ДСТУ ISO 9000-2001 с.5

2.9 Постійне поліпшення

Метою постійного поліпшення системи управління якістю є збільшення ймовірності підвищення задоволеності замовників та інших зацікавлених сторін. Дії щодо поліпшення включають:

а) аналізування та оцінювання наявного стану для визначення сфер поліпшення;

б) установлення цілей поліпшення;

в) пошук можливих рішень для досягнення цілей;

г) оцінювання цих рішень і вибір одного з них;

д) впровадження вибраного рішення;

е) вимірювання, перевірка, аналізування та оцінювання результатів впровадження для визначення того, чи досягнуто мети;

ж) оформлення змін.

Результати цих дій аналізують у разі потреби визначення подальших можливостей для поліпшення. Завдяки цьому поліпшення стає неперервною діяльністю. Зворотний зв'язок із замовниками та іншими зацікавленими сторонами, аудити та аналізування системи управління якістю можна також використо­вувати для визначення можливостей поліпшення.

2.10 Роль статистичних методів

Використання статистичних методів може допомогти в розумінні змінюваності і, тим самим, допо­могти організаціям у вирішенні проблем і поліпшенні результативності та ефективності їхньої діяль­ності. Ці методи також сприяють кращому використанню наявних даних для прийняття рішень.

Змінюваність можна спостерігати в процесі та результатах багатьох видів діяльності, навіть за умов видимої стабільності. Цю змінюваність можна простежити у вимірних характеристиках продукції та про­цесів, а її існування можна виявити на різних стадіях життєвого циклу, від дослідження ринку до обслуго­вування замовників та кінцевої утилізації.

Статистичні методи можуть допомогти у вимірюванні, описуванні, аналізуванні, інтерпретуванні та моделюванні цієї змінюваності, навіть за відносно обмеженої кількості даних. Статистичний аналіз цих даних може допомогти у забезпеченні кращого розуміння природи, масштабу та причин змінюва­ності, сприяючи, таким чином, вирішенню і навіть запобіганню проблемам, які можуть виникнути в наслі­док цієї змінюваності, а також спонукати до постійного поліпшення.

Методичні рекомендації щодо застосування статистичних методів у системі управління якістю наведено в ISO/TR 10017.

2.11 Системи управління якістю та інші об'єкти системи управління

Система управління якістю — це частина системи управління організацією, яка спрямована на досяг­нення результатів відповідно до цілей у сфері якості і на задоволення потреб, очікувань або вимог заці­кавлених сторін. Цілі в сфері якості доповнюють інші цілі організації, наприклад ті, що пов'язані з її розвит­ком, фінансуванням, рентабельністю, навколишнім середовищем і охороною праці та безпекою. Різнома­нітні складові частини системи управління якістю можуть бути інтегровані разом із системою управління якістю в єдину систему управління, яка використовує спільні елементи. Це може спростити планування, розподіл ресурсів, визначення додаткових цілей та оцінювання загальної результативності діяльності організації. Оцінювання системи управління організацією може здійснюватися згідно з власними вимога­ми організації. Система управління може також перевірятися на відповідність вимогам стандартів, таких, як ISO 9001 та ISO 14001. Ці аудити системи управління можуть провадитися окремо або разом.

2.12 Взаємозв'язок між системами управління якістю та моделями досконалості

Як і в стандартах серії ISO 9000, так і в моделях досконалості організації підходи до систем управ­ління якістю грунтуються на єдиних принципах. Обидва підходи:

а) дають змогу організації виявити її сильні та слабкі сторони;

б) передбачають заходи щодо оцінювання у порівнянні з узагальненими моделями;

в) забезпечують основу для постійного поліпшення;

г) передбачають заходи щодо зовнішнього визнання.

Різниця між підходами до систем управління якістю в стандартах серії ISO 9000 та в моделях доско­налості полягає в їхній сфері застосування. Стандарти серії ISO 9000 містять вимоги до систем управлін­ня якістю і методичні рекомендації щодо поліпшення показників діяльності; оцінювання систем управління якістю визначає виконання цих вимог. Моделі досконалості містять критерії, які дають змогу проводити порівняльне оцінювання показників діяльності організації, і це є застосовним до всіх видів діяльності та всіх зацікавлених сторін організації. Критерії оцінювання в моделях досконалості забезпечують органі­зації підставу для порівняння показників її діяльності з показниками діяльності інших організацій.