Семінарські заняття, їх зміст та обсяг у годинах

1. Світогляд людини та філософія. Про­блема пізнання світу та людини, їх відношень. Історичні форми (міфологія, релігійний, науковий світогляд) та види світогляду (буденний та теоретич­ний, частковий та цілісний). Світогляд та професія лікаря, проблеми форму­вання наукового світогляду лікаря. Фі­лософія як система всезагальних знань про світ та людину, а також форма са­мосвідомості людини й суспільства сто­совно видів і напрямків людської діяль­ності. Проблема методу у філософії як теоретичне узагальнення прийомів та засобів пізнання і його історичного до­свіду. Діалектика та її альтернативи. Мі­сце філософських знань у структурі ці­лісного наукового світогляду. (настановочне заняття)

2. Філософія країн Заходу. Основні етапи розвитку філософії: антична філософія, космоцентризм, середньовіччя і теологічна філософія, філософія Відродження. Антропоцентризм. Філософія XV-XVII віків. Украінська філософська думка XVII-XVIII століття. Проблема людини у французській та німецькій філософії (Д.Дідро, Вольтер, Руссо, Гольбах, І.Кант, Гегель, Л.Фейербах). Філософія у системі духовної культури. Вітчизняна філософія ХІХ-ХХ століть.

3. Філософська думка в Україні. Заро­дження філософії в Київській Русі. Культурно-філософське значення при­йняття християнства на Русі. Антропо­логічна спрямованість вітчизняної філо­софії. Творчість Костянтина (Кирила) - філософа 1Х ст. та її історичне зна­чення. Реальні стосунки філософії та бо­гослов’я XI - XII ст. Реформаційні та гуманістичні тенденції у вітчизняній фі­лософії XV - XVIII ст. (І.Вишенський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода). М.В.Ломоносов - засновник науково-ма­теріалістичної тенденції у вітчизняній філософії. Києво-Могилянська академія, діяльність П.Могили. Розвиток філосо­фії в XVIII - Х1Х ст. Філософські та су­спільно-політичні погляди російських та українських демократів. Взаємозв’зок філософії та матеріалістичної науки, ме­дицини. Російська релігійно-містична філософія Х1Х ст. Проблеми розвитку філософії в радянський період: втрати і досягнення. Філософські питання сучас­ної медицини.

4. Буття, матерія, свідомість. Буття, матерія, свідомість. Категорія буття, її зміст. Проблема субстанції. Рух, його форми. Природничо-науковий аспект аналізу теми. Простір, час. Свідомість як відображення ідеального. Мова. Ятрогенія. Місце психотерапії в сучасному житті та структурі лікувальної діяль­ності.

5. Людина та її діяльність. Життя і дія­льність людини як предмет науки і фі­лософії. Критика біологізаторських та соціологізаторських тлумачень людини. Наукові дані про біогенні та соціогенні фактори антропосоціогенезу. Діалектика природного, біологічного та соціального в людині. Матеріально-виробнича дія­льність людини. Природа і суспільство: їх єдність та протирічність. Сучаний екологічний стан людства як наслідок виробничої діяльності і пошуки шляхів його вирішення. Лікувально-профілак­тична діяльність як вид діяльності лю­дини, її соціальне призначення та форми прояву. Духовна пізнавальна діяльність людини: мета, основні засоби, найваж­ливіші проблеми. Характер творчої дія­льності людини. Культурно-гуманістич­ний зміст творчості людини. Місце тво­рчості у лікарській діяльності. Проблема індивідуального життя та здоров’я лю­дини. Людина і людство. Сенс життя.