Фінансва система України та шляхи її удосконалення

фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (господарських суб’єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних і соціальних потреб.

Фінансова система визначається як сукупність, з одного боку, певних сфер фінансових відносин, а з іншого – різних інститутів, що забезпечують функціонування і взаємодію всіх сфер, а також управління ними. В узагальненому вигляді фінансова система країни (відповідно до основних суб’єктів фінансових відносин – держави, підприємств і населення) – це сукупність трьох сфер фінансових відносин: державних фінансів, фінансів підприємств і фінансів населення. фінансова система – це сукупність окремих її ланок, кожна з яких має свої особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів та домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, господарських структур та населення.

Державні фінанси – це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит.

У сфері державних фінансів центральне місце посідають бюджети, сукупність яких утворює бюджетну систему. До неї входять: Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим та місцеві бюджети (обласні, міські, районні, селищні, сільські). Всього в Україні налічується понад 10 тис. бюджетів. За допомогою них перерозподіляється майже половина валового внутрішнього продукту України. Використовуються бюджетні кошти на розвиток народного господарства, соціально-культурні заходи, оборону, управління, створення державних резервів.

Значну частину своїх функцій держава виконує завдяки державному бюджету.

Другою за значенням ланкою державних фінансів є система місцевих фінансів з відповідними їм бюджетами. В структурному значенні місцеві фінанси споріднені державним, але управління ними з регіональними органами громадської влади через прийняті у конкретній адміністративно-територіальній одиниці і законодавчо закріплені системи інститутів. Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. В систему державних цільових фондів України входить біля 20 різноманітних фонів. Найбільшими з них є: Пенсійний фонд;Фонд соціального страхування Державний інноваційний фонд; Фонд соціального захисту інвалідів; Фонд охорони навколишнього природного середовища.

Фінанси підприємств, організацій, установ – це сукупність економічних відносин на рівні окремих суб’єктів господарювання, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням коштів у процесі здійснення господарської діяльності.

Фінанси домогосподарств відображають рівень життя та фінансового забезпечення населення. Вони є засобом створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. У соціально орієнтованій ринковій економіці, до якої прямує Україна, стан розвитку та організації фінансів домогосподарств відображає ефективність функціонування фінансової системи в цілому.

Фінанси страхування відіграють специфічну роль у фінансовій системі. Вони є сукупністю фондів фінансових ресурсів, основне призначення яких полягає в покритті витрат, що виникли з непередбачливих причин, або фінансового забезпечення заходів, які не були включені в плани фінансування, але є важливими для держави.

Фінансовий ринок – це ланка фінансової системи, яка створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках, коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно. У нього входять: ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів.

Найважливішими проблемами розвитку фінансової системи України на сучасному етапі є:

- відсутність політики захисту вітчизняного товаровиробника;

- відсутність ефективної державної підтримки розвитку малого і середнього бізнесу;

- недосконала процедура банкрутства підприємств;

- недосконалість діючої системи оподаткування;

- неефективний контроль за сплатою податків;

- недостатній контроль за цільовим і раціональним використанням бюджетних коштів;

- високий рівень видатків на управління;

- невідокремленість державних цільових фондів від Державного бюджету;

- недостатні обсяги тимчасово вільних коштів у підприємств і населення;

- низький рівень довіри до держави взагалі і до банківської системи зокрема;

- низький рівень розвиненості фінансового ринку;

- нераціональне використання коштів, залучених за допомогою державного кредиту;

- низький рівень кредитування реального сектора економіки;

- великі обсяги тіньової економіки;

- надлишкова кількість готівкових коштів, які перебувають в обігу.

Удосконалення фінансової системи України має грунтуватися на забезпеченні фінансової безпеки, зміцненні фінансової самодостатності її інститутів, фінансовій інтеграції України у світове співтовариство через активізацію її участі в діяльності міжнародних фінансових організацій на рівних з іншими країнами правах.

Удосконалення фінансової системи України можливе через здійснення комплексу таких заходів:

- чіткий розподіл фінансових ресурсів між центральними та регіональними органами влади як на стадії їх формування, так і у процесі їх використання;

- розширення функцій, прав і можливостей регіонів з підвищенням їх відповідальності за результати діяльності;

- перегляд витратної частини бюджету (зокрема, відмова від фінансування більшої частини виробничого сектора, особливо за тими напрямками, де є зацікавленість приватного капіталу);

- перегляд політики надання субсидій у напрямку їх скорочення, за винятком пріоритетних галузей (наприклад, сільського господарства);

- формування необхідних централізованих резервів для їх використання замість залучення емісійних кредитів;

- чітка організація діяльності державного казначейства з метою контролю за надходженням коштів та їх цільовим використанням

Екзаменаційний білет №12