Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності

Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності можна розглянути за допомогою графіка (рис. 28).

Рис. 28. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності

На вертикальній осі відображена норма прибутку на капітал, вкладений в інноваційні проекти (Hп), а на горизонтальній осі — обсяги цих інвестицій.

У таких осях побудовані графіки функцій приватної граничної норми прибутку на капітал (Нп₁); граничної суспільної норми прибутку на капітал (Нп₂). Для спрощення графіка функцій припустимо, що норма банківського відсотка на капітал незмінна та залежність норми прибутку від обсягів інвестування має лінійний характер. З графіка видно, що при орієнтації виробників інноваційної продукції на ринкові критерії максимізації прибутку продав­ця і відсутності інтерналізації позитивної екстерналії в країні буде здійснено тільки К₁ інвестицій в інновації, хоча суспільство готове оплатити такі товари в обсязі, відповідному інвестиціям К₂. Якщо держава бере на себе функцію інтерналізації позитивної екстерналії у вигляді додаткових державних витрат на підтримку інноваційних проектів К₂ – К₁, функція граничної приватної норми прибутку на капітал зміститься вгору до лінії функції граничної суспільної норми прибутку на капітал, а обсяг інвестування зросте до К₂, що призведе до збільшення виробництва інноваційних товарів. Отже, державна підтримка інноваційного,процесу сприяє максимізації національного доходу.

Позначимо приріст граничної норми прибутку завдяки додатковим (в тому сенсі, що основними залишаються приватні інвестиції) державним інвестиціям в інноваційну сферу через Δr. Тоді ефективність державної підтримки інноваційної діяльності буде визначатися як приріст граничної норми прибутку та може бути розрахована за формулою:

де Δ В — приріст прибутку фірм-інноваторів;

Δ К — приріст приватних інвестицій в інноваційній сфері;

— гранична приватна норма прибутку за умов відсуті додаткових державних інвестицій;

— гранична приватна норма прибутку за умов здійснення додаткових державних інвестицій.

Аналіз реальних даних динаміки норми прибутку у виробницт­ві інноваційного продукту та обсягу інвестицій вказує на зворотну нелінійну залежність між цими показниками.

Найточніше аналізовану залежність характеризує функція гіперболи:

R = a + b / k,

де R — гранична приватна (внутрішня) норма прибутку на капітал, інвестований у виробництво інноваційного продукту;

а — постійний коефіцієнт, який показує вплив інших чинників на рівень ефективності;

b — обсяг прибутку від виробництва інноваційного продукту;

k — обсяг інвестицій у виробництво інноваційного продукту.

За допомогою наведеної формули можна виконати і зворотне завдання: знайти обсяг капіталу, який потрібно інвестувати у виробництво інноваційного продукту для того, щоб інноваційна діяльність (розробка та впровадження нововведення у виробництво) була економічно вигідною для фірми-інноватора.