А.1 Вступ

Універсальність застосування стандартів серії ISO 9000 вимагає використання:

— технічних описів, але не технічною мовою,

— узгодженого та гармонізованого словника, легко зрозумілого для всіх потенційних користувачів стандартів на системи управління якістю.

Поняття не є незалежними одне від одного, і аналіз відношень між поняттями в галузі систем уп­равління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою узгодженого словника. Такий аналіз було використано для розроблення словника, установленого в цьому державному стандарті. Оскільки схе­ми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними з точки зору інформації, вони відтворені в А.4.

А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення

Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (включаючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові робиться вибір тер­міна, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.

Визначення будується описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ідентифікуван­ня поняття. Інформація, важлива стосовно поняття, але не суттєва для його опису, наводиться в одній чи декількох примітках до визначення.

Якщо термін заміщується його визначенням із незначними синтаксичними змінами, то при цьому не повинен змінюватися зміст тексту. Таке заміщення забезпечує простий метод перевірки точності визначення. Проте, якщо визначення є складним і містить декілька термінів, заміщення краще прово­дити, беручи одне або щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно буде створювати синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.

А.З Відношення між поняттями та їх графічне подання

А.3.1 Загальні положення

У термінологічній роботі відношення між поняттями грунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб найекономніший опис поняття утворювався зазначенням його видового поняття і описуванням ознак, які відрізняють його від понять вищого або нижчого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи відношень між поняттями: родовидові (А.З.2), частинні (А.3.3) і асоціативні (А.З.4).

А.З.2 Родовидове відношення

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують всі ознаки надрядного поняття і містять описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, відно­шення весни, літа, осені та зими до пори року.

Родовидові відношення зображують віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (ри­сунок А.1).

пора року

весна літо осінь

Рисунок А.1 — Графічне подання родовидового відношення

А.3.3 Частинне відношення

Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного понят­тя, наприклад, весна, літо, осінь та зима можуть бути визначені як частини поняття “рік”. Для порівнян­ня, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинне відношення зображують у вигляді граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображують однією лінією, а множинні — подвійною.