Місцеві фінанси як ланка фінансової системи

Місцеві фінанси — це система формування, розподілу i використання грошових та інших фінансових pecypciв для забезпечення місцевими органами влади покладених на них фун­кції i завдань, як власних, так i делегованих. Об'єктами системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використову­ються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань. Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є: місцеві бюджети, резервні, позабюджетні валютні та цільові фонди, фонди грошових ресурсів комунальних підприємств та ін.

Фінанси місцевих органів влади як система включають у себе кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів: суб'єкти системи; об'єкти системи; видатки;доходи;способи формування доходів;інститути системи; відносини між суб’єктами системи, системою та іншими ланками фінансової системи держави взагалі. Головним суб'єктом місцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України.

Територіальна громада – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Головним призначенням місцевих фінансів є забезпечення фінансовими ресурсами діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаної зі здійсненням ними своїх функцій і повноважень; найбільш повне задоволення потреб населення територіальних громад та якісне надання локальних суспільних послуг; формування стимулюючого механізму щодо раціонального використання наявних матеріальних і фінансових ресурсів, пошуку додаткових джерел доходів.

Видатки місцевих органів влади, залежно від їхніх за­вдань, поділяються на декілька функціональних видів:

-обов'язкові видатки: видатки, спрямовані на виконан­ня обов'язкових завдань, які покладаються на всі орга­ни місцевої влади з метою забезпечення певних стан­дартів послуг у масштабах всієї країни. До обов'язко­вих видатків належать також видатки місцевих органів
влади, пов'язані з їхніми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками;

-видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добро­вільних або факультативних обов'язків;

-видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань.

Крім функціонального поділу, є поділ видатків відпо­відно до їхнього економічного призначення. У зв'язку з цим законодавство більшості країн вирізняє дві ве­ликі групи видатків:-поточні (адміністративні) видатки; капітальні (інвестиційні) видатки.

Доходи місцевих органів влади може бути класифіковано за їхніми джерелами та за економічною природою. За джере­лами доходи місцевих органів влади поділяються на згідно БКУ:

-податкові доходи; неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу); доходи від операцій з капіталом; трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються згідно БКУ на:

-власні доходи: доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за ра­хунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципаль­них) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів і позик;

- закріплені: доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищо­го територіального рівня.

Основним способом формування доходів місцевих органів влади в більшості розвинутих країн є місцеві податки і збори. Важливими способами є комунальні платежі, доходи від комунального майна та землі, доходи від діяльності кому­нальних підприємств, залучення кредитних ресурсів і мобілі­зація коштів за рахунок комунальних позик.