В.М.Даниш

Світова музична література

Навчальний посібник

Сєвєродонецьк

Графічне оформлення обкладинки: С.Даниш.

Рецензенти – Л.В.Шаповалова, доктор мистецтвознавства, професор, завкафедрою

інтерпретології та аналізу музичних творів Харківського університету

мистецтв ім.І.Котляревського

Н.В.Сінченко, голова циклової комісії теорії музики КЗ «Сєвєродонецьке

обласне музичне училище ім.С.С.Прокоф’єва»

С. В. Попова, викладач Маріупольского музичного училища

ПЕРЕДМОВА

Курс «Світова музична література» є одним з найважливіших у розвитку загальної освіти та культури. Він також відіграє велику роль у формуванні художнього смаку й художнього мислення музиканта-професіонала. Навчальний предмет «Світова музична література» призваний дати фундаментальне усвідомлення особливостей художніх напрямів, епох та стилів і входить до блоку предметів науково-природничої та фундаментальної підготовки у навчальному плані всіх виконавських спеціалізацій та до циклу професійно-практичної підготовки для спеціалізації «Теорія музики».

Вивчення предмету в навчальних музичних закладах різних рівнів України в нинішніх умовах ускладнюється відсутністю підручників та посібників того рівня, що відповідає вимогам сучасності. До того ж, традиційні випуски російської та зарубіжної музичної літератури, видані в останній редакції більш тридцяти років назад, ще в іншій державі російською мовою, не завжди відповідають теперішнім вимогам викладання. В них, по-перше, дуже відчутний радянсько-соцреалізмовий підхід, що значно звужує погляд сучасної людини й вимушує інколи досить своєрідно трактувати ряд культурних і власне музичних явищ, творчості того чи іншого композитора або цілого художнього напряму чи окремих творів; по-друге, в багатьох посібниках превалює описовість, не вистачає чіткого аналітичного підходу. Крім того, підручників на українській мові взагалі не існує. Дана робота має своєю метою спробу в певній мірі вирішити ці проблеми на рівні викладання предмету. Однак, автор не тільки не виключає можливості знайомства з такими виданнями, як «Русская музыкальная литература» (заг. ред. Е.Фрід) І – ІV випусків, «Лекции по истории русской музыки» О.Орлової, «История русской музыки» в 10-ти т. (ред. О.Кандинського), Ю.Розанової «История русской музыки»; спеціальні дослідження й монографії - А.Должанського, А.Альшванга та І.Туманіної, безумовно, труди Б.Асаф’єва та ін. Передбачається детальна планомірна робота з усією доступною музикознавчою літературою для якомога ширшого й глибшого засвоєння матеріалу. Більш того, біографії композиторів та ряд музичних прикладів пропонується вивчати саме за наведеними примірниками.

Суто музичні явища в посібнику розглядаються у зв’язку з історичними й суспільними подіями та на загальнокультурному фоні. Матеріал подано в стислій конспективній формі.

Велику увагу приділено особливостям драматургії, формі твору, тональному плану. Поглиблений аналітичний підхід до програмного матеріалу дозволяє вийти на більш високий рівень узагальнення мовно-стильових рис як конкретної епохи, так і творчої особистості композитора.

Кожна тема подається таким чином: спочатку викладається теоретичний матеріал за основними пунктами, після чого надано список літератури за темою, а далі пропонуються питання для самостійної перевірки знань – з метою більшої забезпеченості предмету, для оволодіння матеріалом студентами й активізації його засвоєння, оптимізації навчального процесу.

Вважається необхідним, звичайно, вичення музичного матеріалу, слухання й знання художніх творів в повному обсязі, визначення на слух їх фрагментів і основних номерів, розділів, частин, тем та лейтмотивів, для чого слугують різні форми опитування, передбачені в практичних заняттях.

Музична культура Древньої Русі

Древньоруське мистецтво – дорогоцінний вклад в скарбницю світової культури. Його шедеври, створені багато століть тому назад, хвилюють і захоплюють величчю своїх образів, красою колорита, натхненною поетичністю.

Епоха Древньої Русі розподіляється на три етапи:

- Київська Русь

- Новгород та інші міста в боротьбі з монголо-татарами

- централізація феодальних князівств навколо Москви.

VI cтоліття – заснування Києва.

ІХ століття – утворення першої давньоруської держави Київська Русь.

988 рік – хрещення Русі князем Володимиром.

До цієї пори єдиною формою культурного життя на Русі був фольклор. Мистецтво наших предків древніх слов’ян являло собою різноманітну й барвисту систему ритуалів та обрядових дійств, що виникли на основі пантеїстично-міфологічних уявлень. Це був обрядовий фольклор: пісні календарно-землеробського кола та родинно-обрядові; а також родинно-побутові пісні й трудовий фольклор. Народна пісня звучала як в народному середовищі, так і на княжому дворі.

З приходом християнства культура поділяється на світську й духовну (церковну). З цих часів затверджується глибоко самобутнє й неповторне мистецтво Древньої Русі – одне з найзначніших досягнень світової культури. Християнство принесло з собою літературу, живопис, церковну архітектуру і музику.