Загальна будова вогнепальної стрілецької зброї та її класифікація

Переважна більшість сучасних зразків бойової стрілецької зброї належить до класу автоматичної зброї, тобто такої зброї, в якій енергія порохових газів, що утворюються при згоранні порохового заряду патрона, використовується не тільки для надання кулі початкової швидкості, а й для виконання перезаряджання та наступного пострілу. Цикл перезаряджання включає в себе такі операції:

– відкривання каналу ствола,

– відхід затвора від ствола,

– виймання стріляної гільзи з патронника,

– вилучення гільзи зі зброї,

– захоплення і досилання в патронник чергового патрона,

– замикання каналу ствола затвором.

Для завершення циклу автоматики необхідно доповнити його операцією виконання пострілу.

Зброю, в якій за рахунок енергії порохових газів здійснюється тільки перезаряджання, називають самозарядною; зброю, в якій здійснюється повний цикл автоматики називають автоматичною.

Внаслідок різноманітності умов та способів бойового використання, а також призначення тих чи інших видів стрілецької зброї тип автоматики, найбільш придатний для одного виду озброєння, виявляється недостатнім для іншого.

Щоб порівняти переваги та недоліки одного типу автоматики з іншими, необхідно розібрати принципи роботи й особливості кожного типу. При цьому зручно систематизувати вивчення автоматичної стрілецької зброї шляхом об’єднання в окремі групи схожих між собою за будь-якими ознаками типів автоматики. Звідси виникає необхідність у технічній класифікації автоматичної стрілецької зброї. Оскільки основною ознакою автоматичної зброї є використання для дії механізмів зброї енергії порохових газів, найбільш правильно буде класифікувати зброю за способами використання цієї енергії, тим більше що спосіб використання енергії порохових газів передбачає основні якості кожного типу автоматики.

Залежно від способів використання енергії порохових газів для руху рухомої системи стрілецька автоматична зброя поділяється на чотири класи (рис. 1).

І клас. При пострілі порохові гази тиснуть на дно гільзи, причому цей тиск досягає значної величини. Через дно гільзи тиск передається на чашечку затвора та викликає рух:

– затвора, якщо останній не з’єднаний зі стволом;

– ствола та затвора, якщо вони у з’єднаному вигляді можуть рухатися у зброї;

– усієї зброї, якщо затвор з’єднаний зі стволом, а ствол нерухомо закріплений у зброї.

Цей рух називається відбоєм.

Відповідно зазначеним вище випадкам розрізнюють відбій затвора, відбій ствола, відбій усієї зброї.

Системи автоматичної зброї, в яких для виконання перезаряджання використовується енергія відбою, належать до І класу.

II клас. До другого класу належать системи, в яких для перезаряджання використовується енергія порохових газів, відведених з каналу ствола та діючих на яку-небудь деталь рухомої системи.

ІІІ клас. При врізанні у нарізи куля з великим зусиллям штовхає ствол вперед. У подальшому при русі кулі по нарізній частині каналу ствола між нею і стінками каналу виникає значне за величиною тертя. Сила тертя також штовхає ствол уперед. Тому якщо дати можливість стволу рухатись вперед і не з’єднувати його з затвором, то ствол буде рухатись при пострілі і цей рух можна використовувати для приведення до дії механізмів автоматики зброї. Системи, в яких для роботи автоматики використовується реакція врізання кулі в нарізи і тертя кулі при русі її по каналу ствола, належать до третього класу.

ІV клас. У деяких системах для різних операцій перезаряджання застосовуються різні способи використання енергії порохових газів. Наприклад, в одному випадку для відкривання затвора застосовується відведення порохових газів через отвір у стінці ствола, а решта операцій перезаряджання виконується за рахунок енергії відбою затвора. У другому випадку для відкривання затвора використовується відбій всієї зброї, а для решти операцій перезаряджання – відбій затвора. Такі системи називаються системами змішаного типу і належать до ІV класу автоматичної стрілецької зброї.

У сучасній стрілецькій зброї найбільш поширені системи автоматики, які діють за рахунок використання енергії відбою вільного затвора, відбою ствола з його коротким ходом і системи з відведенням порохових газів через отвір у стінці ствола з рухом поршня назад. Крім того, деяке застосування знайшли системи з напіввільним затвором. Інші типи автоматики не отримали розповсюдження внаслідок властивих їм недоліків і відомі лише у вигляді експериментальних зразків.