Узагальнення результатів аудиторської перевірки загальновиробничих витрат

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки. Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо [11, c. 49].

Суб'єкти підприємницької діяльності (замовники) зацікавлені у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх.

Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті. Звіти аудитора мають бути короткими, обґрунтованими, чіткими і зрозумілими. Адміністрація підприємства-замовника має дати аудитору відповідь стосовно всіх зазначених у звіті недоліків і заходів щодо їх усунення. При цьому звіти можуть бути використані для складання аудиторських висновків за результатами здійсненої перевірки фінансово-господарської діяльності.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася [17, c.81].

Завершальна стадія аудиту включає узагальнення і реалізацію результатів аудиту. На цій стадії аудиту слід згрупувати виявлені недоліки, скласти нагромаджувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки, узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському висновку.

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності [8, c. 85].

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.

Результати аудиторської перевірки відображаються в аудиторському звіті (додаток Л). Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. У зв'язку з тим, що зміст аудиторського звіту залежить від конкретних обставин та наслідків перевірки, він складається за довільною формою. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом.

Аудитор оформлює звіт за наслідками аудиторської перевірки, який включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини:

Ø у вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до реєстру суб’єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні стандарти аудиту, якими керувався аудитор.

Ø в аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів і встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.

У звіті за наслідками аудиторської перевірки повинна в обов’язковому порядку міститься наступна інформація: період часу, до якого відноситься документація підприємства, яка була перевірена в ході аудиту;- вказівка про те, які бухгалтерські документи були перевірені суцільним методом, а які - вибірковим та на підставі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка; перелік зауважень, недоліків. При цьому в обовязковому порядку повинно бути вказано, які з наведених зауважень є суттєвими, а які - ні.

Звіт за наслідками аудиторської перевірки обліку витрат містить чотири розділи: перевіркаелементів облікової політики в частині витрат та порядку їх дотримання; перевірка системи обліку витрат за складом витрат суб’єкту господарювання; перевірка записів у первинних документах, облікових реєстрах і звітності; перевірка інформації про порушення ведення обліку, нестачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах попередніх ревізій, перевірок.

У звіті за наслідками аудиторської перевірки результати аудиту групуються за напрямами: господарські операції з обліку витрат, які відображені у відповідності з діючим законодавством та внутрішніми вимогами підприємства; господарські операції з обліку витрат, які мають суперечливий характер (з точки зору аудитора, підприємства, законодавства); господарські операції з обліку витрат, які відображені не вірно та з порушенням чинних вимог [19, c. 327].

Аудиторська перевірка закінчується заключним висновком. Аудитор складає висновок про те, чи відповідає інформація, відображена у фінансовій звітності щодо витрат і собівартості реалізованої продукції, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок обліку, підготовки і подання фінансових звітів. Щоб скласти об’єктивну думку щодо інформації про витрати суб’єкта господарювання, випуск продукції та її собівартість, аудитору необхідно: одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних із питань перевірки достовірна і достатня; вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Аудитор у безумовно позитивному висновку зазначає, що:

1) облік витрат відповідає чинним вимогам діючого законодавства та внутрішнім положенням і розпорядженням;

2) первинна інформація стосовно витрат належно відображається обліковцями підприємства;

3) залишки й обороти за витратними рахунками дають достовірне та дійсне уявлення про стан речей на підприємстві;

4) звітна інформація про витрати достовірно відображає їх розмір;

5) первинний, аналітичний, синтетичний облік та звітність стосовно витрат підприємства відповідає вимогам законодавства.

2. У разі існування певних причин, за яких аудитор не може видати безумовно позитивного висновку, розглядаються такі причини, що дають можливість визначити конкретний вид підсумкового документу в конкретній ситуації. Причини невпевненості: обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може отримати всю потрібну інформацію і пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку витрат), не має можливості виконати всі обов’язкові аудиторські процедури (через обмеження у часі); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо ситуації (спірна ситуація у обліку витрат, багатоваріантність управлінського або технологічного рішення).

Причини незгоди: неприйнятність системи або способів обліку витрат; розходження у судженнях щодо відповідності фактів або сум фінансової звітності даним обліку витрат; незгода з повнотою та способом відображення фактів у обліку витрат і звітності; невідповідність здійснення або оформлення операцій з обліку витрат законодавству та іншим вимогам [21, c. 119].

Аудитор в умовно позитивному висновку зазначає, що:

1) облік витрат не відповідає чинним вимогам діючого законодавства та внутрішнім положенням і розпорядженням, проте така невідповідність має обмежений вплив на стан обліку взагалі;

2) первинна інформація стосовно витрат не належно відображається обліковцями підприємства, хоча таке відображення суттєво не перекручує загальну оцінку системи обліку витрат;

3) звітна інформація про витрати не достовірно відображає їх розмір, але має не значний рівень відхилення, тому не є суттєвим з точки зору користувачів інформації про облік витрат.

4. Негативний висновок.

Дана методика дозволяє найбільш детально перевірити використання, облік і управління витратами на підприємстві. На промислових підприємствах технологічним процесом передбачено виникнення побічної продукції та відходів, які можуть реалізовуватись самостійно, тому дуже важливими є питання, які виникають у ході проведення аудиту щодо вивчення існуючої на підприємстві системи оцінки та обліку і побічної продукції, виявлення її недоліків та визначення шляхів щодо її вдосконалення. Практика показує, що проведення аудиту собівартості сприяє функціонуванню високоефективної системи бухгалтерського обліку; запобігає виникненню порушень; сприяє мінімізації витрат виробничих запасів, грошових коштів; надає керівництву інформацію про фінансово-господарську діяльність для ефективного управління витратами. А для цього необхідно проведення аудиторської перевірки фахівцями високої кваліфікації, що нині в Україні є одною з основних проблем аудиту.

Рис. 4.1 Класифікація аудиторських висновків

За результатами аудиту загальновиробничих витрат ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році можна надати модифіковану думку. Це пояснюється такими обставинами:

· рівень загальновиробничих витрат не має суттєвого впливу на загальний фінансовий результат ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році;

· система організації обліку на ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 дозволяє провести всі необхідні аудиторські процедури перевірки;

· клієнт надав аудитору всю необхідну інформацію;

· результати аудиту загальновиробничих витрат ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 свічать про відсутність занчних помилок та недоліків у обліку.

Виконання аудиторських послуг підтверджується актом приймання-здавання аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

ВИСНОВКИ

1. Об’єктом дослідження у цієї роботи є діяльність ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6, яке розташоване у місті Києві.

У цієї роботи нами було складено типовий договір з надання аудиторських послуг ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6.

За даними ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 було розраховано аудиторський ризик на рівні 2,5%, що визначає можливість проведення аудиту.

Основними плановими документами аудитора є загальний план та програма проведення аудиту, які було складено з урахуванням особливостей господарської діяльності ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6.

Для забезпечення об’єктивності та обґрунтованості аудиторського висновку було проведено аналітичну оцінку майна ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 за даними фінансової звітності 2011 року.

2. За звітний рік структура активів ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 значно змінилась: збільшилась доля оборотного капіталу на 16,8%, а основного відповідно зменшилась на 16,8 %. таким чином на кінець року доля необоротних активів склала всього 35,4%. Це позитивне явище для виробничого підприємства, оскільки чим скоріше обертаються кошти, тим більше буде прибуток підприємства. Однак необхідно контролювати рівень необоротних активів, оскільки оборотні кошти не можуть ефективно функціонувати без достатній кількості основних засобів.

Основним джерелом фінансування діяльності ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році був власний капітал, якій на початок року складав 66,6% або 8060,6 тис.грн., на кінець року він зменшився на 310,0 тис.грн., однак складає 64,2% всіх джерел фінансування. Позитивно можна вважати відсутність довгострокових зобов’язань.

Аналіз отриманих даних свідчить не повну ліквідність балансу ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році. Підприємство не має термінової ліквідності при цьому поточна та перспективна ліквідність забезпечено.

Досліджені дані дають можливість стверджувати, що власних коштів для забезпечення платоспроможності у перспективі є у достатньої кількості.

За аналізований період у ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 на 23,8 % збільшилась виручка від реалізації, яка склала за 2011 рік 12 млн. 480,4 тис.грн., прибуток від реалізації збільшився на 35,3 %.

3. Одним із елементів аудиту загальновиробничих витрат є аналітична оцінка цього елементу обліку, та визначення факторів, які мають на нього вплив. За аналізом витрат ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році, слід визначити, що збільшення сумі та рівня витрат було пов’язана з впливом зовнішніх факторів (інфляцією, відсотковою ставкою). Вплив зовнішніх факторів, що носять об’єктивний характер, обмежує ступінь впливу керівництва ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 на рівень витрат, однак за умовами раціонального планування дозволяє їх мінімізувати у складі фінансових результатів.

4. За даними проведеного аудиту загальновиробничих витрат ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 нами було складено позитивний висновок.

Узагальнюючі результати проведеного аудиту загальновиробничих витрат на ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 слід визначити високу ефективність організації обліку, яка за рахунок чіткої регламентації умов роботи працівників бухгалтерії, та жорсткого контролю з боку керівництва забезпечує правильність відображення облікових даних у фінансової звітності. Установлені відхилення не мають значного впливу на формування фінансових результатів, та дозволяють підтвердити дані обліку за рахунком 91 «Загальновиробничі витрати» ДП ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 6 у 2012 році.