Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Этиологии (причины). 4 страница



1. Складне синтаксичне ціле з відношеннями розширення: В малому залі консерватори пройшли традиційні, десяті, читання, присвячені Д.Шостаковичу. Вони відбулися напередодні дня народження композитора в стінах, де Шостакович був студентом, аспірантом, викладав і виховав плеяду музикантів; Природно, у фільмі багато музики - Романа Леденьова: чистої, схвильовано "рахманіновської" в своїй основі, яка тактовно й не нав’язливо вписується в екранну тканину; Відкрито новий міст над головним річищем. Це сталося через лічені секунди після того, як плавучий кран підхопив останній прогін і з ювелірною точністю опустив його на бетонні опори.

У першому прикладі смисловим центром ССЦ є речення В малому залі консерваторії пройшли традиційні... читання, присвячені Д.Шостаковичу. До цього речення примикають іще два, котрі розширюють, деталізують якісь сторони повідомлення про подію: а)...десяті - неповна одиниця, що перебуває в одній фразі з базовим реченням і повідомляє кількісно-порядкову характеристику традиційних читань; б) Вони відбулися напередодні дня народження композитора в стінах, де Шостакович був студентом, аспірантом, викладав і виховав плеяду музикантів - речення, шо входить до другої фрази, містить повідомлення про час і місце проведення читань. Таким чином, розглядувана побудова справді позначена семантико-синтаксичною єдністю, опертою на тісні синтаксичні та смислові зв’язки ядерного та периферійних компонентів. Незважаючи на те, що зміст речень не є повідомленнями про один і той же самий предмет мовлення, помітне переважне значення предмета мовлення, про який повідомляється в базовому реченні, а предмет мовлення супровідного речення займає місце на другому плані, сприймається як факультативний, відгалужений від головного.

У другому прикладі ССЦ, що цікавить нас, представлене в одній фразі. Центральним реченням є...у фільмі багато музики (компонент Природно виражає авторську точку зору, адже фільм присвячено музикантові, музичному мистецтву). Далі, після тире, йде неповне речення, в якому повідомляється, хто створив цю музику, чия це музика (Романа Леденьова); затим, після двокрапки, йде знову-таки неповне речення, з’єднане корелятивним зв’зком із першим реченням (чистою, схвильованою, "рахманіновською" в своїй основі), в ньому називаються ознаки, шо характеризують цю музику; останнє речення також характеризує музику фільму (яка тактовно й ненав’язлива вписується в екранну тканини). Ось ці три речення й слугують для розширення інформації про музику фільму (що, природно, пов’язано і з власне конструктивним розширенням).

Третій приклад. Складне синтаксичне ціле вбирає дві фрази. У першій повідомляється про подію, яка становить основу інформації (відкрито новий міст над головним річищем). У наступній фразі дано деякі деталі, подробиці, що стосуються цієї події (це сталося через лічені хвилини після того, як плавучий кран підхопив останній прогін і з ювелірною точністю опустив його на бетонні опори). Таким чином, друге речення слугує для розширення, деталізації змісту основного речення. В цьому полягає його композиційно-змістова функція, необхідна для реалізації інформаційного задуму.

2. Складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації. Розгляньмо приклад: А культурну людину - й молоду, й дорослу - завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей. Якщо у інших там, де вона вчиться або працює, немає можливості носити дорогі "престижні" речі, то й вона не носитиме їх. Це один із виявів внутрішньої культури, інтелігентності, духовності - рахуватися з іншими людьми. Фрагмент вбирає складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації (крім того, є й інші відношення), воно виступає основою цього фрагмента. Речення, що повідомляє про основний предмет мовлення А культурну людину... завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей (компонент і молоду, й дорослу слугує для розширення основної інформації). До другої фрази входить речення-конкретизація. Воно містить повідомлення про конкретний приклад, пов’язаний із темою тексту, й слугує для того, щоб реальніше, точніше донести смисл основного речення.

Елементами опорного речення, котрі потребують конкретизації, часто виступають такі слова (та словосполучення з ними), як великий, вагомий, широкий, значний, немало, багато, незвичайний, не зовсім звичайний, своєрідний, особливий, неймовірний, оригінальний і т.д. На осьовій лінії автомобільної траси біля фортеці-героя, звівся на 14-метрову висоту незвичайний уїзний знак. За задумом, цей знак із монолітного залізобетону, увінчаний фортечними зубцями, має символізувати стійкість захисників Батьківщини...; Своєрідний ювілей відзначив берлінець Хорст Геттель: ось уже тридцять років живе він в оточенні... отруйних змій. Х.Геттель працює на єдиній такого роду фермі, де вирощують змій. Елементи, що потребують конкретизації, використовуються в текстах із метою узагальнення, необхідного для того, щоб одразу можна було "схопити" суть повідомлюваного, або для того, щоб зацікавити (іноді навіть заінтригувати читача). Конкретизація змісту, відповідаючи на запитання а саме який?, а саме як?, а саме що це?, вносить необхідну ясність у загальний смисл повідомлюваного.

3. Складне синтаксичне ціле з відношеннями аргументації, обґрунтування. Наприклад: На розвиток матеріальної бази туризму відпускаються значні кошти, вона розширюється наростаючими темпами. За чотири роки введено в експлуатацію туристичні новобудови більш як па 49 тисяч місць. А цього року стають до ладу готелі, бази, кемпінги ще на 30 тисяч місць; Ніщо не деморалізує людину так сильно, як демагогія, не руйнує в ній віру так докорінно, як розрив між словом і ділом. Якщо ти щоденно чуєш про глибоке вдоволення досягнутим, а насправді щоденно ж стикаєшся на своєму трудовому місці з недбальством і байдужістю - мимоволі почне затягувати в болото апатія. Розглянемо перше складне синтаксичне ціле. В ньому дві частини: перша містить аналітичні судження про розвиток матеріальної бази туризму, друга повідомляє про факти, що підтверджують висловлене судження. Кожна частина виражена ССЦ. Підтверджувальна частина безпосередньо стосується речення вона розширюється з наростанням темпів. Далі йде складне синтаксичне ціле перелічувально-зіставного типу, з допомогою якого виражається зміст, що свідчить про це наростання в розширенні матеріальної бази (За чотири роки введено в експлуатацію туристичні новобудови більш як на 49 тисяч місць || А цього року стають до ладу готелі, бази, кемпінги щe на 30 місць...). Аргументувальні речення утворюють єдність на основі відношень переліку й водночас - зіставлення, в сукупності вони стосуються речення, що виражає судження, котре потребує обґрунтування, бо без нього воно не є достатньо переконливим. Аргументувальна конструкція часто складається зі сполучення речень, які перебувають у поєдиувальних відношеннях (а точніше, у відношеннях складання), оскільки для підтвердження буває недостатньо одного факту, звичайно треба перелічити їх кілька. Тобто кожне речення в складі аргументу вальної конструкції містить у собі частину загального обґрунтування. Ось чому, незважаючи на те, що аргументувальні речення утворюють у свою чергу ССЦ. за перелічувальних відношень вони в той же час, кожне зокрема, наділені аргументувальною функцією. Отже, в цих випадках ми спостерігаємо й власне зв’язок речень, і його ускладнений варіант у результаті формування поєднання речень, котре набуває статусу ССЦ, в комунікативному відношенні виступає як складене елементарне висловлювання про предмет мовлення.

У другому прикладі аргумент: відношення спостерігаються безпосередньо між двома реченнями. Перше речення виражає думку про те, як руйнівно діє на людину демагогія, невідповідність слова ділу. І як приклад, що аргументує таку точку зору, наводиться в другому реченні судження про те, що людина впадає в апатію, коли вона чує, як безупину говорять про вдоволення досягнутим, а стикається з недбальством і байдужістю. Утворюється, таким чином, складне синтаксичне ціле - з тісною взаємозв’язаністю, взаємозумовленістю частин.

4. Складне синтаксичне ціле з відношеннями пояснення. Порівняйте: На ринку послуг незадоволений попит населення навіть з урахуванням "допомоги" кустарів оцінюється в 5,5 мільярда карбованців на рік. Для споживача ця велика, але дещо абстрактна величина з економічної довідки означає черги в приймальних пунктах, непомірно розтягнуті строки виконання замовлень, неможливість відремонтувати телевізор, спорудити садовий будиночок, запросити няню до дитини й безліч інших житейських труднощів, що знижують рівень і якість нашого життя; Якщо продовжувати збуджувати пацієнта тим самим емоційно значущим для нього словом, то мозок відмовиться реагувати на нього, поріг усвідомлення умовного подразника підвищиться. Тобто спрацює психологічний захист. Природа подарувала людині цей механізм, щоб захистити її свідомість від неприємних їй подразників.

Перший фрагмент являє собою складне синтаксичне ціле розглядуваного типу. В основному реченні мовою економічних понять ставиться питання про недоліки в роботі сфери послуг. Природно, що ця мова зрозуміла не кожному. Тому в другому реченні дається пояснення, що означає для споживача охарактеризований стан справ. Лише єдність цих двох речень дає змогу авторові чітко, зрозуміло для масового читача висловити думку, цілісно подати її, осмислюючи в науковому й житейському плані.

Другий фрагмент також містить пояснювальне речення, введене словом тобто. Воно несе додаткову інформацію, необхідну для кращого розуміння деяких психічних процесів. Наукове поняття поріг усвідомлення умовного подразника підвищиться розкривається з допомогою роз’яснення, котре містить доступніші для читача формулювання. Може виникнути думка: а чому зразу не обрати цілком зрозумілу форму повідомлення? Але ж можливі різні варіанти викладу інформації, котрі влаштовують мовця в якомусь відношенні (наприклад, з погляду наукового підходу, тих чи інших стилістичних, композиційних і т.п. міркувань), які проте потребуютьдодаткових зусиль дляїї донесення, трактування.

5. Складне синтаксичне ціле з відношеннями посилального характеру. Розгляньмо приклади: За повідомленнями, що надійшли з ЮАР, ось уже цілий тиждень не припиняються жорстокі сутички борців проти апартеїду з армією та поліцією в багатьох африканських селищах, розташованих у північних районах Камської провінції; Як повідомляє інформаційне агентство ЮНІ, літак індійської авіакомпанії "Ейр Індіа" прибув уранці з Мадраса й повинен був продовжити політ за маршрутом Делі - Лондон - Нью-Йорк, коли поліція знайшла на його борту бомбу. Терміново викликані в аеропорт спеціалісти знешкодили вибуховий пристрій; Ветерани Великої Вітчизняної не хочуть залишити війну у спадок дітям. Про це заявляють члени делегації Ради Північної Осетії, які приїхали до Москви для зустрічі з Президентом Росії. Всі три синтаксичні єдності містять посилальні компоненти, а отже й речення, бо вони виражають окремий самостійний зміст, як про це вже згадувалося раніше в нашій праці. В першому випадку високий ступінь зчеплення посилального компонента з базовим реченням цілком очевидний - вони входять до однієї фрази, і посилальний компонент із допомогою компресії спеціально пристосований до такого органічного сусідства. В другому фрагменті посилальний компонент має звичайну форму речення й також міститься в одній фразі з базовим реченням, тісно примикає до нього. В третьому фрагменті посилальне речення подане вже в окремій фразі, займає, природно, вільнішу, ніж у розглянутих прикладах, позицію, але, залишаючись таким же за сутністю, як і посилальні компоненти в попередніх прикладах, маючи синтаксичну зв’язаність з опорним реченням, також утворює спільно з ким цілісну синтаксичну єдність. Основним реченням цього синтаксичного цілого є: Ветерани Великої Вітчизняної не хочуть залишити війну у спадок дітям. Посилальне речення Про це Заявляють члени делегації Ради ветеранів Північної Осетії також містить інформацію, необхідну для осмислення суті повідомлюваного. Та, природно, визначальною зостається роль першого, основного, речення. В усіх випадках посилальні речення нерозривно пов’язані з реченнями, яких вони стосуються, входять із ними до однієї семантико-синтакснчної єдності.

6. Складне синтаксичне ціле з відношеннями коментування. Наприклад: Для гастролей Державний Академічний театр опери та, балету Латвії відібрав лише незначну частину свого репертуару. Сам вибір виявив продуманість, серйозність, смак, без яких неможлива та висока художня культура, яка позначає майже кожну з показаних рижанами вистав; Прикладом плідного співробітництва вчених місцевих вузів і виробничників є створення в цьому великому об’єднанні лабораторії електроерозійної обробки. Впровадження нової технології дало змогу скоротити трудомісткість шліфувальних робіт удвоє, у вієш разів зменшити витрату алмазних кругів. Економний метод знайшов застосування вже на двадцяти підприємствах різних галузей машинобудування; Нещодавно телебачення показало новий фільм "Я хочу танцювати". Це - балет, поставлений відомим танцівником Володимиром Васильєвим на музику російських композиторів; Багато років тому в Хельсінки, в біломармуровому палаці "Фінляндія", що втопає в зелені парку Хесперія, відкрилася історична Нарада з безпеки та співробітництва в Європі, її робота увінчалася підписанням Заключного акта, скріпленого представниками 33 європейських країн, а також США й Канади. Народи по праву нарекли його Хартією миру в Європі. То була воістину масштабна подія повоєнної історії.

Перший фрагмент у семантико-синтаксичному плані є складним синтаксичним цілим. Спочатку йде речення, в якому повідомляється про факт створення театром певного гастрольного репертуару. Далі йде речення, яке слугує для якісного поцінування цього факту, тобто містить його трактування, коментар: Сам вибір виявив продуманість, серйозність, смак, без яких неможлива та висока художня культура, яка позначає майже кожну з показаних рижанами вистав. Існування цього речення диктується його зв’язком із опорним, тільки завдяки цьому реченню функціонує коментувальне речення, що його стосується.

Другий фрагмент являє собою складне синтаксичне ціле з двома типами супровідних відношень, що визначає спочатку формування ССЦ з коментуванням, а потому додається до цього ССЦ речення, що слугує для розширення інформації попереднього речення. Отже, основне речення - це судження про факт (Прикладом плідного співробітництва вчених місцевих вузів і виробничників є створення в об’єднанні лабораторії елєктроерозійної обробки), затим до нього примикає коментувальне речення, в якому йдеться про переваги нової технології, про оцінку, яка має соціальну значущість. Єдність опорного та коментувального речень безсумнівна, особливо необхідне це "єднання" коментувальному реченню, бо в іншому випадку (без співвіднесеності до коментувального речення) воно просто зависне в повітрі, його функція стане непотрібною.

Третій фрагмент - це ССЦ, яке складається з двох речень (конструкція виконує функцію ліда в розширеній замітці). Коментувальне речення розкриває суть: що ж являє собою новий фільм, показаний у програмі телебачення. Таким чином, речення-повідомлення про демонстрацію фільму та супутнє йому коментувальне речення складають семантико-синтаксичну конструкцію, що стосується одного предмета мовлення – перше речення є повідомленням безпосередньо про предмет мовлення, друге також "працює" на цей предмет мовлення, виступаючи як оцінне, таке, що характеризує.

Четвертий фрагмент. Складне синтаксичне ціле вбирає в себе чотири речення, що перебувають у супровідних відношеннях, у тому числі - коментування. Перше речення - це повідомлення про подію. Друге - також повідомлення про факт, являє собою речення, що слугує для розширення інформації, даної в першому реченні. Далі йдуть два коментувальні речення. Одне містить оцінку Заключного акта (Народи по праву нарекли його Хартією миру в Європі), друге виражає оцінку події - підписання Заключного акта (То була воістину масштабна подія післявоєнної історії). Як і в раніше розглянутих прикладах, ми бачимо тут тісне смислове й синтаксичне об’єднання всіх речень, і виділимо передусім цікаву для нас єдність з відношеннями коментування.

7. Складне синтаксичне ціле з підношеннями інтелектуально-емоційного реагування. Маються на увазі поєднання речень, у яких супутнє речення (або те ССЦ, що виступає в його ролі) слугує для вираження думок, почуттів, асоціацій, викликаних змістом опорного речення. Порівняйте: Ось уже кілька днів підряд невеликий сад під вікнами нашого дому дарує ранками відчуття першого снігу. Облітає вишня... Значить, минає пора традиційного "милування квітами". Принаймні для токійців; В експозиції показано найяскравіший, святковий одяг, який приваблює прекрасною вишивкою, славнозвісними мереживами, золотим шитвом. Скільки фантазії, смаку, копіткої праці й терпіння вклали в кожну річ народні майстрині; Іван Григорович Чучин, мій добрий знайомий, зберіг ясний розум, тверду пам’ять. Народився він - тепер начебто важко собі уявити -- в минулому столітті... Воював і в першій світовій, і в громадянській, і у Великій Вітчизняній - воїн. Працював і кочегаром на пароплаві, й слюсарем у заводському цеху, і будівельником - трудівник. Завжди йшов туди, де було особливо важко, - громадянин. Якось на такому святі мистецтва на мольберт Яніса Анманіса хтось поклав квіти...Хто знає, можливо, саме в цю хвилину, відчувши вдячність глядачів, Яніс Анмапіс із новою силою повірив у себе як художник.

Перший фрагмент являє собою складне синтаксичне ціле, що має дві частини. Одна - це повідомлення фактів (Ось уже кілька днів підряд великий сад під вікнами нашого дому дарує ранками відчуття першого снігу. Облітає вишня...), друга - осмислення спостережуваного, реакція на нього (Значить, минає пора традиційного "милування квітами". Принаймні для токійців). Речення, в якому виражається осмислення того, що відбувається, дістає смисловий розвиток у наступному реченні, й перша частина також складається з двох речень. В одному з них факт наводиться в узагальнено-"загадковому" плані, в другому дається пляснювально-конкретизувальний розвиток змісту опорного речення Тому супровідне речення безпосередньо стосується речення, котре містить конкретне повідомлення, хоча через посередництво цього речення воно зв’язується з першим реченням, а ще точніше стосується єдності опорного та конкретизувального речень.

Другий фрагмент - це складає синтаксичне ціле. Основне речення - В експозиції показано найкрасивіший, святковий, одяг..., далі йде речення, що перебуває з ним у відношенні розширення: який приваблює прекрасною вишивкою, славнозвісними мереживами, золотим шитвом. Після цих речень ужито речення, в якому виражається почуття захвату майстерністю народних умільців. Воно передусім стосується попереднього речення, бо в ньому мовиться про особливості творчої роботи народних умільців. Але й, звичайно, через посередництво цього речення воно вводиться до складу ССЦ, утворюваного першими двома реченнями.

Третій фрагмент. Звернімо увагу на четверту, п’яту й шосту фрази. Кожна з них - це складне синтаксичне ціле, утворюване поєднанням двох речень: а) яке містить повідомлення про факт; б) яке містить думку з приводу повідомлюваного факту (воїн, трудівник, громадянин).

Четвертий фрагмент. У семантико синтаксичній єдності перебувають: речення, що повідомляє про факт (Якось на такому святі мистецтва на мольберт Яніса Анманіса хтось поклав квіти), й речення, в якому передається роздум із приводу цього факту (Хто знає, може бути, саме в цю хвилину, відчувши вдячність глядачів, Яніс Анманіс із новою силою повірив у себе як у художника).

8. Складне синтаксичне ціле з різнотипними супровідними відношеннями. Ми розглянули складні синтаксичні цілі з певними типами супровідних відношень між реченнями. Але нерідко складні-синтаксичні цілі містять речення, що перебувають у різних супровідних відношеннях з основним, опорним реченням або з опорними реченнями, що перебувають у смисловій зоні основного речення, а точніше в зоні супутної йому частини. Незважаючи на розширення кола супровідних речень, семантико-синтаксична одиниця залишається тією ж, єдиною, цілісною, бо нона зберігає притаманну їй за супровідних відношень будову: єдність ядерної та периферійної частин (супутньої, супровідної). Якщо речення є елементарною семантико-синтаксичною одиницею, а складне синтаксичне ціле зі з’єднувальними відношеннями - складною одиницею, то складне синтаксичне ціле з реченням у ядерній частині та суправідною частиною в різному обсязі є складеною семантико-синтаксичною одиницею, а не складною, бо формування основної структури семантико-синтаксичної одиниці відбувається на базі її ядерної частини.

Розгляньмо приклади:
1. Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш як на 8 мільонів карбованців. Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів. На підприємстві велика увага приділяється механізації виробництва, освоєнню нової продукції. Нещодавно, наприклад, виготовлено два дослідних, економічніших і продуктивніших, порівняно з нинішніми, зразки зернових сушарок.

Складне синтаксичне ціле має ядерну семантико-синтаксичну частину, виражену реченням Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Решта речень входить до супровідної частини. Друге (від початку тексту) речення слугує для розширення інформації, повідомленої в першому, основному реченні (Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш, як на 8 мільйонів карбованців).Розширення стосується аспекту планова - надпланова продукція (про планову йдеться в першому реченні, а про надпланову повідомляється додатково). Третє речення містить конкретизацію: які ж саме надпланові вироби, в якій кількості будуть виготовлені для землеробів (Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів). Четверте речення є коментувальним - у ньому дається оцінка тих сторін роботи підприємства, завдяки яким було досягнуто дострокового виконання плану. Затим іде часткове підтвердження даної оцінки - це вже п’яте речення.

У розглядуваному ССЦ представлено чотири типи супровідних відносин: розширення, конкретизація, коментування, аргументація. І всі ці види супроводу стосуються прямо чи опосередковано основного, ядерного речення. Тобто і в цих випадках маємо справу з одним синтаксичним цілим.

2. Дитинство - надзвичайно чутливий камертон життя. Сьогодні він вібрує особливо сильно. Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає віру в життя, в радість (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів), чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного як на й негативніше вплинути на духовність наступних поколінь? Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна. Не можна допустити, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства.

Зміст першого речення - це судження про певну закономірність (Дитинство надзвичайно чутливий камертон життя). Друге речення слугує для розширення відомостей, пов’язаних зі змістом першого речення (Сьогодні він вібрує особливо сильно). Далі йде речення з умовно-наслідковими відношеннями. А в сукупності з першим реченням вони утворюють ССЦ зі з’єднувальними відношеннями (введення), яке виражає зміст умовиводів. Перше речення передає зміст першого посилання, а друге посилання (Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає, віру в життя, в радість) зливається з реченням-висновком, яке має передбачувальний характер (чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного якнайнегативнїше вплинути на духовність наступних поколінь?). У складі ССЦ, побудованого на з’єднувальних відношеннях, спостерігається вставляння аргументуючого речення (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів). В умовиводі реалізується взаємодія речень за такою схемою: виходячи з такої-то закономірності, на основі певного стану спряв передбачається можливість виникнення негативних явищ; далі йде речення, в якому характеризуються висловлені припущення (Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна). Тобто в ньому реченні висловлюється думка з приводу змісту речення (й ширше - умовивід у цілому, бо висновок спирається на обидва посилання).

Звернення й до ширшого контексту стверджує в думці про те, що останнє речення також виражає судження з приводу висловленого висновку-проблеми (воно приєднується тільки з допомогою тематичного зв’язку). Автор, замислюючись над можливістю жахливих соціальних змін, вважає недопустимим, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства. Два наступних речення входять до ССЦ, на основі одного типу відношень, але конкретні смисли-роздуми розрізняються за логічною спрямованістю. Це й закономірно, тому що можливі багатоманітні прояви інтелектуально-емоційного реагування на повідомлення про стан справ, про вчинки, характеристики й т.д.

Аналіз нього фрагмента також свідчить про існування в складному синтаксичному цілому різних видів супровідних компонентів, що вводяться на основі різних відношень. Тут: і розширення, й аргументація, й інтелектуально-емоційний супровід. Ми бачимо також, що позиції супровідних речень можуть бути найрізноманітнішими. Крім того, що вони супроводять окремі самостійні речення, вони прилучаються й до речень у складному синтаксичному цілому, стосуються всього складного синтаксичного цілого в результаті семантико-синтаксичних контактів з ученнями, що до нього входять.

Слід додати також, що супровідні речення вступають у відношення з опорними реченнями на основі різних із точки зору композиційного виявлення зв’язків: контактних, дистантних, безпосередніх, опосередкованих, променевих та лінійних. Порівняйте: 1. Почала діяти перша черга керамічного заводу. 2.Потужність її 75 мільйонів цегли за рік. 3. Це - цілком автоматизоване підприємство. 4. Керує технологічними процесами ЕОМ. 5. Широко використовується промислове телебачення. 6.Тут вилучені традиційні для цегельних заводів робочі місця та професії. 7. На підприємстві-автоматі буде зайнято лише 44 чоловіка. 8. Тоді як для виконання такої програми за середньої механізаці потрібно 192 чоловіка. 10. Що гарантується самою технологією. 11. Автомати видаляють домішки з глини, добре перетирають її, вносять за нормами добавки. 12. Відходи формувальних сумішей ливарного виробництва мінських підприємств. ІЗ.Вони ж акуратно вкладають цеглу-сирець на сушильні та пічні вагонетки, обпалюють, упаковують. 14. Створюється необхідний запас сировини на випадок збоїв у роботі кар’єру. 15.Словом, будівельникам така продукція до душі.

Наведений текст являє собою складне синтаксичне ціле. Основним опорним реченням є: Почала діяти перша черга керамічного заводу. Надалі будемо говорити про структурні відношення речень, користуючись їхньою нумерацією: 2-ге речення стосується 1-го, слугує для розширення його змісту; 3-тє речення також стосується 1-го й слугує для нового розширення його інформації; 4-те й 5-те виступають у ролі конкретизувальних щодо 3-го речення (утворюють ССЦ із зіставними відношеннями) - слугують для розширення інформації, повідомлюваної в 3-му реченні; 9-те речення, поряд із 2-м і 3-м, також стосується 1-го, а 10-те слугує для розширення інформації, даної в 9-му. Речення 11-те й 13-те стосуються 10-го, утворюють конкретизувальне ССЦ, а кожного з них, у свою чергу, стосуються "розширювальні" речення (12-те - 11-го, 14-те - 13-го). Останнє речення (15-те), емоційно-оцінне, стосується поєднання речень 11-го й 13-го, в яких ідеться про якісне виготовлення продукції. В цьому складному синтаксичному цілому спостерігаються контактні позиції супровідних речень - це 2-ге стосовно 1-го, 4-те стосовно 3-го, 10-те - 9-го, 12-те - 11-го, 14-те - 13-го. Є також дистанційні позиції: 6-те, 7-ме до 3-го, 9-те до 1-го, 15-те до поєднання 11-го й 13-го речень. Співвіднесеність супровідних речень з опорним, названа за означенням характеру зв’язку променевою, представлена одночасною залежністю речень 2-го, 3-го, 9-го від 1-го та 4-го, 5-го, 6-го від 3-го. Лінійна послідовність спостерігається у відношеннях речень 2-го, 3-го, 4-го та 9-го, 10-го, 11-го, 12-го, 13-го, 14-го, 15-го. Що ж до безпосередніх та опосередкованих відношень, то перший різновид представлений, якщо йти від початку ССЦ, відношеннями 2-го речення до 1-го, 3-го до 1-го, вся решта речень (і ССЦ, що виступають у синонімічній функції) стосуються 1-го речення опосередковано, через дедалі наближувані до центра ССЦ його компоненти. Природно, що в мовленнєвих побудовах можливі різноманітні варіанти приєднання супровідних речень. Але сутнісна, структурна будова залишається тим же: вона полягає є наявності ядерної частини й залежної, периферійної. Звернімо також увагу на неперервність відношень між реченнями, що перебувають у безпосередніх та опосередкованих зв’язках. До 1-го речення опосередковано відносяться, наприклад, 6-те, 11-те, 15-те. Тобто ми хочемо підкреслити: коли зв’язані не два, а три й більше речень (як із допомогою безпосереднього, так і опосередкованого зв’язку), формується поєднання речень, що характеризується нанизуванням їх і розгалуженістю відношень. Через те, що розгалужені зв’язки речень складаються на основі зв’язків між двома реченнями (в результаті поєднання двох речень), смисловим центром оформленого поєднання виступає перше опорне речення, а всі інші залежать від нього, притягуються до нього структурно, шляхом безпосереднього чи переважно опосередкованого зв’язку, й цим визначається протяжність, обсяг ССЦ.

На кожній ділянці розвитку відношень між реченнями складаються свої, особливі функціонально-смислові взаємодії, що становлять інтерес не тільки в плані їхнього входження в загальну побудову, а й виявлення в часткових утворах. Аналіз супровідних відношень у складних синтаксичних цілих свідчить про їхню багатоплановість, багатоманітність, про спрямованість не тільки на збільшення, розгортання інформації, а й на її різне осмислення, важливе для досягнення комунікативної ефективності.





Дата публикования: 2014-11-02; Прочитано: 258 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.012 с)...