С Е М І Н А Р

Семінар – один з основних видів навчальних практичних занять студентів, учнів середньої школи, членів наукового гуртка або слухачів курсів.

Вже в грецьких гімназіях і римських школах практикувалися семінарські заняття, які супроводжувалися коментарями, доповідями, диспутами й заключним словом педагога. В XVII ст. семінари були введені на старших курсах університетів з метою навчання студентів працювати над першоджерелами. У ХХ ст. елементи семінарських занять проникають до середньої школи і починають використовуватись у старших класах.

Семінари можуть проводитися як по тематиці програми, так і по тематиці, яка виходить за її рамки. Тому розрізняють три основні типи семінарів:

- що сприяють поглибленому вивченню певного систематичного курсу;

- по вивченню окремих основних або найважливіших тем курсу;

- дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою (спецсемінар)

Мета – самостійна робота учнів, залучення їх до поглибленого вивчення різних джерел.

Головним методом семінарських занять є обговорення доповідей, які готують учні самостійно за планом семінару і під керівництвом учителя. Тобто семінарські заняття виступають формою організації самостійної роботи учнів по поглибленому вивченню вузлових питань теми з наступним колективним їх обговоренням, оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді й оцінюванням результатів цієї роботи. Зміст семінару й доповіді учні планують так, щоб можна було повністю охопити всі питання і включити найбільше учнів у підготовку і обговорення доповідей.