Основи та організація актуарних розрахунків, основні показники

Актуарні розрахунки - це процес, в ході якого визначаються витрати, необхідні на страхування даного об'єкта.

За допомогою актуарних розрахунків визначаються собівартість і вартість послуги, що надається страховиком страхувальнику. У більш узагальненій формі актуарні розрахунки можна представити як систему математичних і статистичних закономірностей, що регламентують взаємовідносини між страховиком і страхувальниками.

За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто визначаються розміри страхових тарифів.

Визначення витрат, необхідних на страхування даного об'єкта, - один з найбільш складних і відповідальних моментів у діяльності страховика.

Страховий (актуарної) калькуляцією називається форма, в якій обчислені витрати на проведення даного страхування.

Роль актуарной калькуляції може бути розглянута в різних аспектах:

- Дозволяє визначити собівартість наданої страховиком;

- Створюються умови для всебічного аналізу і розкриття причин економічних, фінансових і організаційних успіхів або недоліків в діяльності страховика.

До складу актуарной калькуляції входить також визначення суми або частки суми витрат на проведення страхування по обслуговуванню договору страхування.

Найбільш важливі особливості в актуарних розрахунках:

• події, що піддаються оцінці, мають імовірнісний характер. Це відбивається на розмірі пред'явлених до сплати страхових премій;

• в окремі роки загальна закономірність явища виявляється через масу відособлених випадкових подій, наявність яких передбачає значні коливання в страхових преміях, пред'явлених до сплати;

• визначення собівартості наданої страховиком, виробляється у відношенні всієї страхової сукупності;

• необхідно виділення спеціальних резервів, що знаходяться в розпорядженні страховика, визначення оптимальних розмірів цих резервів;

• прогнозування сторнування договорів страхування, експертна оцінка їхньої величини;

• дослідження норми позичкового відсотка і тенденцій його зміни в конкретному часовому інтервалі;

• наявність повного або часткового збитку, пов'язаного зі страховим випадком, що визначає необхідність вимірювання величини його розподілу в часі і просторі за допомогою спеціальних таблиць;

• дотримання принципу еквівалентності, тобто адекватної рівноваги між платежами страхувальника, вираженими через страхову суму, і страховим забезпеченням, наданим страховою компанією, завдяки отриманим страховим преміям;

• виділення групи ризику в рамках даної страхової сукупності.

Основними завданнями актуарних розрахунків є:

> Дослідження і угруповання ризиків в межах страхової сукупності, тобто виконання вимоги наукової класифікації ризиків з метою створення гомогенної підсукупності в межах загальної страхової сукупності;

> Визначення математичної ймовірності настання страхового випадку, а також частоти і ступеня тяжкості наслідків заподіяння збитку, як в окремих ризикових групах, так і в цілому по страховій сукупності;

> Математичне обгрунтування необхідних витрат на проведення страхування страховиком і прогнозування тенденцій їх розвитку;

> Математичне обгрунтування необхідних резервних фондів страховика, пропозиції конкретних методів і джерел їх формування.

У своїй діяльності актуарії активно використовують математичні та статистичні методи, що зумовило виникнення поняття "страхова статистика".

Страхова статистика являє собою систематизоване вивчення і узагальнення найбільш масових і типових страхових операцій на основі вироблених статистичної наукою методів обробки узагальнених підсумкових і вартісних показників, що характеризують страхову справу.

Формування інституту актуаріїв в Україні має незавершений характер.