є конфлікт у Центральній Америці...
3. Практично одностайно делегати засудили політику Ізраїлю, який продовжує скуповувати незаконно захоплені арабські території...
4. Велике місце в роботі сесії Генеральної Асамблеї посіли економічні питання...
5. Гострою була полеміка з питань про права людини...

Ми бачимо, що предмет мовлення, означений у першому абзаці, дістав розвиток як у цьому ж абзаці, так і в двох наступних. Четвертий і п’ятий абзаци містять самостійні висловлювання, а схематично чергування рівноправних висловлювань могло б в абзацному вираженні мати такий вигляд: 1+2+3||4||5, що становлять предмети мовлення - розгляд питань про національні конфлікти || розгляд економічних питань полеміка з питань про права людини. За "верхівками" абзаців, винесених на початок семантико-синтаксичних одиниць, можна судити про зв’язки, відношення розміщених в абзацах текстових єдностей.

6. Допоміжними до оформлення абзаца засобами виступають також спеціальні графічні позначення.

А. Це, по-перше, три крапки в кінці або на початку абзаца. Йдеться не про функції розділового знака, що стосується окремого речення, а саме про роль і композиційне виділення, коли означується перехід до нового предмета мовлення. Дуже поширилося, зокрема, вживання трикрапки перед кінцевим, заключним абзацом. В усіх випадках присутність трикрапки посилює виділеність предметів мовлення.

Б. Широко застосовується виділення початкових слів абзаца допомогою великих літер. Нерідко таким чином виділяються не лише слова, а й словосполучення, в ряді випадків особливо великою подається перша літера. Це сприяє рельєфному виділенню висловлювань про предмет мовлення, що складають текст. Подібне виділення звичайно охоплює сукупність абзаців, стосується великого фрагмента тексту.

В. Дуже активно використовується для виділення компонентів тексту зміна шрифтів. Відмінним від основного в матеріалі шрифтом виділяються окремі абзаци або їхні початки. З допомогою поєднання шрифтів створюється взаємодія елементів різних змістових планів (щось є акцентованим або, навпаки, належить до деталей, подробиць і т.д.).

Г. І нарешті, спостерігається застосування різних виділювальних лінійок і значків. Щоправда, значки (ромби, прямокутники, кружки та ін.) використовуються в основному для виділення цілих текстів, у ролі значків внутрішнього виділення спостерігалося застосування розміщеного на початку абзаца темного кружечка та художньо-декоративних позначень, розміщуваних у серединній позиції між частинами тексту.

Посилюється рельєфність виділеності висловлювання про предмет мовлення й збільшенням інтервалу між фрагментами, що складаються з кількох абзаців. Цей засіб також використовується в розглядуваній системі композиційних виділень і часто поєднується з оформленням початкових слів абзаца за допомогою великих літер.

Незважаючи на те, що вказані графічні позначення не є власне мовними засобами, вони мають відношення до текстової будови, виконують роль засобів розчленування і зв’язку. На це вже було звернуто увагу в лінгвістичній літературі, щоправда більшою мірою з точки зору стилістичного акцентування[72].

Розглянута система засобів композиційного виділення висловлювань про предмет мовлення в тексті дає змогу "вирватися з лещат" текстової монолітності й за допомогою багатьох об’єктивних орієнтирів справді "побачити" текстові єдності, наділені власне комунікативними функціями - всі вони слугують для виділення предметів мовлення та висловлювань про них.

Ці реальні висловлювання мають різну будову з погляду їхньої співвіднесеності з елементарним висловлюванням про предмет мовлення, що характеризується певною семантико-синтаксичною вираженістю.

Просте висловлювання про предмет мовлення

Висловлювання про предмет мовлення розрізняються за обсягом, конструктивними рисами. Є висловлювання, що складаються з одного речення, є - зі складного синтаксичного цілого, а також - із поєднання складних синтаксичних цілих. Це залежить від того, в якій співіднесеності перебуває реальне висловлювання про предмет мовлення з елементарним висловлюванням. Ми говорили вже про те, що елементарною комунікативною одиницею тексту, мовлення є елементарне висловлювання про предмет мовлення. Воно в семантико-синтаксичному плані представлене одним реченням або складним синтаксичним цілим зі з’єднувальними відношеннями речень. Треба також враховувати, що при формуванні реального висловлювання до основного повідомлення приєднуються супровідні компоненти, котрі слугують для посилення ефективності комунікації. Супровідні компоненти ми пізнаємо за наявністю у висловлюванні складних синтаксичних цілих із супровідними відношеннями. З урахуванням сказаного можемо приступити до розгляду типів висловлювань про предмети мовлення.

Висловлювання, що складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення, є простим. Розгляньмо приклади: В місті Ополі відкрився традиційний фестиваль польської пісні; Сотні тисяч кубинок з усіх куточків країни взяли участь у недільнику на честь річниці створення федерації кубинських жінок; Загальний дефіцит зовнішньоторгового балансу країн Європейського економічного співтовариства перевищив 26 мільйонів доларів. В усіх пропонованих прикладах висловлювання про предмет мовлення (подію, стан справ) виражено елементарним висловлюванням, що має форму речення. Такі висловлювання - водночас і текст - становлять зміст найкоротшої інформації в газеті. Існування висловлювань і водночас текстів, що мають таку структуру, зумовлене необхідністю широкого й тому лаконічного інформування читачів. Та все ж найголовнішою для засобів масової інформації є вимога якнайповнішого донесення інформації, роз’яснення її соціальної суті. З цієї точки зору перша й друга інформації можуть поціновуватися як цілком достатні за умов рубрики, орієнтованої на щонайкоротше повідомлення (Коротко, 3 телетайпної стрічки, Лише факти та ін.), а третя інформація, також розрахована на дуже широке коло читачів, потребує певних додаткових відомостей, необхідних для ЇЇ активного осмислення. Більша увага до таких вимог відображає будову подібної інформації, що має вигляд інтерпретованого висловлювання: Б Бельгії триває зростання безробіття. Нині в країні налічується більш як 326 тисяч людей, позбавлених заробітку, - на 10 тисяч чоловік більше, ніж місяць тому. В першому реченні міститься узагальнена інформація про зростання безробіття. В другому реченні ця інформація конкретизується, в третьому дається роз’яснення (коментар), яка саме динаміка цього зростання. Сучасні дослідники справедливо вважають, що "інтерпретація", оцінка інформації набуває особливо важливого значення в діяльності журналістів. "Той, хто перший дасть оцінку подіям, здобуває величезний виграш у пропагандистській боротьбі за уми людей..."[73. Дуже важливою видається й думка про те, що "за одним способом може бути складена інтерпретована інформація в молодіжній газеті, за іншим - військовій, у газеті для села й т.д. Специфіка може виявлятися в змісті інтерпретації, в її кількості та формах[74].

Саме тому основним у газетному мовленні є інтерпретоване висловлювання. Просте інтерпретоване висловлювання складається з двох частин: основної, вираженої елементарним висловлюванням, і супровідної, що складається з такої кількості елементарних висловлювань, яка необхідна для кращого донесення роз’яснення, оцінки основної інформації. Оскільки супровідні елементи мають допоміжний, "обслуговувальний" характер, вони входять до складу висловлювання про предмет мовлення, формульованого в основній частині. Подібні прості висловлювання можна кваліфікувати як ускладнені. Спершу розгляньмо такі два висловлювання: Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей, їх знайдено українським археологом під час розкопок скіфських курганів у південних областях республіки. Чотири тисячі нових експонатів датуються IV століттям до нашої ери; За даними Міністерства з питань зайнятості й праці, в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді, як повідомляє газета "Драпо руж", у довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. У першому прикладі основна частина Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей. У другому в цій ролі виступає ССЦ -...в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді... в довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. Об’єднує ці висловлювання їхня належність до типу простих, бо основна частина, ядро в кожному з них відповідає елементарному висловлюванню. Спільним виявляється й те, що ці прості висловлювання належать до типу інтерпретованих, бо с них супровідні компоненти, що слугують для посилення ефективності повідомлення. В першому висловлюванні - про поповнення колекції Київського музею історичних коштовностей - речення, в яких повідомляються подробиці, що стосуються унікальної знахідки; в другому - компоненти посилального характеру (за даними Міністерства з питань зайнятості та праці; як повідомляє газета "Драпо руж"). Спільним у структурі цих висловлювань є й те, що супровідні речення належать до одного й того ж рівня залежності - воли безпосередньо пов’язані з основною частиною.

Звичайно про предмет мовлення ми дістаємо уявлення за початковими його компонентами, а вже потому йде розгортання і т. д. Та нерідко спостерігаються випадки композиційного переміщення елементів, що дають безпосереднє уявлення про предмет мовлення. Таке композиційне пересування ядра висловлювання є однією з рис газетно-публіцистичного мовлення і сприяє досягненню певних комунікативно-виражальних ефектів: зацікавити, заінтригувати читача, підвести його до сприйняття основного повідомлення. Розгляньмо приклад: Солікамськ. Цілком можливо, що найближчим часом, у цьому уральському місті зовсім відмовляться від звичайних овоче- та фруктосховищ. А проте городяни матимуть можливість круглий рік користуватися свіжими дарами природи. Солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання капусти й помідорів, яблук та огірків. Приміщення для них давно готові. Це - відпрацьовані солеві штольні, розташовані глибоко під землею. Завжди стабільна температура, особливий склад повітря, що перешкоджає утворенню шкідливих бактерій, є відмінними умовами для зберігання найтісніших плодів. До того ж для обладнання підземних складів не потрібні великі матеріальні витрати. Пробну партію - 25 тонн картоплі - вирішено закласти нинішньої осені в одну із штолень об’єднання "Сильвініт". Текст інформації складається з висловлювання про один предмет мовлення. Два композиційне виділених із допомогою абзаца висловлювання стосуються єдиного змісту - про те, що солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання овочів. Смисл першого абзаца стає зрозумілим лише у зв’язку зі змістом другого. Перший абзац, що містить перше композиційне виокремлюване висловлювання, слугує для того, щоб привернути читача, зосередити його увагу на дещо незвичайній ситуації. Якби цей абзац стояв після другого, то він природно розширював би інформацію, задану першим абзацом. Таким чином, основу інформації становить перше речення другого абзаца, бо ця інформація виступає вихідною, опорною для всієї решти речень (безпосередньо чи через посередництво інших речень). Тим-то речення Солікамці придумали оригінальний спосіб тривалого зберігання капусти й помідорів, яблук та огірків є смисловим центром інформації. В даному випадку основне повідомлення висловлювання міститься не на початку, а в середині комунікативної побудови. Такі переміщення можуть бути ще значнішими - основне повідомлення пересувається в кінець висловлювання. На цьому прийомі нерідко будуються короткі інформації. Порівняйте: Метал замінило... дерево. Якщо сталь нагріти до 750°, то свою міцність вона збереже лише 15 хвилин, а клеєні дерев’яні конструкції за тих же умов - майже втричі довше. Технологія виготовлення їх досить проста. Дошки змащують спеціальним клеєм, просочують антипірином (тому конструкції й не горять) і пресують. Листковий пиріг із дерева надзвичайно вигідний. Так, у ході будівництва катка 20 клеєних конструкцій, на які пішло 340 кубометрів низькосортної деревини, з успіхом замінили 500 тонн високоякісного металу.
Широкий і діапазон застосування клеєних конструкцій, із них можна будувати клуби, кафе, ринки, мости, цехи підприємств. Для мінеральних добрив розроблено проекти складів, удвоє дешевших за типові. Клеєні дерев’яні конструкції найрізноманітніших форм і розмірів демонструються в павільйоні "Лісове господарство й лісова промисловість", їх передав на виставку регіональний науково-дослідний інститут механічної обробки деревини... Спершу йдеться про властивості, виготовлення, переваги, застосування клеєних конструкцій, а затим, майже наприкінці, про те, що Клеєні дерев’яні конструкції найрізноманітніших форм і розмірів демонструються в павільйоні "Лісове господарство й лісова промисловість". Виділяються немовби дві змістові частини. Й знову-таки видно залежність першої частини від другої, бо це пояснює, чому йдеться про подібні конструкції (оскільки це пов’язано з їх демонстрацією). Допомагає виявленню цих відношень аналіз семантико-синтаксичної залежності компонентів та орієнтація на жанрову специфіку висловлювання: основу жанру інформації" (замітки) становить повідомлення про факт, подію.

Друге явище, що відчутно впливає на розпізнавання смислового центру висловлювання, а отже й предмета висловлювання, пресуппозиція. Цим терміном ми називаємо явище смислової суміжності, котре приводить до випущення окремих мовленнєвих компонентів і водночас "компенсації" смислу, втрачуваного в результаті випущення.

Поняття пресуппозиції (пресуппозицій) характеризується неоднозначним змістом. Цей термін вживають у таких значеннях: уявлення мовців про природні відношення між подіями; умови ефективності мовленнєвого акту, семантична детермінація одного слова або висловлення іншим словом чи висловлюванням, уявлення мовця про ступінь обізнаності адресата мовлення й т.п.[75] Названі характеристики швидше відображують природу пресуппозиції, причини її виникнення. В.О.Звягінцев дає визначення пресуппозиції в таких аспектах: "це опосередковуюча ланка між моделлю лінгвістичної компетенції й моделлю комунікативної компетенції"[76], далі - "сукупність передумов, задоволення яких необхідне, щоб висловлювання було правильно зрозуміле, і які утворюють своєрідний "підтекст" висловлювання”[77]. Поряд з аналогічним розумінням пресуппозиції Г.В.Колшанський пропонує використання цього терміна також у значенні "спосіб семантичного аналізу тексту.., що грунтується на певних припущеннях і прогнозуванні семантики слів, словосполучень і речень, які входять до тексту”[78]. Цілком виправдовує себе найменування пресуппозицією й самого розглядуваного явища та способу семантичного аналізу, що розкриває характер цього явища. Взагалі ж вивчення пресуппозиції лише розпочато, тому все, що стосується його природи, різновидів, прагматичної ролі, становить безумовний інтерес. В основі пресуппозиції, як уже зазначалося, лежить поняття про логічну суміжність певних повідомлень, що виникає на основі асоціативного мислення. Так, якщо про щось говориться як про предмет повідомлення, то мається на увазі, що він (цей предмет) є в наявності, існує; якщо дається одне з посилань та умовивід, то це свідчить, що друге посилання мається на увазі; якщо даються обидва посилання, то може матися на увазі висновок і т.д. З’ясування таких фактів у тексті необхідне для того, щоб установити істинний характер зв’язаності, меж повідомлення, характер самого повідомлення. Без урахування пресуппозиції уявлення про всі ці характеристики тексту буде неповним. Проникнення в сутність пресуппозиції виробляє розуміння її можливостей відходу від прямолінійного викладу. Виявлення фактів пресуппозиції корисне також для вибору побудов, які мають резерви ощадливої й водночас об’ємної інформації. Порівняйте застосування їх у замітках: Псков. На заводі зубчастих коліс, що випускає автоматичні коробки швидкостей верстатів з програмним управлінням, різні деталі й механізми для верстатобудівної промисловості, шириться боротьба за. економію та ощадливість; Спір довкола розташованих у Східно-Китайському морі островів Сенкаку, повідомляється у пресі, спалахнув із новою силою; Лісабон. Вступ Португалії до "Спільного ринку" неминуче потягне за собою розорення середніх і дрібних підприємств країни. У першому прикладі йдеться про стан справ на заводі зубчастих коліс, існування якого мається на увазі з такого повідомлення; в другому - повідомляється про вияв із новою силою певної дії, що, знову ж, має на увазі її наявність; у третьому - повідомлення про можливі наслідки дії передбачає планування, звершення цієї дії. Така властивість мовних одиниць використовується не лише на початку тексту, а й у будь-якій його частині. Це дає змогу випускати в тексті цілі речення, в результаті чого стає менш чітким характер переходу від одного речення до іншого. Звернення до пресуппозиції виявляє істинну суть відношень. Розглянемо приклад:...Меморіал створений па місці воїнського поховання, що опинилося нині в кільці житлових кварталів....По бетонній стелі, встановленій на братській могилі, немовби по сірому осінньому небу, летять журавлі... Перехід від першого речення не має безпосереднього зв’язку: про стелу в першому реченні не йшлося. Та на основі пресуппозиції (й подальшого роз’яснення, без якого навіть можна було обійтися) ми розуміємо, що на братській могилі встановлена стела. Таким чином, відновлюється послідовність повідомлення (...меморіал створений на місці воїнського поховання - на братській могилі встановлена стела - По бетонній стелі...), яка дає змогу певним чином аналізувати відношення і зв’язки речень у тексті. Факт еліптичності відображений тут і в постановці трикрапки, що передає перервність зв’язку речень і, крім того, переводить повідомлення в нову тональність - лірично забарвлену.

Необхідність зважати на пресуппозицію особливо настійно дає про себе знати, коли випускається основний компонент висловлювання про предмет мовлення, а його зміст (а значить, і сам предмет мовлення) мислиться за супровідною частиною. Порівняйте: Чебоксари, "Шупашкар"... Цим стародавнім іменням столиці Чувашії названо новий, один із найбільших у Поволжі, універмаг. Він побудований виробничим об’єднанням "Завод промтоварів". Підприємство багато чим допомогло у виготовленні демонстраційних стендів та іншого торговельного обладнання. Радує самобутнє оформлення, будівлі.

"Шупашкар" розташований на проспекті Тракторобудівників. Ця магістраль особливо багата новобудовами соціально-культурного призначення. Тут зведені висотний лікарняний комплекс, санаторій-профілакторій, Будинок побуту. Аналізуючи повідомлення, виявляємо, що всі речення слугують для того, щоб у деталях розповісти про новий універмаг (навіть останнє речення, котре характеризує проспект, де стоїть універмаг, непрямо підпорядковане цьому загальному завданню). Наведений фрагмент криє в собі вихідний смисл: у столиці Чувашії збудовано новий великий універмаг. Ось цей зміст і є основним, можливості його відтворення пояснюються дією пресуппозиції. "Документований" же аналіз тексту показує, що реальна його форма і являє собою супровідну частину висловлювання про предмет мовлення Це дає можливість об’єктивно розглядати й кваліфікувати конкретний склад синтаксичних елементів комунікативної одиниці.

Розгляд будови реального висловлювання про предмет мовлення, яке, зокрема, має просту конструкцію, дає змогу спостерігати конкретну мовленнєву одиницю, що слугує безпосередньо цілям комунікації. Просте висловлювання про предмет мовлення не тільки перебуває у співвіднесеності з елементарним висловлюванням, а й характеризується виразними комунікативними особливостями: поряд із основною, ядерною частиною містить супровідні елементи, що посилюють ефект спілкування, ступінь донесення інформації, її вплив (на основі провідного повідомлення).

Звернемо також увагу на певні труднощі, що виникають у деяких випадках формального визначення смислових центрів у висловлюваннях про предмет мовлення, які звичайно пов’язані із застосуванням прийомів публіцистичного впливу. Виявлення причин, що породжують ці труднощі, допомагає їх подоланню. Особливу значущість для аналізу будови висловлювання має з’ясування контекстуальних відношень між елементами висловлювання, котрі до них входять. Це своєрідна анатомія конструктивної взаємодії елементів висловлювання (а в семантико-синтаксичному плані ця взаємодія відображує взаємодію речень, котрі входять до складу елементарних висловлювань), яка розкриває функціональні позиції кожного з них, їхню співвіднесеність із цілою побудовою. Ми бачимо, що навіть просте висловлювання в публіцистичному тексті має розгорнуту, розгалужену структуру (це стосується не лише аналітичних, а й інформаційних жанрів), бо кожне таке висловлювання здебільшого містить інтерпретувальну частину, що допомагає в осмисленні основної інформації, посилює її соціальне сприйняття.

Складне висловлювання про предмет мовлення

Якщо висловлювання про предмет мовлення складається з поєднання простих висловлювань про предмет мовлення, то таке висловлювання називаємо складним. У складних висловлюваннях єдиний предмет мовлення розчленовується на односпрямовані в смисловому відношенні частини, й на цій основі набуває розчленованого характеру саме висловлювання, складене з однорідних простих висловлювань. Наведемо з деякими скороченнями ("довжини" простих висловлювань) складне висловлювання:

Мистецтво існує не окремо від життя. Все наше життя пов’язане з мистецтвом. У нашому повсякденному житті й зароджується мистецтво.

Як це відбувається?

Любов до природи, любов до нашого рідного міста, любов до людей - ось звідки походить мистецтво. Паша природа для людей із інших країн може видатися дуже скромною, не яскравою, та коли ми щось любимо, то нам розкривається внутрішній характер цієї речі - ми бачимо її красу.

І це стосується всього нам рідного... Мистецтво народжується й тоді, коли людина любить робити речі й у цих речах передавати свою любов до рідної природи та людей. Ви бачили столяра за роботою? Який чудовий у нього інструмент, яке гарне дерево, які стружки. Можна захопитися такою справою...

Я вам сказав, що мистецтво народжується з любові, та є мистецтво, немовби народжене з ненависті. Але це тоді, коли ми щось любимо, наприклад, мир, а є люди, котрі перешкоджають мирові й хочуть війни, і ми їх через любов до миру ненавидимо й відповідно зображуємо. Наведене висловлювання виділяється за допомогою запитання Як це відбувається?В тексті знаходимо абзаци, які починаються реченнями й складним синтаксичним цілим, що відповідають на це запитання: 1. Любов до природи, любов до нашого рідного міста, любов до людей ось звідки походить мистецтво; 2. Мистецтво народжується й тоді, коли людина любить робити речі й у цих речах передавати свою любов до рідної природи та людей; 3. Я вам сказав, що мистецтво народжується з любові, та є мистецтво, немовби народжене з ненависті. Ці речення й ССЦ однофункціональні - всі вони повідомляють про те, як у нашому повсякденному житті зароджується мистецтво. Ця однофункціональність, комунікативна однорідність свідчить про сурядні відношення між наведеними реченнями та ССЦ. Поглиблюють ці відношення риси паралелізму: відбувається; мистецтво народжується; мистецтво, немовби народжене з ненависті; / любов до природи; любов до нашого рідного міста; любов до людей тощо. Речення, що стоять на початку абзаців, є основними, провідними в окремих простих висловлюваннях про предмет мовлення, становлять їхні смислові центри. Про це свідчить і їхня співвіднесеність із запитальним реченням, котре визначає предмет мовлення, й сурядно-паралельні відношення між ними, і їхня найбільша самостійність у даному фрагменті, й наявність залежних компонентів, що слугують для конкретизації, розширення, авторської інтерпретації.

У першому простому висловлюванні після провідного сегметованого речення йде складне синтаксичне ціле, що слугує для пояснення того, що сказане в основному реченні. Це ССЦ з протиставними відношеннями, в ньому головний акцент робиться на другому реченні: Коли ми щось любимо, то нам відкривається внутрішній характер цієї речі. В наступному реченні деталізується поняття внутрішній характер - Ми бачимо її красу. Й ще одне речення - що розширює інформацію в більш узагальнюючому плані: Й це стосується всього нам рідного...