Польська експансія в укр землі у XIV-сер. XVI ст. Кревська та Люблінська унії

П. експансія здійснювалася під прикриттям гасла захисту католиків Галичини. Захопивши Львів та пограбувавши княжий палац на Високому замку, польський король Казимир ІІІ готував розширення агресії, щоб оволодіти землями краю.У відповідь місц. населення підняло повстання на чолі з Дмитром Дедько. Повстанці визволили власні землі та спустошили тер. П. аж до Вісли. Казимир ІІІ був змушений визнати Дедька правителем Галичини, а той – формальне верховенство польського короля.У 1349 Казимир ІІІ розпочав 2у широкомасгштабну експансію в укр. землі. Ідеологічне підгрунтя вторгнення – поширення католицизму на схід. У 1366 польська держава підпорядкувала собі Галичину і частину Волині. Польський уряд із самого початку ствердження у цьому регіоні намагався зробити його своєю провінцією, навязати польське право та адмін.систему, витіснити православя, що викликало опір місц населення. Після смерті Каз. Внаслідок династичної угоди цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і в 1387 остаточно приєднує Галичину до своїх володінь. Кревська унія 1385

Наступ Тевтонського ордену на землі Литви та Польщі, претензії Московського князівства на руські землі та необхідність протистояти нападам татар змусила Л. та П. обєднатися. Великий князь литовський Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою та отримував титул польського короля. Польща та Литва обєднувалися в 1 державу, хоча Л. зберігала формальну незалежність. У Л. поширювалося католицтво. Унія спричинила роздавання укр. земель польськими феодалами та допомогла обєднаним силам розбити Тевтонський орден у Грюнвальдській битві 1410. Латина – оф. мова. На галицьких землях утв Руське воєводство. Розпочалося ополячення та окатоличення.

Люблінська унія 1569 Виснажені величезними воєнними витратами й опинившися перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Головною умовою поляки визначили обєднання 2х держав в одне політичне ціле, яких до цих пір повязував спільний монарх. 1569 р. в Любліні сейм визнав королем Сигізмунда Августа. 1 липня 1569 була укладена Люблінська уная, внаслідок якої утворилася Річ П., що мала єдиного виборного короля, сейм, гроші, податки та єдину зовнішню політику. Але Литва певною мірою зберігало автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарбницю, систему судочинства, печатку, герб. Урядовою залишилась руська мова, а правовою основою – Литовський статут. Польська та литовська шляхта отримувала право володіти землями в будь-якій частині держави. Люблінська унія стала для українців подією величезної ваги. Укр. Князі хоч і підпорядовувалися литовцям, однак мали великий вплив у суспільний, економічний, релігійний та культурній сферах.

11. Брестська церковна унія (1596)

Роль православя в українському суспільстві зростала: за відсутністю власної держави церква слугувала для українців єдиним інститутом вираження їхньої самобутності.Однак саме тоді, коли відчувалася потреба в сильній і надихаючій православній церкві, вона поринула у стан глибокого занепаду. Польський уряд, приєднавши українські землі, прагнув і релігійної єдності, щоб тісніше прив'язати до Польщі українські землі і мати можливість ополячити українське населення. Тому в Речі Посполитій посилилися утиски православних. Наступ католицизму поширювався завдяки тому, що православна церква переживала кризу: поширювалась єресь (заперечення православного вчення), обмежувалась освіта, знищувалась моральність духовенства. Серед українського і білоруського духовенства для того, щоб подолати кризу, поширилась ідея унії з католицькою церквою, через яку можна було б досягти релігійної єдності, згоди усіх християн і зрівняти в правах православних з католиками. У жовтні 1596 р. на церковному соборі католиків і православних — прибічників унії — у Бресті (Білорусь) було прийняте рішення об'єднати православну і католицьку церкви під верховенством Римського Папи; православні мали прийняти деякі канони католицького віровчення, а також григоріанський календар; у православній церкві зберігались старі обряди і вважався дійсним слов'янський переклад Святого Письма. Така церква дістала назву уніатської, або греко-католицької. Православ'я було оголошене поза законом, а всі православні храми та їхні землі переходили до уніатів. Католики й уніати почали насильно насаджувати унію на землях України і Білорусії. Брестська церковна унія 1596 р. розмежувала суспільні сили України на її прибічників і противників (кількість яких переважала).

15.Українська культ. в литовсько-польську добу
Українські землі перебували у складі кількох іноземних держав. Тож умови для культурного поступу українців, що перебували у тих державах, були неоднаковими.Сприятливі умови склалися у ВКЛ. надбання культури Київської Русі не відкидалися, а підтримувалися й відроджувалися разом з православною вірою та руською мовою, що визнавалися державними. Ситуація змінилася, коли українські землі потрапили під владу Польші.Відмінна культура українців перешкоджала загарбницьким планам корони. Тому ні про яку підтримку й заохочення культурного поступу українців за давніми традиціями не було й мови. Водночас через Польщу в Україну потрапляли ідеї Відродження, Реформації й Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. досяжними європейські університети були для одиниць. Численні протестантські та єзуїтські школи, колегіуми за головну мету виховної діяльності вбачали навернення якомога більшої кількості українців до католицької віри та протестантизму. Відродження української школи розпочалося з діяльності Острозького культурно-освітнього осередку. В Острозькій школі вивчалися мови - слов'янська, грецька й латина. Викладалися в ній і «сім вільних наук».То був перший вищий навчальний заклад в Україні та серед православних.На початку 17 ст. братських шкіл налічувалося близько З0. їхнє головне призначення - надавати добру освіту й виховувати відданість давнім традиціям і батьківській вірі. Восени 1631 р. в Києві виникла ще одна школа -Лаврська. Заснував її Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об'єднано з Київською братською. Об'єднана школа називалася колегіум.Київський колегіум (незабаром Києво-Могилянська академія) був вищим навчальним закладом. 'Першими шкільними підручниками в Україні були "Адельфотес", "Граматика словенская". Найважливішою пюдіею XVI ст. був початок книгодрукування в Україні. перші в Україні друковані книги "Апостол", "Буквар".У XVI - першій половині XVII ст. набуває поширення полемічна література. Найбільш видатними діячами полемічної літератури були Іван Вишенський, Смотрицькі, Йов Борецький,Петро Могила, Полемічна література ідейно й духовно освячувала визвольний рух в Україні.Основою українського театру стали народні ігри та обряди. Також влаштовувалися театралізовані вистави - так звані шкільні драми. У той час з'явився і вертеп. Українська музика розвивалася на народній пісенній основі. Професійна музика залишалася виключно церковною. У школах, маєтках землевласників створювали хорові капели.Історичні пісні та думи славили героїну боротьбу українського народу.Пісні й думи виконували лірники й кобзарі.В Україні широкого розмаху набуло будівництво оборонних споруд (замків, фортець, валів). Зводять нові монастирі та церкви, палаци магнатів, розбудовують міста. Поширюється книжкова графіка, техніка художнього лиття й обробки металів та інкрустація виробів золотом, сріблом і коштовним камінням.Архітектура і образотворче мистецтво в Україні набували національних рис і були невід'ємними здобутками суспільного побуту українців.Потреба національного самозбереження, яка особливо гостро постала після Люблінської унії, спричинила надзвичайне піднесення української культури. За відсутності держави культура залишалася єдиною цариною, де українці могли боронити свою самобутність. Саме тому культурне життя в Україні 16 - першої половини 17 ст., після тривалого періоду занепаду, визначають як національно-культурне відродження.