У чому його специфіка?

Предмет соціології

Соціологія (від лат. societas — суспільство і грецьк. А.оуо£ — слово, поняття, вчення; букв. — вчення про суспільство) — наука про суспільство або суспільствознавство. Термін був введений до наукового обігу в середині XIX ст. французьким соціологом Огюстом Контом (1798-1857).

Отже, предметом соціології є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціетальних систем, механізми дії та форми прояву цих законів і закономірностей в діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів. Широко використовуючи в пізнанні і викладі свого змісту найважливіші поняття багатьох інших суспільних наук, соціологія має і специфічні категорії і закони. Будучи основними поняттями даної науки, що відбивають істотні риси, сторони, властивості, структурні елементи соціальної реальності (категорії) і глибинні, необхідні зв'язки і відносини між ними, категорії і закони соціології, їхні системи відбивають внутрішню логіку цієї науки, розкривають і конкретизують характеристику її предмета і методу, служать вузловими, опорними пунктами в пізнанні соціальних явищ і процесів.

Предметом дослідження соціології може бути певний аспект (сторона) реального об'єкта. Предметом соціології (в широкому розумінні) є соціальна сфера (соціальне життя) суспільства. Соціологія вивчає, перш за все, соціальну сферу життєдіяльності людей: соціальну структуру, соціальні інститути і відносини, соціальні якості особистості, соціальну поведінку, суспільну свідомість тощо.

2Чим відрізняється предмет соціології від предметів інших наук,

у чому його специфіка?

Соціологія вивчає суспільство як цілісний функціонуючий соціальний організм, використовуючи системний підхід. Цим вона відрізняється від більшості наук, які вивчають окремі підструктури суспільства, окремі види відносин. Наприклад, соціологія і психологія ставлять спільну загальну мету — розуміння і пояснення людської поведінки, але розрізняються в своїх головних цілях.

Відомий соціолог Пітірим Сорокін називав соціологію генералізуючою наукою, що відрізняється від історії, яка вивчає унікальні і неповторні явища, а тому є індивідуалізуючою. Економічні, юридичні, політичні науки вивчають внутрішні закономірності розвитку певних сторін, сфер, підструктур, видів суспільних відносин. Соціологія ж дозволяє розкрити особливості суспільства як цілісності. Якщо філософія вивчає цілісність світу, історія —- цілісність історичного процесу, то соціологія досліджує систему соціальних механізмів, які служать причиною розвитку суспільства. Соціологія відрізняється від інших наук і тим, що вивчає, і тим, як вона це здійснює. Розглядаючи суспільство як систему соціальної взаємодії. соціологи концентрують увагу на потребах, інтересах, ціннісних орієнтаціях, діяльності людей.

Економіка, політологія, право, як і соціологія, являють собою генералізуючі науки, але будь-яка з них має справу лише з однією сферою соціокультурного простору: економіка — з економічними відносинами, політологія — з політичними, а правові науки — з правовими відносинами, з'ясувавши систему встановлених державою загальнообов'язкових правил і норм поведінки. Соціологія ж досліджує всі соціальні процеси: і економічні, і правові, і творчі, і релігійні, і політичні, і етичні і т.д. Вона аналізує суспільство в єдності всіх його сторін, областей і сфер, весь соціокультурний простір. Вона може з'ясовувати, наприклад, зв'язок між виробничими циклами (предмет економіки) і циклами розвитку злочинності (предмет правових наук), що будь-яка з цих наук конкретно не робить. Якщо економічна наука вивчає тільки "економічну людину", проблеми зайнятості в процесі виробництва; політологію цікавить участь людини в політичних процесах і акціях; релігієзнавство вивчає людину релігійну в її відносинах з Богом, то соціологія розглядає людину соціальну як цілісну істоту, одночасно і політичну, і економічну, і творчу, і раціональну, і ірраціональну, тобто у всіх її аспектах і іпостасях. Соціологія вивчає суспільство крізь призму діяльності людини.