Правосвідомість та її види

Виокремлення певних видів правосвідомості здійснюється з метою опанування змісту цього складного правового феномену (Таблиця 13.3).
Загалом, усі види правосвідомості тісно взаємопов’язані між собою.Так, індивідуальна і групова мають суспільний характер, оскільки, існуючи за конкретно історичних умов у відповідному соціальному середовищі, суспільна правосвідомість здійснює визначальний вплив на групову правосвідомість та індивідуальну правосвідомість.
Зокрема, враховуючи те, що людина – істота соціальна, особливо значимий вплив на процес формування пересічної правосвідомості на індивідуальному рівні здійснюють відповідні групові та загальносоціальні ідеали, певний рівень духовно-морального розвитку правосвідомості на груповому та суспільному рівнях. Вплив суспільної правосвідомості виявляється у налаштуванні людини до «соціальної гармонізації» та пошуку порозуміння і миру. Водночас суспільна правосвідомість, групова правосвідомість можуть виявляти негативний вплив на процеси формування і розвитку індивідуальної правосвідомості. Існують непоодинокі приклади подібних негативних феноменів особливо в умовах перехідного суспільства.
Проте, з іншого боку, відбувається і зворотній процес. Зокрема, коли «духовно здорова правосвідомість», своєю чергою, справляє зворотній позитивний вплив на правосвідомість інших індивідів у межах певної групи та спільноти, тобто сприяє на індивідуальному рівні становленню основ «доброчесного порядку». Внутрішнє бажання порядку формується саме на рівні побутової, індивідуальної правосвідомості, що, врешті-решт, стає основою для становлення «правового настрою» на рівні групової правосвідомості та суспільної правосвідомості. «Чим сильнішим є цей правовий настрій, тим міцнішим є правопорядок..., чим він є слабшим, тим випадковішим є його виконання, тим необхіднішим є примус...».
На особливу увагу заслуговує професійна правосвідомість суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури, урядовців та інших компетентних осіб, діяльність яких безпосередньо впливає на процеси розвитку правосвідомості на усіх її рівнях (від індивідуального до групового і суспільного). Зважаючи на те, що професійна правосвідомість є груповою, (носить корпоративний характер), то саме, як групова, вона може здійснювати відповідний вплив, (як позитивно спрямована або негативно спрямована) на індивідуальну правосвідомість. Враховуючи особливе значення в процесі формування основ демократичної, соціально-правової держави професійної та наукової правосвідомості (у сфері юридичної нормотворчості, правозастосування, охорони прав і законних інтересів громадян тощо), слід наголосити на тісному їх взаємозв’язку з правовою ідеологією.
Наукова (теоретична) правосвідомість, (що може мати як індивідуальний, так і груповий характер), засновується на об’єктивних узагальненнях правової дійсності, виявленні її закономірностей з метою вдосконалення та впорядкування існуючої правової системи тощо. Хоча практика – це завжди критерій істини, проте практика без теоретичного, наукового осмислення практичних проблем завжди призводить до негативних наслідків.
У зв’язку з цим формування професійної правосвідомості відбувається не лише в результаті практичної юридичної діяльності, але, і під безпосереднім впливом правового виховання, під впливом спеціальної теоретичної підготовки, тобто під впливом певної правової школи. Тобто існує нерозривний взаємозв’язок між професійною правосвідомістю та наукової правосвідомістю