Причини виникнення порушень у розвитку дітей

Виділяють дві основні групи причин, які призводять до порушень психічного і (або) фізичного розвитку:

1) ендогенні, тобто внутрішні (генетичні);

2) екзогенні, тобто зовнішні (чинники середовища). До ендогенних причин відносять такі:

а) захворювання, зв'язані чисельністю і структурою хромосом, їх
зміною:

• транслокація - перенесення ділянки або всієї хромосоми на ін­шу, не гомологічну їй хромосому від іншої пари;

• поліплоїдія - збільшення хромосомного набору у декілька разів;

• дуплікація - подвоєння окремих ділянок хромосоми;

• моносамія - зменшення хромосом в парі на одну;

• інверсія - зміна розташування ділянок хромосоми і т.п..;

б) різні спадкові захворювання:

• міопатія - порушення обміну речовин в м'язовій тканині, що призводить до м'язової слабкості;

• аплазія - недорозвинення внутрішнього вуха, унаслідок чого ди­тина залишається глухою;

• мікрофтальм - структурна зміна ока, що призводить до пони­ження гостроти зору і т.п.

Одним з прикладів наслідків змін у хромосомах є синдром Дауна (трисомія 21-ої хромосоми). Зовнішні характеристики синдрому Дауна: косоокі очі, маленькі деформовані вуха, короткий ніс з пласким широ­ким переніссям, виступаюча вперед щелепа, короткі пальці, деформа­ція черепа. У всіх хворих на синдром Дауна визначається олігофренія. Тривалість життя до 40-50 років. Лікуванню хворі не підлягають. До екзогенних причин відносять наступні причини:

а) у пренатальний період:

• хронічні захворювання, інфекційні хвороби, отруєння матері;

• недоліки харчування матері під час вагітності;

• резус-конфлікт батьків;

• травми і т. п.;

б) у натальний період:

• родові травми;

• інфікування плоду;

• задуха плоду;

в) у постнатальний період:

• різні інфекційні хвороби;

• черепно-мозкові травми, травми кінцівок і т. п.;

• отруєння (алкогольні, наркотичні, нікотинові, від пігулок).

При порушеннях психічного характеру до екзогенних причин можна віднести несприятливі умови соціального середовища, які травмують психіку дітей, що відображається на їх поведінці. Обумовленим екзо- генними причинами є ДЦП. ДЦП виникає в результаті недорозвинення і ушкодження мозку в ранньому онтогенезі, через вплив різних неспри­ятливих чинників, що впливають у внутрішньоутробному (пренаталь­ному) періоді, у момент пологів або на першому році життя. Екзоген­ними чинниками, що призводять ДЦП, є: серцево-судинні і ендокринні порушення у матері; токсикоз вагітності; фізичні травми; психічні трав­ми матері і т.п. У дітей з ДЦП затримане і порушене формування всіх рухових функцій, що має несприятливий вплив на розвиток фізичних функцій і мовлення. Тривалість життя залежить від ступеня важкості хвороби.

Соціальне середовище, в якому зростає дитина, має на її психіку великий вплив. Травмована з дитинства психіка часто виявляється в поведінці дитини: втечі з дому, бродяжництво, суїцид, замкнутість,

аутизм і т.п. Ці діти потребують особливого підходу, ретельно проду­маної системи корекційно-педагогічної роботи.