Фінансово-кредитний механізм державного інвестування інноваційної діяльності

Під фінансовим механізмом державного інвестування інноваційної діяльності слід розуміти регламентовану державою форму вираження фінансових відносин, що визначає конкретні способи формування й використання цільових фінансових ресурсів з метою активізації та підвищення ефективності інноваційних процесів і забезпечення на цій основі окупності інвестованих коштів.

Реалізація концепції державного інвестування інноваційної діяльності певною мірою знайшла своє відображення у Законі України «Про інноваційну діяльність», яким визначено механізм фінансової підтримки інноваційної діяльності через систему державних інноваційних фінансово-кредитних установ. Проте цей Закон не охоплює всієї системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності як з погляду джерел фінансування та видів фінансових ресурсів, так і форм інвестування. До джерел фінансування інноваційної діяльності, крім бюджетних коштів та кредитних ресурсів комерційних банків, слід також включати власні кошти інноваційних підприємств, іноземні інвестиції та кошти приватних інвесторів. Це дає змогу розширити сферу й збільшити обсяги інвестиційних ресурсів, що залучаються до інноваційного процесу, та виокремити такі форми інвестування: кредитну, лізингову, компенсаційну, акціонерну, облігаційну.

До складу інституціональних засад належить організаційне забезпечення, кадрове забезпечення, інфраструктурне забезпечення, моніторинг інноваційного процесу. Важливим практичним інструментом реалізації державної інноваційної політики є чіткий законодавчий розподіл повноважень, відповідальності та способів формування й використання фінансових ресурсів між різними органами управління.

Організаційну основу фінансово-кредитного механізму державного інвестування інноваційної діяльності становлять: Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності та його регіональні відділення, державні інноваційні фінансово-кредитні установи та їх регіональні відділення, місцеві органи державної влади та самоврядування, комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи.

Фінансова підтримка державними та комунальними інноваційними фінансово-кредитними установами інноваційних проектів у формі надання кредитів чи передавання майна у лізинг здійснюється за умов наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо.

Форми державного інвестування доцільно застосовувати диференційовано залежно від стадій створення інновацій та виробництва інноваційної продукції

На стадії виникнення ідеї проводяться дослідження незадоволених потреб споживачів, пошук та економічна оцінка можливих шляхів їх задоволення. Результати дослідження на цій стадії, як правило, не дозволяють розрахувати майбутню економічну ефективність інновацій, що обумовлює доцільність прямого фінансування цих витрат за рахунок власних коштів підприємств, бюджетних асигнувань та іноземних грантів. Практична реалізація інноваційних ідей потребує фундаментальних досліджень, які проводяться науковими установами та мають значення для багатьох сфер економіки. Такі дослідження фінансуються за рахунок цільових бюджетних асигнувань та коштів державних інноваційних фінансово-кредитних установ у формі безпроцентних кредитів або компенсації процентів за користування банківським кредитом. З просуванням інновації до стадії прикладних досліджень та дослідно-конструкторських робіт застосування прямого фінансування й компенсації підвищених витрат скорочується, натомість поширюються такі форми інвестування, як кредити та лізинг. На стадії виробництва інноваційної продукції згадані форми стають основними. Використання кредитних та лізингових форм інвестування у відносинах між державними інноваційними фінансово-кредитними установами та інноваційними підприємствами є економічно вигідним для останніх, тому що ціна (процентна ставка) залучених фінансових ресурсів може бути меншою від суми нарощеної вартості власних обігових коштів.