Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики

В Україні існує розгалужена структура державних ор­ганів, що здійснюють науково-технічну політику. У структурах як законодавчих, так і виконавчих органів державної влади створено відповідні органи, до функцій яких належить форму­вання засад науково-технічної політики. При Прези­дентові України створено Національну раду з питань державної політики у сфері науково-технічної діяльності, до якої входять провідні вчені різних галузей науки, відповідальні урядовці, працівники міністерств і відомств, на які покладено реалізацію науково-технічної політики. Національна рада готує пропозиції щодо визначення принципів державної науково-технічної полі­тики, пріоритетних напрямів розвитку НТП та механізмів її реа­лізації.

Верховна Рада України ухвалює закони та постанови, що ви­значають основні цілі, напрями, принципи державної науково-тех­нічної політики, затверджує пріоритетні напрями розвитку науки та техніки та перелік державних цільових науково-технічних програм, створює систему кредитно-фінансових, податкових і митних регуляторів у науково-технічній сфері, встановлює обся­ги бюджетного фінансування національних науково-технічних програм, визначає розміри відрахувань до позабюджетних фон­дів. Для розв'язання питань формування науково-технічної полі­тики при Верховній Раді України створено комітет з питань нау­ки та народної освіти.

Кабінет Міністрів України координує роботу органів держав­ної виконавчої влади з реалізації науково-технічної політики. Ка­бінет Міністрів України ухвалює постанови, спрямовані на ство­рення на основі чинного законодавства економічних, правових і організаційних механізмів, що стимулюють діяльність усіх орга­нізаційно-правових форм підприємництва з прискорення НТП. Кабінет Міністрів України організує розроблення державних ці­льових науково-технічних програм, створює органи управління і механізм реалізації програм, контролює їхнє виконання, розподі­ляє кошти бюджету, призначені для фінансування та державних цільових науково-технічних програм, визначає порядок форму­вання й використання позабюджетних фондів для науково-тех­нічної діяльності. У процесі здійснення науково-технічної полі­тики Кабінет Міністрів України координує роботу міністерств, відомств та інших центральних органів державного управління України й місцевих органів державної влади. Безпосередню ро­боту з розроблення, обґрунтування та ресурсного забезпечення державних науково-технічних програм проводять Міністерство економіки (головний виконавець), Міністерство промислової по­літики, галузеві міністерства, Міністерство освіти і науки, Мініс­терство фінансів, Національна академія наук України, галузеві академії наук. При Національній академії наук України працює міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень. З метою реалізації комплексного підходу до розв'язання проблем науково-технічного розвитку при Кабінеті Міністрів України ство­рено відповідну комісію.

Проте незважаючи на велику кількість державних органів, до функцій яких належить здійснення науково-технічної політики, нині єдиного державного органу, відповідального за реалізацію цієї політики, у країні немає. Так, проведення науково-технічної політики в промисловості здійснюється Міністерством промис­лової політики. Водночас розв'язання питань науки та інтелекту­альної власності, а також роботи з впровадження більшості інно­ваційних проектів у промисловості, належать до компетенції Міністерства освіти й науки. Чинна структура не забезпечує реа­лізації всього комплексу методів проведення науково-технічної політики і, зокрема, належної дії фінансово-кредитних та подат­кових регуляторів. Досвід країн Західної Європи і Південно-Східної Азії свідчить про те, що в періоди проведення активної державної політики, спрямованої на прискорення НТП, уряд зав­жди створював спеціальний державний орган, який координував роботу з розвитку науки, техніки і технологій, інноваційних фон­дів та інших установ і організацій. Запропоновану нами структу­ру державних органів, що могли б здійснювати науково-технічну політику в Україні.

З метою централізації функцій з реалізації науково-технічної політики пропонується створити Міністерство науки і техноло­гії, в компетенцію якого входитимуть вирішення питань інтеле­ктуальної власності та інноваційного розвитку, а також підпо­рядкувати новоствореному Державному банку розвитку науки, техніки і технології фінансово-лізингову компанію. Для впрова­дження на практиці положень законів України, якими передба­чається використання фінансово-кредитних і податкових регу­ляторів, пропонується залучити до структури органів, що здійс­нюють науково-технічну політику, Національний банк України, Державну податкову адміністрацію та Державний комітет з на­гляду за страховою справою, тобто органи, безпосередньо пов'я­зані із впровадженням конкретних методів реалізації науково-технічної політики.