Завдання з розвитку і вдосконаленню страхового менеджменту в Україні

1.1. Предмет і завдання дисципліни "Страховий менеджмент"

Розвиток страхового сегмента фінансового ринку України можна умовно розділити на докризовий, кризовий та пост кризовий періоди.

В докризовому періоді страховий ринок України зростав досить швидкими темпами. Зростання страхового ринку супроводжувалося збільшенням кількості страховиків, асортименту послуг, що надаються ними, поліпшенням страхового сервісу. В період загального економічного зростання в країні (2002 - 2008 гг.) Страхові компанії вдосконалювали корпоративне управління і впроваджували в свою діяльність передові технології страхового бізнесу. До 2008 позитивні тенденції розвитку страхового ринку здавалися незворотними, що відбивалося на сформованих в докризовому періоді корпоративних стратегіях страхових компаній.

Але з виникненням фінансово-економічної кризи та поширенням її на страховий сегмент ринку ситуація кардинально змінилася. Велика кількість компаній, які вважалися платоспроможними і фінансово надійними виявилися на межі банкрутства і ліквідації. Поширеним стало невиконання страховиками своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами. Інвестиційна привабливість страхової галузі значно зменшилася.

Системний аналіз діяльності страхових компаній показує, що фінансові втрати, які компанії понесли за результатами фінансово-економічної кризи мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Так, в докризовому періоді страховики часто формували помилкові стратегії, які базувалися на безперервному зростанні страхового ринку. Чи не прораховувалися можливі негативні зміни у зовнішньому економічному середовищі та їх вплив на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність страховиків. Тому зараз ні у кого не викликає питань необхідність в удосконаленні організації діяльності страхових компаній з урахуванням їх функціонування в докризовому періоді і під час фінансово-економічної кризи. Цього вимагають як власники страхових компаній, так і їх клієнти.

Діяльність страхових компаній істотно відрізняється від діяльності інших суб'єктів підприємництва, має свою специфіку в питаннях організації бізнесу, управлінні фінансами, персоналом і т.д.. З урахуванням цієї специфіки організовується діяльність страховика з маркетингу, управління ризиками, фінансами, перестрахуванням, управлінням персоналом.

Це породжує необхідність ретельного вивчення системи забезпечення фінансової стійкості страхової компанії та антикризового управління нею.

Саме необхідність поглиблення і систематизації знань зі страхування, управління страховою організацією, зумовило виникнення курсу "Страховий менеджмент". Предметом курсу є організація і управління страховим бізнесом в цілому, тобто на рівнях управління всіма ресурсами страхової компанії. Основними об'єктами вивчення, таким чином, виступають ресурси страховика - фінансові, інформаційні, трудові, організаційні. Сукупність зазначених ресурсів формує потенціал страхової компанії, за допомогою якого здійснюється комплексне обслуговування її клієнтів.

Фундаментом для вивчення дисципліни "Страховий менеджмент" є знання отримані в процесі вивчення дисциплін "Страхування", "Страхові послуги", "Фінанси", "Фінансова діяльність суб'єктів господарювання", "Менеджмент", "Маркетинг", "Управління персоналом".

Завданням дисципліни виступає формування у майбутніх фінансистів навичок, знань і умінь, які дозволять виступати в якості керівників середніх і вищих ланок управління страховим бізнесом.

Виходячи з вище викладеного, страховий менеджмент можна визначити як систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень в області формування і ефективного використання наявних ресурсів страховика (фінансових, організаційних, інформаційних, трудових) для досягнення цілей поставлених перед страховою організацією.

Вивчення дисципліни передбачає оволодіння низкою професійних компетенцій, а саме:

аналітичні компетенції - аналізувати структуру управління страховою компанією, її фінансовий стан, визначати ефективність менеджменту страховика, складати управлінські звіти для вищого рівня менеджменту, власників, інвесторів;

планово-проектні - планувати діяльність всіх управлінських ланок страховика і проектувати розвиток страхової компанії по бізнес-напрямках;

організаційні - організовувати роботу підрозділів страхової компанії за функціональним призначенням (страхова діяльність, інша операційна діяльність, діяльність з управління інвестиціями, залученням засобів тощо);

контрольні - організовувати роботу з контролю за реалізацією страхових послуг внутрішніми бізнес-процесами страховика;

обліково-статистичні - враховувати по напрямах діяльності страхової компанії.